WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Антикризове організаційно-економічне управління фірмою як інтегрованим об’єктом господарювання - Реферат

Антикризове організаційно-економічне управління фірмою як інтегрованим об’єктом господарювання - Реферат

Антикризове організаційно-економічне управління фірмою як інтегрованим об'єктом господарювання

Економічні результати діяльності будь-якої фірми зазнають коливань і залежать від багатьох факторів. Це призводить до того, що більшість фірм проходять стадії підйому і спаду, а багато з них опиняються в кризовій ситуації і наближаються або стають банкрутами.

Економічна кризова ситуація – це раптове (незаплановане) настання обмеженої чи припинення результативної (ефективної) діяльності фірми з важко прогнозованими наслідками її подальшого функціонування і розвитку.

Криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов'язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами – нестійкістю фінансового ринку.

Показник кризи фірми – її неплатоспроможність.

Реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.

Захисна тактика полягає у проведенні заходів щодо збереження, основою яких є:

скорочення витрат;

закриття підрозділів фірми;

звільнення персоналу;

скорочення виробництва і збуту.

Найбільш ефективною є наступальна тактика, яка, поряд з економними, ресурсозберігаючими заходами, передбачає:

активну маркетингову політику;

політику більш високих цін;

збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, оновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

використання резервів.

У той же час змінюється або зміцнюється керівництво підприємства, проводиться комплексний аналіз та оцінка ситуації і, якщо потрібно, корегується філософія, основні принципи діяльності фірми.

9.1.2. Місце антикризового управління

в економічній діяльності фірми

Важливість антикризового управління зумовлюється наступними чинниками:

його головною метою є забезпечення тривалого положення на ринку і стабільно стійких фінансів фірми при будь-якій економічній і політичній ситуації в країні;

у його межах застосовуються, в основному, ті управлінські інструменти, які в умовах України найбільш ефективні для усунення тимчасових фінансових ускладнень і вирішення інших поточних проблем фірми;

головне в антикризовому управлінні – прискорена реакція на суттєві зміни зовнішнього середовища;

в основу антикризового управління покладено процес постійних і послідовних інновацій у всі галузі діяльності фірми;

антикризове управління спрямоване на те, щоб навіть у складній ситуації, в якій опинилася фірма, можна було ввести в дію такі управлінські і фінансові механізми, які дозволили б подолати труднощі із найменшими для фірми втратами.

9.1.3. Аналіз виникнення кризової ситуації

Характерними причинами фінансової кризи фірми і банкрутства є:

відставання від потреб ринку (за запланованим асортиментом, якістю, ціною тощо). У даному випадку можна вести мову про хворобу бізнесу;

незадовільне фінансове керівництво фірмою, коли надлишково збільшуються зобов'язання. У даному випадку це хвороба фінансового управління.

Ці причини кризових ситуацій характерні для всіх фірм незалежно від країни виробництва і ринку.

Відставання від потреб ринку зумовлює зниження або недостатнє зростання виручки; незадовільне фінансове керівництво фірмою спричинює випереджаючий приріст зобов'язань. Ситуація особливо погіршується, коли відсутнє планування і управління грошовими потоками.

9.1.4. Оцінка можливостей та способів

подолання кризи

Оцінка можливостей та способів подолання кризи починається з виявлення та аналізу причин фінансової кризи. На основі даних носіїв інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани тощо) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, а також якість фінансового стану фірми.

Після отримання необхідних даних про фінансовий стан фірми та причини фінансової кризи робиться висновок щодо ліквідації чи санації даної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал зруйновано, капітал втрачено, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання, яка може здійснюватися на добровільній основі (злиття, продаж об'єкта цілком або частинами та ін.) і в примусовому порядку (процедура банкрутства на підставі рішення судового органу).

У випадку, коли фірма має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, володіє достатньо підготовленим управлінським персоналом, ринками збуту, виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямам економіки країни, приймається рішення про проведення санації (фінансового оздоровлення, відродження ефективної виробничо-господарської діяльності).

Для подолання кризової ситуації фірмою розробляється стратегія фінансового оздоровлення. Її завдання – визначити основні напрями антикризових заходів і загальну очікувану ефективність. На основі стратегії фінансового оздоровлення розробляються більш конкретні документи: плани маркетингу, виробничі плани, графіки робіт та ін.

9.2. Проектування механізму виходу фірм із кризи.

9.2.1. Оцінка зовнішніх і внутрішніх чинників кризи.

9.2.2. Завдання управління в умовах кризи.

9.2.3. Розробка та виконання програм виходу з кризи.

9.2.1. Оцінка зовнішніх і внутрішніх

чинників кризи

Успіхи та невдачі діяльності фірми необхідно розглядати як взаємодію цілого ряду факторів: зовнішніх та внутрішніх.

В економічній літературі до зовнішніх факторів, які суттєво впливають на діяльність фірми, належать:

1) розмір і структура потреб населення;

2) рівень доходів і нагромаджень населення, а, отже, і його купівельна спроможність;

3) політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики;

4) розвиток науки і техніки, який визначає всі складові процесу виробництва товару і його конкурентоспроможність;

5) рівень культури, що виявляється у звичках і нормах споживання;

6) міжнародна конкуренція.

Наприклад, закордонні фірми в одних випадках виграють за рахунок дешевої праці, а в інших – більш досконалих технологій.

На фінансовому стані більшості фірм негативно позначаються і наслідки загальноекономічного спаду, інфляції, неочікувані зміни в галузі державного регулювання, різкі спади державного замовлення. Такі труднощі характерні для нашої країни.

Не менш численні і внутрішні фактори, які визначають розвиток фірми і є результатом її роботи. Загалом їх можна представити у вигляді чотирьох груп:

1) стратегія фірми;

2) принципи діяльності фірми;

3) ресурси і їх використання;

4) якість і рівень маркетингу.

У свою чергу, вони включають значну кількість конкретних факторів, які діють на кожній фірмі вибірково.

Інші фактори, що посилюють кризову ситуацію фірми.

1. Виникнення збитків фірми, пов'язаних із незадовільною постановкою роботи з ринком, нездатністю товару успішно конкурувати з іншими товарами, що знаходяться на ринку, несвоєчасне оновлення асортименту товарної продукції.

2. Різке підвищення рівня витрат виробництва і збуту товару, що може бути викликано великою кількістю причин, починаючи з нераціональної структури та роздутого штату управління, використання технологій, засобів і предметів праці, що дорого коштують, тощо.

3. Втрата рівня культури виробництва і культури фірми взагалі, яка включає кваліфікований склад персоналу, технічний рівень виробництва, психологічну атмосферу керівного персоналу і всього колективу фірми, його впевненість в ефективній роботі.

4. Наявність стимулів праці у персоналу фірми.

Усі ці фактори, діючи в різних напрямах, призводять до руйнування організаційного, економічного і виробничого механізму функціонування фірми.

9.2.2. Завдання управління в умовах кризи

Loading...

 
 

Цікаве