Структура випуску сектора „металургія та обробка металу" (рис. 2) в Україні значно відрізняється від аналогічних показників європейських країн. Найбільшу частку в структурі витрат металургії та обробки металу в Україні має добувна промисловість. У структурі витрат на продукцію добувної промисловості 50 відсотків складають витрати на неенергетичні матеріали (металеві руди), а 36 відсотків - на вуглеводні (переважно газ). В цілому витрати на продукцію добувної промисловості при виробництві продуктів металургії та металообробки в Україні в 14 разів більші, ніж у Франції та Великобританії, і в 10 разів - ніж в Німеччині. Функціонування даного ВЕД в умовах надзвичайно високої місткості сировини та енергоресурсів забезпечується, з одного боку, наявністю власної сировинної бази, а з іншого, низькими щодо європейських цінами на дану сировину та енергоресурси.
Аналогічна ситуація спостерігається зі споживанням у металургії продуктів коксохімії та нафтопереробки (в них продукти коксохімії складають 89 відсотків, нафтопереробки - 11 відсотків). В цілому, споживання продуктів цієї групи в Україні в 6 разів більше, ніж у Франції, в 9 разів - ніж у Німеччині та в 16 разів - ніж у Великобританії. Витрати електроенергії на одиницю продукції металургії в Україні в 2,2 раза вищі, ніж у країнах, що аналізуються. Значно перевищує частка витрат металургії на послуги транспорту в Україні, частка торгівлі відрізняється несуттєво, хоча в Україні вона більша, ніж у Німеччині та Франції, і нижча, ніж у Великобританії.
З іншого боку, витрати на машини та устаткування в Україні на виробництво продукції металургії в середньому в 2,3 раза менші, ніж у країнах ЄС. Така ситуація безпосередньо призводить до диспропорцій у рівнях використання сировини та енергоресурсів.
Рис. 2. Найбільш вагомі статті витрат у структурі випуску металургії та обробки металу, %11
У таблиці 6 показано співвідношення показників випуску, експорту та імпорту продукції металургії з обсягами внутрішнього ринку. В аналізованих країнах ЄС споживання металопродукції майже дорівнює обсягам випуску. Близько чверті виробленої продукції імпортується для споживання на внутрішньому ринку та близько чверті виробляється на експорт. Тобто в цих країнах виробництво металопродукції носить спеціалізований характер і спрямоване на покриття внутрішніх потреб, а імпорт та експорт обумовлені традиційною спеціалізацією.
Таблиця 6. Порівняння показників випуску, експорту та імпорту продукції металургії з обсягами внутрішнього ринку12
Співвідношення показників | Франція | Німеч чина | Великобританія | Україна |
Випуску продукції металургії та її споживання на внутрішньому ринку, % | 99 | 102 | 93 | 229 |
Експорту продукції металургії та її споживання на внутрішньому ринку, % | 23 | 28 | 20 | 157 |
Частка імпорту в використанні продукції металургії на внутрішньому ринку, % | 24 | 26 | 27 | 28 |
В Україні експорт продукції металургії та обробки металу в 1,6 раза перевищує внутрішнє споживання, а обсяги випуску перевищують внутрішні потреби в 2,3 раза. При цьому на покриття внутрішніх потреб споживачі імпортують ряд продуктів металургії, обсяги імпорту в структурі споживання металопродукції на внутрішньому ринку складають 28 відсотків, що дещо більше, ніж у країнах ЄС.
Таким чином, можна зробити висновки, що в Україні та аналізованих країнах ЄС мають місце абсолютно різні стратегії розвитку металургійної галузі. Якщо в країнах ЄС виробництво орієнтоване на покриття внутрішніх потреб та має спеціалізований характер, в Україні - на експорт і, незважаючи на значні обсяги випуску, не покриває всіх внутрішніх потреб через недостатню гнучкість технологій виробництва металопродукції.
Таблиця 7. Порівняння показників хімічної промисловості в країнах ЄС та в Україні13
Показники | Німеччина | Франція | Великобританія | Україна |
Частка хімічної промисловості у ВВП, % | 3,48 | 2,84 | 2,99 | 2,05 |
Частка ПС хімічної промисловості в структурі випуску хімічної промисловості, % | 70 | 63 | 66 | 79 |
Частка ВВП хімічної промисловості в структурі випуску хімічної промисловості, %, у т.ч. | 30 | 37 | 34 | 21 |
- валовий прибуток, змішаний доход, % | 41 | 23 | 31 | 31 |
- оплата праці найманих працівників, % | 54 | 74 | 66 | 51 |
- чисті податки на виробництво та імпорт, % | 5 | 3 | 2 | 18 |
Частка імпорту в структурі витрат хімічної промисловості, % | 16 | 18 | 20 | 37 |
Частка експорту продукції хімічної промисловості в структурі її використання, % | 47 | 51 | 49 | 53 |
Частка імпорту продукції хімічної промисловості в структурі її використання, % | 34 | 45 | 46 | 60 |
Частка хімічної промисловості в Україні в 1,7 раза менша, ніж в Німеччині, в 1,4 раза - ніж у Франції, в 1,5 раза - ніж у Великобританії.
Зі співвідношення показників ПС та ВВП видно, що технологічний уклад даного ВЕД в Україні відрізняється від аналізованих країн ЄС та є менш ефективним з точки зору максимізації ВВП. На рисунку 3 зіставлено найбільш вагомі статті витрат та показано основні елементи структури витрат хімічної промисловості в країнах за ВЕД.
Рис. 3. Найбільш вагомі статті в структурі витрат хімічної промисловості, %14.
У структурі витрат хімічної промисловості в Україні значно більша (в 3-4 рази) частка торгівлі, ніж в аналізованих країнах, що свідчить про недостатню налагодженість систем збуту та логістики у вітчизняних виробників продукції хімічної промисловості.
Заслуговує на увагу велика частка добувної промисловості в структурі витрат хімічної промисловості в Україні (переважно вуглеводнів). Споживання продукції добувної промисловості в Україні в середньому в 7 разів більша, ніж в аналізованих країнах ЄС, через значні обсяги азотного виробництва, що використовує газ як сировину.
Частка послуг (крім торгівлі та транспорту) в Україні значно менша, що свідчить про нерозвиненість пропозиції послуг для хімічної промисловості.
Для порівняння стратегій позиціонування на ринках підприємств хімічної галузі наведені показники в таблиці 8. В аналізованих країнах ЄС обсяги випуску продукції хімічної промисловості в середньому на 6 відсотків перевищують ємність внутрішнього ринку. В Україні, навпаки, - обсяги випуску цієї продукції нижчі, ніж ємність внутрішнього ринку, на 7 відсотків. Специфіка численних видів продукції хімічної промисловості полягає в тому, що з метою досягнення прийнятних показників економічної ефективності виробництво цих видів продукції має бути великосерійним, а тому в даній галузі дуже поширена спеціалізація. Це пояснює високі показники експорту продукції відносно внутрішнього споживання як в Україні, так і в аналізованих країнах ЄС.
На покриття потреб внутрішніх споживачів Україна імпортує продукцію хімічної промисловості в 1,6 раза більше, ніж Німеччина та Франція, та в 1,4 раза більше, ніж Великобританія. Німеччина покриває власні потреби в продукції хімічної промисловості на 66 відсотків, Франція - на 65 відсотків, Великобританія - на 60 відсотків, а Україна - лише на 44 відсотки. Це свідчить про наявність невикористаних можливостей розвитку пропозиції продукції хімічної промисловості на вітчизняному ринку.