WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методика викладання дисциплін з економіки” для студентів спеціальності 8.050104 - Реферат

Методика викладання дисциплін з економіки” для студентів спеціальності 8.050104 - Реферат

Складаючи лекцію, слід включити в неї такі складові:

  • основні терміни й поняття, які слід засвоїти і які пригадати з попереднього матеріалу,

  • модель бази знань даної лекції,

  • план лекції,

  • резюме лекції,

  • література,

  • ілюстративний блок лекції,

  • мета лекції,

  • що повинен уміти студент за темою лекції,

  • труднощі, на які може натрапити студент,

  • форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання).

Тема 6. Практичні і семінарські заняття з економічних дисциплін

  1. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять. Види семінарських занять.

  2. Дискусія як форма навчання. Етапи дискусії.

  3. Практичні заняття з економічних дисциплін, їх методичне забезпечення.

1. Семінарські заняття означають дискусію з окресленої проблеми. Мета їх – навчити студентів логічно висловлювати і обґрунтовувати свої думки із якоїсь проблеми. Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), власне семінарські заняття, "предметні" семінари-конференції. Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, заняття практикуми для підготовки студентів до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, тез доповідей. Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.

Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, студенти можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати додаткову літературу, знайомитись з документами.

Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу програми. У підготовці до нього використовують більше джерел інформації: тривалі спостереження, матеріали екскурсії, результати дослідів на пришкільній ділянці, літературу. На завершення викладач аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить доповнення й виправляє помилки, радить учням, як працювати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила. За доповіді, повідомлення і змістовні доповнення він виставляє учням оцінки.

2.

Дискусія – одна з найдавніших форм організації навчання. Умовами проведення дискусії є такі:

  • усі учасники дискусії мають бути готовими до неї,

  • кожен учасник повинен мати чіткі стислі тези свого виступу,

  • можна практикувати "розминку" для активізації дискусії,

  • дискусія має бути спрямована на з'ясування істини, а не на словесне змагання учасників.

Для розвитку здатності конструктивного мислення фахівці пропонують метод рольових тріад.

У дискусії розрізняють такі етапи:

1. сприймання предмета дискусії – створення узагальненого уявлення про проблему, для цього необхідна інформація, загальнонаукові поняття та категорії, спеціальні знання і установки,

  1. аналіз предмета дискусії - обговорення проблеми, доповнення інформації (для цього використовуються різні засоби: функціональний аналіз, узагальнення, методи прогнозування, інтуїція, уява, ін),

  2. оцінка предмета дискусії – оптимістична чи реалістична,

  3. прийняття рішення – результат дискусії (підсумовування недоліків, формулювання висновків "за" і "проти", причин і наслідків).

Тому у процесі навчання слід ознайомлювати студентів з різними економічними виробничими ситуаціями і у процесі аналізу і вирішення їх закладаються основи економічного мислення. Виробнича ситуація – поєднання організаційних, технічних, економічних та соціальних умов та обставин, які створюють обстановку, стан, проблему. Аналіз будь-якої ситуації починається із постановки проблеми. За характером виділяють аналітичні (причинні) проблеми (чому відбувається падіння виробництва); синтетичні проблеми (як подолати інфляцію); проблеми вибору (яким способом досягнути економічного зростання).

3.

Практикум передбачає самостійне виконання практичних і лабораторних робіт. Головна мета практикуму – практичне застосування сформованих раніше умінь і навичок, узагальнення і систематизація теоретичних знань; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідного обладнання та матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

Факультативні заняття - це форма організації навчання — єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження. Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів.

Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не можебути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — приймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.

Проведення практичних занять з використанням різних методик "мозкового штурму", що засновані на психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності, спрямована на формування творчої групи студентів, яким висувається ціль – вирішити завдання за певний час. Для проведення заняття, використовуючи методику "мозкового штурму", застосовують такі методи групової роботи як "мозковий обмолот" та "синектику". "Мозковий обмолот" – це типова техніка висування ідей. Синектика – один з методів організації творчого мислення, який дає позитивні результати в умовах підготовленого колективу. Мозкова атака є своєрідним поєднанням "евристичного діалогу" Сократа і механізму вільних асоціацій творчого колективу.

Тема 7. Методи активізації навчання. Проблеми активізації навчання

  1. Методи навчання. Традиційне навчання. Форми і методи активізації навчання.

  2. Проблемна лекція, семінар. Ділові ігри.

  3. Комплексні контрольні завдання. Комплексні контрольні кваліфікаційні завдання.

1. Активізація процесу навчання – удосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної роботи учнів (студентів), яке забезпечує активну і самостійну теоретичну і практичну діяльність у всіх ланках навчального процесу.

Відповідно до змісту й характеру мислення розрізняють репродуктивне (йому відповідає інформаційний тип навчання) та продуктивне (проблемний тип навчання).

Проблемне навчання завжди породжує проблему, потребу у новому знанні, пошукове та дослідницький метод навчання, а пояснювально-ілюстративний (традиційне)– лише інформативне, закінчується крапкою. Традиційне навчання забезпечує певний запас інформації, не стимулює до самостійної дослідницької діяльності.

Проблемне навчання – один з типів розвиваючого навчання, який полягає у пошуковій діяльності учнів (студентів), яка починається з постановки питань, розв'язання проблем і проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках, у проблемному викладі і поясненні знань викладачем, у різноманітній самостійній роботі учнів. Цьому навчанню характерне застосування проблемних ситуацій – ситуацій для оволодіння якою окремий суб'єкт (колектив) має знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій.

Пояснювально-ілюстративне (традиційне) навчання – тип навчання, при якому пізнавальна діяльність має репродуктивний характер: учитель передає учням "готові знання", використовуючи пояснення, доведення із застосуванням різного роду ілюстрацій, що забезпечують наочний характер їх сприймання; запам'ятовування знань свідоме; відтворення знань репродуктивне.

Методи активного навчання спрямоване на проблемне навчання, де поширені такі форми занять, якпроблемна лекція, семінар, аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи, ігрове проектування, тренінги, ділові ігри.

2. Рис.3. Методичні засоби активізації навчання в різних ланках економічної освіти

Шкільний рівень

ВУЗ

Перепідготовка та підвищення кваліфікації

  1. урок

  1. лекція

  1. тренінг

  1. гра

  1. семінар

  1. установча лекція

  1. ситуація

  1. ділова гра

  1. організаційно-дільнісні ігри

  1. задачі

  1. тренінг

Loading...

 
 

Цікаве