WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Роль держави у становленні біржового ринку в Україні - Реферат

Роль держави у становленні біржового ринку в Україні - Реферат

Прийняті в середині 90-х років минулого сторіччя нормативно-правові акти торкнулися насамперед біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Серед цих нормативно-правових актів варто назвати Указ Президента України „Про заходи щодо реформування аграрних відносин" від 18.01.95 р., що передбачав створення системи аграрних бірж, Постанову КМУ № 425 від 11.04.1996 р. „Про державну комісію з питань організації біржового сільськогосподарського ринку". З прийняттям цих і деяких інших нормативно-правових актів посилився державний контроль за біржовим ринком і біржовою торгівлею в агропромисловому секторі.

Особливу роль в активізації діяльності аграрних бірж у 1995-1996 роках зіграла Постанова КМУ № 41 від 10.01.96 р. „Про квотування на зернові й олійні культури", відповідно до якої біржі одержали пільги по оформленню і реєстрації експортних контрактів. З цією постановою пов'язаний найбільш активний період у діяльності аграрних бірж. Однак нормативно-правові акти не тільки активізували діяльність аграрних бірж. Вони ж привели і до значного зниження ділової активності на товарних біржах. На початку 1996 р. Постановою КМУ № 140 зернові були виключені з переліку експортованих і імпортованих товарів, які підлягають квотуванню і ліцензуванню, що незабаром привело до значного зниження товарообігу на аграрних біржах (див. табл. 2).

Таблиця 2. - Структура обороту на товарних біржах Донецької області

Товар

1996 р.

1999 р.

2001 р.

2003 р.

2005 р.

Млн. грн.

%

Млн. грн

%

Млн. грн

%

Млн. грн

%

Млн. грн.

%

Всього

140,2

100

76,4

100

171,8

100

231,3

100

186,6

100

В т. ч.:

метал

0,7

0,5

0,001

0,0

1,4

0,8

0,1

0,04

3,4

1,8

транспортні засоби

30,3

21,6

23,3

30,5

37,8

22,0

39,9

17,3

38,3

20,5

паливо

46,3

33,0

5,0

6,5

0,5

0,3

2,2

1,0

-

0,0

сільськогос-подарська продукція

17,4

12,4

0,02

0,03

65,2

38,0

130,9

56,6

100,8

54,1

нерухомість

43,3

30,9

44,2

57,9

37,5

21,8

30,5

13,2

13,5

7,2

інші товари

2,2

1,6

3,8

5,1

29,4

17,1

27,7

11,8

30,6

16,4

У 2000 році відповідно до Указу Президента України № 832 від 29.06.00 р. „Про негайні заходи щодо стимулювання виробництва і розвитку ринку зерна" всі експортні контракти на зерно в обов'язковому порядку повинні укладатися і реєструватися на біржі. Таке рішення прийняте з метою створення прозорого ринку зерна, можливості контролю за цінами на продукти і товарні потоки на ринку в цілому. Прийняття указу, безумовно, привело до збільшення товарообігу аграрних бірж (див. табл. 2).

Законом України „Про зерно і ринок зерна в Україні", прийнятим у серпні 2002 р., визначено, що закупівля зерна в державні резерви і формування регіональних ресурсів повинна відбуватися шляхом укладання угод на біржах, що буде сприяти збільшенню біржового товарообігу сільськогосподарської продукції. Ця норма закону законодавчо закріпила положення прийнятої в грудні 1997 р. Постанови КМУ №1417 „Про затвердження порядку формування обсягів сільгосппродукції і продовольства для державних потреб і їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок", відповідно до якої, закупівля держзамовлення повинна була здійснюватися на біржах. Однак через відсутність конкретного механізму, що забезпечує його реалізацію на практиці, бажаний ефект досягнутий не був.

Збільшення вартості угод із сільськогосподарською продукцією у 2003 р., як видно з табл. 2, сталося не за рахунок збільшення обсягів реалізованої продукції, а перш за все внаслідок зростання цін, що пов'язано з неврожаєм на продовольчу пшеницю (основний товар аграрних бірж).

Слід також відмітити, що недосконалість політики держави у створенні держрезерву зернових призвело до значного збільшення кількості угод з імпорту продовольчої пшениці на територію України; укладені угоди для внутрішнього використання складають лише 3-5% від загальної кількості біржових угод.

На прикладі діяльності паливних бірж в Україні чітко видно негативні наслідки адміністративних заходів держави, за допомогою яких була почата спроба підвищення технічного рівня виробництва на підприємствах вугільної промисловості. Так, з кінця 1995 року відбулося різке збільшення обсягів угод на вугільному ринку. Така ситуація склалася в зв'язку з прийняттям Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах", відповідно до якого іноземним замовникам дозволено закуповувати давальницьку сировину на митній території України в суб'єктів підприємницької діяльності. Вугільний концентрат, реалізований на паливних біржах, став об'єктом таких угод. З моменту одержання іноземними фірмами можливості укладати контракти напряму з виробниками вугільної продукції ділова активність на паливних біржах пішла на спад (див. табл. 2).

