WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стратегічні напрями трансформації міжгалузевих пропорцій в економіці України - Реферат

Стратегічні напрями трансформації міжгалузевих пропорцій в економіці України - Реферат

З таблиці 1 (стовпчик 8) видно, що найбільша відмінність спостерігається за такими видами економічної діяльності як сільське господарство, виробництво продуктів коксохімії та нафтопереробки, добувна промисловість, харчова промисловість, транспорт, металургія та обробка металу, охорона здоров'я, послуги в сфері інформатизації, готелі та ресторани, операції з нерухомістю та здавання під найм.

Найбільша відмінність у структурі ВВП спостерігається в сільському господарстві. У середньому частка сільського господарства в Україні майже в 6 разів більша, ніж в аналізованих країнах. У таблиці 2 та на рис. 1 співставлено основні показники структури випуску і використання продукції сільського господарства.

Таблиця 2. - Порівняння показників сільського господарства5

Показники

Німеччина

Франція

Велико-британія

Україна

Частка ВВП c/г6 в структурі ВВП, %

1,3

3,2

1,2

11,3

Частка ПС c/г в структурі випуску c/г, %

52,68

51,28

56,79

59,57

Частка ВВП c/г в структурі випуску c/г, %, у т.ч.:

47,32

48,72

43,21

40,43

- валовий прибуток, змішаний доход, %

30,82

39,25

27,96

34,20

- оплата праці найманих працівників, %

21,24

9,69

14,83

5,68

- чисті податки на виробництво та імпорт, %

-4,74

-0,22

0,42

0,55

Частка імпорту в структурі витрат c/г, %

6,86

7,69

6,96

4,36

Частка експорту c/г в структурі використання продукції c/г, %

10,13

10,45

6,97

8,93

Частка імпорту c/г в структурі використання продукції c/г, %

36,50

10,82

25,90

3,61

Рис. 1. Найбільш вагомі статті в структурі витрат сільського господарства, %7

У країнах класичної ринкової економіки, що аналізуються, можна відмітити наступні основні тенденції в структурі витрат сільського господарства. Найбільш „рівномірну" має Німеччина, а найменш - Франція. Якщо порівнювати частки сільського господарства та харчової промисловості, то можна відмітити, що Франція має найбільшу частку сільського господарства та найменшу харчової, а Німеччина - навпаки. Це свідчить про те, що у Франції більш розповсюджено використання безпосередньої сировини, а в Німеччині - напівфабрикатів. В Україні ці статті витрат дуже відрізняються: використання продукції сільського господарства в Україні в 1,7 раза перевищує використання у Франції та в 7 разів у Німеччині. Використання продукції харчової промисловості (напівфабрикатів), навпаки, в Україні в 12 разів менше, ніж у Франції, і в 13 разів менше, ніж у Німеччині.

Частка торгівлі є рівномірною в структурі витрат сільського господарства. Найбільшу частку торгівлі має Німеччина, найменшу - Франція. Це пов'язано з особливостями організації системи логістики та дистрибуції в цих країнах. В Україні частка торгівлі в сільському господарстві наближена до середньої по аналізованих країнах.

Частка продуктів нафтопереробки в одиниці продукції сільського господарства в Україні перевищує аналогічні показники у Франції в 1,6 раза, а в Німеччині - в 4 рази. Це підтверджує необхідність впровадження енергозберігаючих технологій, в тому числі з використання продуктів нафтоперероблення (дизельне пальне, бензин).

Частка продукції хімічної промисловості в структурі витрат сільського господарства в Україні в 2,4 раза менша ніж у Франції та Німеччині. Тобто сільськогосподарські підприємства в Україні використовують значно меншу частку добрив та засобів захисту рослин ніж в розвинутих країнах. Як наслідок, значно знижуються показники урожайності та відбувається процес виснаження ґрунту.

