WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття відкритості економіки. Показники та проблеми ефективності відкристої економіки. Поняття"Голландської хвороби" - Реферат

Поняття відкритості економіки. Показники та проблеми ефективності відкристої економіки. Поняття"Голландської хвороби" - Реферат

країну-акцептор та створюють нові робочі місця. Спільною характеристикою названих груп є їхня гостра нестача на ринку праці багатьох країн-акцепторів. Узагальнюючи, можна виділити два види трудових міграцій: міграцію малокваліфікованої робочої сили з країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою до Західної Європи, з Латинської Америки до США; та міграцію кваліфікованих спеціалістів з Західної Європи, колишніх соцкраїн Європи до США та Канади, з ряду країн, що розвиваються до провідних західних країн. Перший вид міграції є найбільш масовим. Для країн-експортерів робочої сили емігранти є важливим джерелом валютних надходжень у формі грошових переказів. Крім переказів джерелом валютних прибутків від експорту робочої сили можуть служити податки з прибутків фірм-посередників, особисте інвестування мігрантів (привезення на батьківщину засобів виробництва та предметів тривалого користування, купівля землі, нерухомості, придбання цінних паперів); капітали від країн-імпортерів, що часто йдуть на відтворення трудових ресурсів, у соціальну сферу; цінності та заощадження, які привозять з собою мігранти, повертаючись на батьківщину. В той самий час, оскільки в структурі мігрантів переважають молоді, міграція викликає таке негативнеявище в країні-експортері, як "старіння м'язів", його супроводжує і відплив найбільш освіченої та талановитої робочої сили, що називається "відпливом мізків".
СУСПІЛЬНИЙ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ГЕОГРАФІЧНИЙ) ПОДІЛ ПРАЦІ. МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ЯК ВИД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ, ЙОГО РОЛЬ У ГЕОГРАФІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА СВІТОГОСПОДАРЧІЙ РЕАЛЬНОСТІ. Географічний (територіальний) поділ праці - це просторова форма суспільного поділу праці, що виражається у спеціалізації окремих районів та країн на виробництві окремих видів продукції. Поділ праці - диференціація, спеціалізація трудової діяльності, співіснування різних її видів. Суспільний поділ праці - диференціація у суспільстві різних соціальних функцій, виконуваних певними групами людей, та виділення у зв'язку з цим різних сфер суспільства (промисловість, сільське господарство, наука, мистецтво, армія тощо). Суспільний поділ праці знаходить вираження у професійному поділі праці. Спеціалізацію виробництва в межах країни та між країною називають територіальним та міжнародним поділом праці. Від початку поділ праці є статевим та віковим. У подальшому поділ праці в сукупності із дією інших факторів (майнова нерівність тощо) призводить до виникнення різних соціальних груп. У сучасну епоху зростає міжнародний поділ праці, що сприяє розвитку світових інтеграційних процесів. Міжнародний поділ праці у першому наближенні можна визначити як два взаємопов'язаних аспекти: 1)експортний, коли в окремих країнах та районах налагоджується виробництво понад внутрішні потреби; 2)імпортний, коли розвивається споживання понад внутрішні виробничі можливості за рахунок придбання продукції з інших країн. Міжнародний поділ праці є просторовою форомою суспільного поділу праці, що характеризується розривом між місцем виробництва та місцем споживання. Приклад Японії та нових індустріальних країн з різко обмеженими природними ресурсами показує, яку величезну роль може відігравати міжнародний поділ праці у здійсненні процесів розширеного відтворення. Завдяки МПП відбувається безперервна циркуляція певної частки вироблюваної у національному господарстві сировини, матеріалів, готових виробів, фінансових ресурсів, наукових та технічних знань, виробничого та управліннєвого досвіду поза національними кордонами. Це відкриває кожній країні доступ до освоєння природних ресурсів світу (незалежно від їхнього місця розташування), до створених виробничих сил, до накопичених за всю історію знань та досвіду. Участь у міжнародному поділі праці дозволяє кожній країні повніше та з найменшими видатками задовільнити свої потреби, аніж якби вона робила це самотужки. Одна з найбільш очевидних передумов розвитку МПП, що дала початковий поштовх до зв'язків між народами - відмінність між країнами у природно-географічному відношенні. До машинної стадії МПП базувався на відмінностях у природних ресурсах, з кінця ХІХ століття залежність його від природної основи стала зменшуватися, що протягом більш ніж століття робило несиметричною економічну залежність між країнами. Серед природно-географічних факторів, що зумовлюють міру залученості країни до МПП, дослідники виділяють територію. Чим більше територія країни, тим, як правило, різноманітніше, багатше її природні ресурси, що дозволяє не залежати від імпорту. Країни з більшою територією за значної чисельності населення мають набагато більше можливостей для створення повного набору галузей господарства. Економіко-географічне положення і насамперед такі його види, як транспортно- та ринково-географічне в ряді випадкі вне тільки справляють істотний вплив, а й визначають роль країни у МПП. Одним з основних факторів МПП є населення країни, його чисельність, різноманітність навичок, кваліфікація. Профіль країни у системі МПП може складатися також під впливом історичних традицій виробництва. В деяких випадках можна говорити про історичні передумови міжнародної спеціалізації у споживанні, а не виробництві. МПП розвивається в умовах нерівномірного розвитку сучасної системи світового господарства в його різних частинах. Зберігаються величезні відмінності у рівні розвитку виробничих сил різних країн та регіонів. Технологічні відмінності настільки великі, що можна говорити про існування в сучасному світі різних технологічних епох. Ряд "анклавів" всередині країн, що розвиваються, де переважає натуральне господарство, практично не включений у МПП. Істотним фактором участі країни в МПП є її зовнішньоекономічна політика. В країнах світу явно простежуються дві тенденції: 1)лібералізація зовнішньоеконмоічних зв'язків; 2)посилення протекціонізму, тобто посилення торгівельно-політичного режиму. В цілому у світі переважає тенденція до лібералізації, хоча в певні періоди спостерігаються спалахи протекціонізму. Вільна торгівля залишається більш вигідною в порівнянні з політикою обмежень імпорту та експорту. Протекціонізм та інші державні обмеження перешкоджають МПП, знижують адаптаційні спроможності національної економіки до мінливих умов світового господарства. Замкненість країни, особливо тривала, призводить до хронічної економічної відсталості, консервації недосконалої галузевої структури господарства та його низької ефективності. Фундаментальні зміни в сучасному МПП відбуваються в його матеріально-речовому змісті та пов'язані з революційними змінами у розвитку виробничих сил. Загальна картина
Loading...

 
 

Цікаве