Сьогодні на паливно-енергетичному ринку склалася ситуація, коли розвитку його біржового сегмента "перешкоджає створення оптового ринку енергетичного вугілля з єдиним покупцем ДАК "Вугілля України" [4, с. 100], тобто в країні діє державний енергоринок. У той же час практично в усіх країнах функціонують електричні біржі.

Тривалий час неврегульованим залишався ринок нерухомості, об'єктом купівлі-продажу на якому починаючи з 1994 р. були приватизовані квартири громадян.

У 1999 році на товарних біржах на основі наказу голови ДПА України почалася реалізація рухомого майна в рахунок погашення податкової заборгованості. Цим наказом визначено умови, яким повинні відповідати товарні біржі, що виявили бажання вибрати новий напрямок своєї діяльності.

Починалися і спроби організації торгівлі на українських товарних біржах заставним майном, порядок проведення торгів по реалізації якого визначено Положенням „Про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) по реалізації закладеного майна", затвердженим Постановою КМУ № 1448 від 22.12. 1997 р.

Однак не всі біржі мають на це право, а тільки ті, які відповідають вимогам, зазначеним у Положенні "Про умови і порядок проведення конкурсів по визначенню бірж із продажу активів, які знаходяться в податковій заставі" (затверджене наказом № 120 ДНА України 24.03. 2005 р.).

Отже, недосконалість правової основи діяльності товарних бірж в Україні є очевидною. Це, на нашу думку, є вирішальним фактором, який визначає особливості біржового ринку в країні. Головні з них такі:

- велика кількість бірж, більша частина з яких веде низькоактивну діяльність;

- торгівля ведеться як біржовим, так і небіржовим товаром;

- обмежене коло торговців, серед яких майже немає виробників;.

- незначна частка біржових угод в загальному обсязі оптового товарообороту.

Усунення цих проблем шляхом законодавчого врегулювання, встановлення державного контролю за створенням і діяльністю бірж сприятиме подаланню тих недоліків, які гальмують розвиток біржової торгівлі в Україні. Серед них:

- відсутність строкових ринків, які дають можливість прогнозувати ціни, укладати довгострокові контракти, забезпечувати безперебійне постачання продукції;

- нерозвиненість операцій хеджування на біржових ринках, що обмежує можливості виробників по страхуванню цінових ризиків;

- слабко розвинута біржова інфраструктура (складські приміщення, транспортні організації);

- обмежене коло біржових послуг (в основному це тільки організація торгів і оформлення (реєстрація) контрактів;

- відсутність безперервного моніторингу окремих біржових ринків;

- низький рівень виконання біржових угод.

Висновки

1. Закордонний досвід показує, що біржова торгівля є об'єктом уваги держави, що обумовлено її роллю в економіці окремих країн і міжнародної економіки.

2. В Україні товарна біржа слабко регулюється державою, правова основа її діяльності недосконала. Держава використовує як ринкові, так і неринкові методи регулювання, зокрема адміністративні важелі. Результатом цього є нерозвиненість біржового ринку, нерівномірність розвитку окремих його сегментів.

3. Подальший розвиток біржової торгівлі, зростання її ефективності можливе лише за умови регулювання, контролю і підтримки з боку держави як бірж і біржових торговців, так і товаровласників (перш за все товаровиробників).

Отже, подальші дослідження і розробки повинні бути пов'язані із створенням сприятливих організаційних і правових умов для функціонування бірж, можливостями виходу українських товарних бірж на міжнародні ринки і, навпаки, залученням зарубіжних торговців до українських бірж.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Демьяненко С., Немченко Г. Ликвидность цены зерновых - предпосылка для формирования аграрного фьючерсного рынка в Украине // Экономика Украины. - 2004. - №5. - С. 66-72.

  2. Каменева Н.Г. Организация биржевой торговли: учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 303 с.

  3. Мищук Г. Товарные биржи в Украине: тенденции и проблемы развития // Экономика Украины. - 2005. - №4. - С. 47-53.

  4. Повний С.М. Паливно-енергетичні біржі як інструмент державного регулювання економіки // Зб. наук. праць ДонДУ. - Донецьк: Норд-Прес. - 2005. - С. 96-106.

  5. Чижмар Ю. Правове регулювання торгових операцій на товарних біржах в Україні: аналіз нормативно-правової бази // Право України. - 1999. - № 12. - С. 49-52.

Loading...

 
 

Цікаве