Важливим показником технологічного укладу в сільському господарстві є частка використання машин та устаткування. Даний показник можна проаналізувати за двома статтями - „виробництво машин та устаткування" та „здавання під найм". Стаття „здавання під найм" містить витрати на оренду (лізинг) машин та устаткування. Безперечним лідером з даних показників є Німеччина. Витрати на власну техніку в Україні менші, ніж в Німеччині, в 2,5 раза, а на оренду техніки - в 329 разів. Франція також випереджає Україну з цих показників: в 1,7 раза за використанням власної техніки та в 50 разів за орендою. Загалом витрати на машини та устаткування, з урахуванням як власної техніки, так і оренди, в Україні менші, ніж у Франції в 2,3 раза, а в Німеччині - в 6 разів. Ймовірніше, саме завдяки високому показнику залучення машин та устаткування (тобто інвестиціям у високотехнологічні основні фонди) в Німеччині спостерігаються найнижчі витрати на продукцію сільського господарства (сировину) та нафтопереробку (дизельне пальне, бензин). Низькі показники використання орендованого устаткування в сільському господарстві свідчать про нерозвиненість пропозиції на цьому ринку. А високі ціни на сільськогосподарську техніку стримують розвиток малого та середнього сільськогосподарського бізнесу, ускладнюють входження на ринок нових суб'єктів, не дозволяють здійснювати заходи з поновлення технологій.

Звертає на себе увагу низька частка фінансового посередництва в структурі витрат сільського господарства в Україні. Вона в 12 разів нижча, ніж у Франції, та в 11 разів - ніж у Німеччині. Теоретично така ситуація може спостерігатися в разі наявності достатніх обігових коштів і коштів для накопичення основного капіталу і, як наслідок, відсутності необхідності залучення запозичених коштів. Але, аналізуючи численні висновки експертів, видно, що сільськогосподарським виробникам хронічно не вистачає коштів як на забезпечення поточної діяльності, так і на розвиток. Тому можна зробити висновок, що така мала частка фінансового посередництва при високому попиті на ці послуги пов'язана з недосконалими механізмами та недостатньою пристосованістю фінансових послуг для сільськогосподарських виробників. У зв'язку з цим вони залучають обігові кошти через використання товарних кредитів та інші опосередковані інструменти.

Дуже мала частка будівництва в сільському господарстві в Україні - в 44 рази менша, ніж у Франції, та у 85 разів менша, ніж у Німеччині. Це свідчить про те, що в Україні не приділяється достатньо уваги стану основних фондів, а саме будівель та споруд.

Позитивним фактором для України є те, що частка споживання електроенергії в 1,9 раза менша, ніж у Франції, та в 3,4 раза менша, ніж у Німеччині. Ця різниця має місце за рахунок того, що в країнах ЄС, які аналізуються, віддається перевага використанню електричної енергії перед використанням інших енергоресурсів (газ, продукти нафтопереробки), нижчій ціні на електроенергію в Україні, ніж у даних країнах, та низькому рівню механізації праці.

Частка імпорту в структурі випуску сільського господарства в Україні в середньому на 64 відсотки менша, ніж в аналізованих країнах ЄС. Україна менше імпортує продукції хімічної промисловості, а саме засобів захисту рослин, та продукції машинобудування. Теоретично це може спостерігатися завдяки наявності вітчизняної продукції в достатній кількості на ринку. Але в Україні ця ситуація має місце внаслідок низької частки добрив, засобів захисту рослин, а також машин та устаткування в структурі собівартості сільськогосподарської продукції. Така ситуація на короткостроковому відрізку часу має певні позитивні риси, в тому числі для стану платіжного балансу. Водночас це призводить до значних втрат врожаю, виснаження ґрунтів, низької продуктивності праці і в довгостроковій перспективі стримує розвиток галузі.

У структурі використання продукції сільського господарства частка експорту України несуттєво відрізняється від аналізованих країн Європейського Союзу. Позитивним моментом, з точки зору продовольчої безпеки країни, є низька частка імпорту в структурі використання сільськогосподарської продукції в Україні. Це свідчить про те, що більша частина потреб у продукції сільського господарства покривається вітчизняними виробниками, але необхідно визначити межі даної „відокремленості" з метою недопущення самоізоляції в розвитку галузі та можливість залишитись на „узбіччі" світових процесів.

Loading...

 
 

Цікаве