WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Особливості оперативного регулювання діяльності багатопрофільних фірм - Реферат

Особливості оперативного регулювання діяльності багатопрофільних фірм - Реферат

дивіденди.

Обсяг закупки матеріалів фірма визначає відповідно до обсягів продажу. Оплата матеріалів, які будуть потрібні в наступному кварталі, здійснюється в попередньому кварталі. Закупки матеріалів становлять приблизно 40 % річного продажу, витрати на працю – близько 30 %, інші витрати – амортизація, електроенергія, адміністративні витрати – майже 20 % річного продажу. Розділ "Праця плюс інші витрати" в бюджеті не змінюється протягом року (наприклад, запланована чисельність робітників на початок року не змінюється до кінця року). Процент та податки виплачуються в кінці кварталу. Закупівлю нового обладнання (капітальні витрати) фірма робить перед початком нового сезону. Виплати квартальних дивідендів складають близько 75 % розрахованого в прогнозованому звіті про прибутки та збитки чистого доходу.

Підготовка традиційного бюджету поточних грошових коштів заснована тільки на прогнозі продажу. Але на практиці існує ряд варіантів розвитку подій. Тому найбільш оптимальним буде такий бюджет, який передбачає можливі зміни, тобто орієнтовані не тільки на продаж. Крім того, гнучкість бюджету надає можливість управляти співвідношенням між постійними і змінними витратами.

4.3.5. Баланс фірм

Інформація про фінансовий стан фірми міститься в головному елементі пакету фінансової звітності – балансі фірми.

Баланс фірми – це деталізоване відображення фінансового стану фірми на конкретний момент, який відображає, з одного боку, склад фірми, тобто все те, чим володіє фірма на дату складання балансу, а з іншого – показує джерела формування та накопичення капіталу (коштів).

Головним є баланс активів і пасивів фірми. Крім нього існує баланс доходів і видатків, що містяться в звітах про фінансові результати та їх використання і про фінансово-майновий стан фірми. Баланс доходів і видатків фірми містить відомості про надходження і використання коштів у балансуванні між ними.

Основними завданнями балансу доходів і видатків є:

виявлення резервів та мобілізація ресурсів, зниження витрат виробництва та обігу і збільшення на цій основі накопичень, економічно доцільне використання грошових ресурсів для фінансування виробництва та будівництва, соціального розвитку колективу; забезпечення максимально можливого підвищення ефективності виробництва, зростання його обсягів;

забезпечення безперервного зростання платежів до бюджету за рахунок прибутку; розвиток кредитних взаємовідносин об'єднань, підприємств з банками за рахунок збільшення частки довгострокових кредитів.

4.4. Диспетчеризація

4.4.1. Зміст та завдання диспетчерського регулювання діяльності фірми.

4.4.2. Технічні засоби диспетчеризації.

4.4.1. Зміст та завдання диспетчерського

регулювання діяльності фірми

Завершальним етапом оперативно-виробничого планування є диспетчеризація.

Диспетчеризація – це централізований контроль та безперервне оперативне керівництво поточним ходом виробництва в обсягах підприємства та його підрозділів.

Завдання диспетчеризації:

оперативний облік та контроль робіт за графіками, керівництво своєчасним забезпеченням робочих місць усіма елементами підготовки підприємства (матеріалами, інструментами, станками, своєчасним ремонтом тощо) без відриву виконавця від роботи;

поточне узгодження виробничих завдань у межах дільниці, цеху та цехів, заводу з метою усунення і попередження порушень плану та забезпечення його безперервного виконання.

Зміст диспетчерського регулювання та його методи залежать від типу виробництва.

Об'єкти диспетчеризації.

1. Одиничне та дрібносерійне виробництво – строки виконання важливих робіт за певними замовленнями та оперативна підготовка до виконання поточних замовлень.

2. Серійне виробництво – строки запуску-випуску партій предметів праці, стан складських заготовок, ступінь комплектного забезпечення та складальних робіт.

3. Великосерійне та масове виробництво – дотримання встановлених тактів роботи потокових ліній, стан внутрішньолінійних та міжлінійних розділів.

На підприємствах будь-якого типу виробництва основними об'єктами диспетчерського контролю є випуск товарної продукції згідно із встановленим планом, обсягом та строком, станом незавершеного виробництва, матеріально-технічним забезпеченням виробництва.

4.4.2. Технічні засоби диспетчеризації

Технічні засоби диспетчеризації за призначеннями поділяються на такі групи:

1) апарати і прилади, що служать засобами зв'язку між диспетчерськими пунктами, які знаходяться в підрозділах заводу, а також зв'язку диспетчерів з директором, головним інженером та керівним персоналом цехів, дільниць, служб та відділів заводоуправління;

2) апарати дистанційної передачі тексту та графіки;

3) засоби телевізійної техніки, призначені для спостереження за роботою окремих ділянок цехів (особливо відповідальною) та обладнанням, яке дорого коштує;

4) пристрої виробничої сигналізації, яка залежно від призначення поділяється на:

- пошукову, призначену для пошуків на території заводу керівників, відповідальних працівників;

- для визову, призначену для усунення втрат робочого часу;

- контрольну, призначену для дистанційного автоматичного обліку (контролю) виробництва;

5) засоби технічного обліку та контролю (установки автоматичного обліку та контролю роботи обладнання, автоматичні системи рахування та виготовлення виробів);

6) засоби зберігання інформації. Найбільш ефективно завдання оперативного планування і диспетчерського регулювання процесу виробництва вирішуються в умовах використання електронно-обчислювальних машин.

4.4.3. Підходи до визначення розміру фірми

Практично важливою проблемою концентрації і деконцентрації виробництва продукції (надання послуг) за ринкових умов господарювання є обгрунтування найдоцільніших розмірів підприємств певної галузі народного господарства.

Оптимальним прийнято вважати такий розмір підприємства, за якого забезпечується отримання максимально можливого прибутку за мінімальних витрат виробничо-фінансових ресурсів. Найбільш відпрацьованим є метод визначення розмірів фірм, підприємств, що виготовляють однорідну (однакову) продукцію. Дослідження і конкретні розрахунки оптимального розміру будь-яких монономенклатурних підприємств можна зробити за такими трьома показниками:

чисельність працюючих;

обсяг виробництва товарної продукції;

витрати на грошову одиницю товарної продукції.

На основі встановлення кореляційних зв'язків вихідних статистичних даних були побудовані лінії функціональних залежностей типу: у=а0+а1х.

За незалежну змінну (у) взято чисельність працюючих, а за залежні (х) – обсяг товарної продукції та витрати на одну гривню товарної продукції.

Поступова оптимізація або наближення розмірів діючих підприємств до оптимальних значень сприятимуть підвищенню ефективності підприємницької діяльності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25.

  2. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31.

  3. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20.

  4. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49.

  5. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 29.

  6. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" // Голос України. – 1992. – № 78.

  7. Закон України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30.

  8. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14.

  9. Закон України "Про підприємства в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24.

  10. Закон України "Про приватизаційні папери" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24.

  11. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24.

Loading...

 
 

Цікаве