WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стратегічні напрями трансформації міжгалузевих пропорцій в економіці України - Реферат

Стратегічні напрями трансформації міжгалузевих пропорцій в економіці України - Реферат

Таким чином, в результаті аналізу структури витрат сільського господарства можна зробити висновки, що для розвитку у руслі світових тенденцій сільському господарству в Україні потрібні структурні зрушення у напрямі стимулювання заміщення витрат на продукцію сільського господарства (сировину) на витрати на продукцію харчової промисловості (напівфабрикати); вдосконалення якості фінансових послуг та їх більшої пристосованості до використання в сільському господарстві; розвитку пропозиції з оренди машин та устаткування. Слід зазначити, що такі зрушення будуть сприяти не тільки оптимізації структури витрат сільського господарства, а й стимулюватимуть збільшення обсягів випуску в харчовій промисловості та машинобудуванні.

Таблиця 3. Порівняння показників нафтопереробки та виробництва продуктів коксохімії8

Показники

Німеччина

Франція

Великобританія

Україна

виробн.

коксу

нафтопереробка

Частка нафтопереробки та виробництва продуктів коксохімії у ВВП, %

0,14

0,44

0,27

0,22

1,36

Частка ПС у структурі випуску нафтопереробки та продуктів коксохімії, %

90

80

82

93

88

Частка ВВП у структурі випуску нафтопереробки та продуктів коксохімії, %, у т.ч.:

10

20

18

7

12

- валовий прибуток, змішаний доход, %

33

40

12

18

40

- оплата праці найманих працівників, %

60

51

85

68

29

- чисті податки на виробництво та імпорт, %

7

9

3

14

32

Частка імпорту в структурі витрат нафтопереробки та продуктів коксохімії, %

46

38

11

20

55

Частка експорту продуктів нафтопереробки та продуктів коксохімії у структурі використання цих продуктів, %

12

14

28

32

24

Частка імпорту продуктів нафтопереробки та продуктів коксохімії у структурі використання цих продуктів, %

29

24

24

12

8

З таблиці 3 видно, що частка виробництва продуктів коксохімії та нафтопереробки у ВВП в Україні в 5,6 раза більша, ніж в середньому в країнах ЄС, що аналізуються. Якщо порівняти частки у випуску, то різниця буде ще більша - частка даних ВЕД в аналізованих країнах ЄС в середньому складає 0,9%, а в Україні - 5,4%.

Переважну частину в групі „нафтоперебка та виробництво продуктів коксохімії" займає нафтопереробка. Але в таблиці довідково надано інформацію про виробництво продуктів коксохімії. Пропорція ПС/ВВП для нафтопереробки в Україні склалася на рівні середнього по аналізованих країнах ЄС. Але спостерігається суттєва відмінність у структурі ВВП - в Україні частка оплати праці найманих працівників у нафтопереробці нижча, ніж в аналізованих країнах, але вища частка податків на виробництво. У витратах на виробництво продуктів нафтопереробки в Україні імпорт займає більшу частку, ніж в аналізованих країнах ЄС, де в основному імпортується продукція добувної промисловості. Значно менша частка сформувалася у Великобританії, що пов'язано з наявністю власної сировинної бази.

Відмінність часток імпорту продукції нафтопереробки в структурі використання пов'язана з політикою ЄС щодо виносу „брудних" виробництв за межі даних країн.

Дані таблиці 4 пояснюють високу частку виробництва продуктів коксохімії та нафтопереробки в Україні в порівнянні з аналізованими країнами ЄС. В ній наведені такі ВЕД, в яких частка продуктів коксохімії та продуктів нафтопереробки на одиницю випуску найбільша.

Таким чином, можна виділити дві основних групи факторів, що є причинами значного перевищення обсягів випуску коксо- та нафтопродуктів в Україні порівняно з країнами ЄС.

По-перше - це високі прямі витрати галузей на продукти нафтопереробки та продукти коксохімії в Україні, що є наслідком високої енергомісткості технологічного укладу та його енергетичної залежності.

По-друге - це співвідношення експорту, імпорту та використання продуктів нафтопереробки та продуктів коксохімії. Завдяки високій енергомісткості Україна має значно вищий рівень внутрішнього попиту на коксо- та нафтопродукти, ніж країни ЄС. Вітчизняні виробники у 2004 році майже повністю покривали цей попит та забезпечували значний рівень експорту.

Таблиця 4. - Витрати продуктів коксохімії та нафтопереробки на одиницю випуску, %9

Україна

Німеччина

Франція

Великобританія

Металургія та обробка металу

9,4

2,5

5,1

0,5

Транспорт

8,2

2,2

7,4

5,3

Будівництво

8,2

0,4

1,5

0,3

Сільське господарство, мисливство

6,2

1,0

2,8

3,3

Електроенергетика

5,4

1,4

7,0

2,3

Хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби

1,3

2,2

4,5

3,0

На перший погляд, низька частка імпорту продуктів нафтопереробки є позитивом, оскільки це знижує імпортозалежність та покращує стан зовнішньоторговельного балансу. Але, з іншого боку, ця галузь сама по собі є дуже імпортозалежною. Низький рівень експорту продуктів нафтопереробки та продуктів коксохімії в країнах ЄС є також результатом жорсткого екологічного законодавства.

Частка сектора „металургія та обробка металу" у ВВП в Україні практично в два рази більша, ніж у країнах ЄС. За випуском ця різниця ще більша, у 3,2 раза.

З таблиці 5 видно, що частка доданої вартості, яка створюється в металургії в Україні, більш ніж у два рази нижча, ніж у названих країнах. Це є наслідком низького рівня технологій, що використовуються в цьому секторі в Україні, їх низькою продуктивністю та високою енергомісткістю.

Крім технологічних факторів, має місце перерозподіл доданої вартості корпоративними структурами. Оскільки, як правило, суб'єкти, що працюють в цієї галузі, належать до великих корпоративних структур, додана вартість чи прибуток може перерозподілятися між суб'єктами в цих структурах відповідно до корпоративних стратегій.

З іншого боку, відносно низька вартість енергоресурсів в Україні, порівняно з аналізованими країнами, а також низькі витрати на забезпечення екологічної безпеки, внаслідок „м'якого" екологічного законодавства, створюють умови для номінального зниження собівартості одиниці продукції, що, в свою чергу, знижує номінальні показники проміжного споживання та підвищує номінальні показники доданої вартості.

Таблиця 5. - Порівняння показників металургії та обробки металу10

Показники

Франція

Німеч чина

Великоб ританія

Україна

Частка металургії та обробки металу у ВВП, %

2,5

3,0

2,1

5,0

Частка металургії та обробки металу у випуску, %

3,6

4,1

2,5

11,1

Частка ПС в структурі випуску металургії та обробки металу, %

64,0

63,2

60,9

83,1

Частка ВВП в структурі випуску металургії та обробки металу, %, у т.ч.:

36,0

36,8

39,1

16,9

- валовий прибуток, змішаний доход, %

27,1

19,3

17,5

24,1

- оплата праці найманих працівників, %

68,0

79,5

80,1

69,2

- чисті податки на виробництво та імпорт, %

5,0

1,3

2,4

6,8

Частка імпорту в структурі витрат металургії та обробки металу, %

17,5

3,0

16,6

22,5

Частка експорту продукції металургії та обробки металу в структурі використання цієї продукції, %

23,2

27,7

21,6

68,5

Частка імпорту продукції металургії та обробки металу в структурі використання цієї продукції, %

24,5

26,0

29,5

12,1

Loading...

 
 

Цікаве