WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття відкритості економіки. Показники та проблеми ефективності відкристої економіки. Поняття"Голландської хвороби" - Реферат

Поняття відкритості економіки. Показники та проблеми ефективності відкристої економіки. Поняття"Голландської хвороби" - Реферат

суперечностей моделі освітив В. Леонтьєв, і вона була названа "парадоксом Леонтьєва". Парадокс у тому, що трудомістка продукція виробляється (і експортується) в США з найдорожчою робочою силою. За надлишку капіталу США продавали іншим країнам трудомісткі товари в обмін на відносно капіталомісткі. Ні Леонтьєв, ні інші економісти не змогли розгадати цей парадокс, але є підозри, що до нього призвела висока наукомісткість виробництва.
ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МОДЕЛІ "ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОДУКТУ". Включення в аналіз фактору науково-технічного прогресу на базі ідей Й.Шумпетера про визначну роль іновацій у міжнародному розподілі праці дозволило перейти від статичних моделей до динамічних. Зокрема, С.Хірш та Р.Вернон розробили модель світової торгівлі з застосуванням "життєвого циклу продукту". Продукт винаходиться,вдосконалюється. Попит на нові продукти у високорозвинених країнах робить вигідним трудомістке виробництво, засноване на передовій технології. Новий високотехнологічний товар вигідніше випускати в країнах, де він вперше з'явився у виробництві або споживанні, зазвичай це високорозвинені країни. Щойно продукт переходить у стадію зрілості (стає звичним у попиті та стандартизованим у випуску), ініціатор першості в комерційному виробництві по мірі появи конкурентів втрачає в нормі та масі прибутку. Виробництво даного товару в країні з високим рівнем технології втрачає економічний зміст. Виробництво його переміщується до інших країн, що можуть використовувати вже стандартну технологію, а потім виробництво може переміститися і на "периферію", що має надлишок дешевої робочої сили. Теорія "циклу" пояснює механізм постійної зміни співвідношення компонентів у видатках виробництва. Вона пояснює не тільки де, а й коли вигідно спеціалізуватися на виробництві певного товару або групи товарів. Причому лідер в науково-технічному прогресі може постійно випереджувати розвиток циклу життя продуктів, продовжуючи розробляти нові і нові нововведення. Теорія "циклу" відповідає історії розвитку багатьох галузей, як найстарших, так і найновіших. П.Х.Ліндерт відмічає, що землеробство розповсюдилося по всьому світі з регіонів первинного вирощування окремих культур тисячі років тому. Галузі, розвиток яких почався ще до першої світової війни - текстильна, шкіряна, гумо-технічна, целюлозно-паперова промисловість - зараз перемістилися до країн, що розвиваються, де, напевно, концентруватимуться у майбутньому. Дослідження показали наявність тієї ж тенденції до переміщення виробництва по мірі їх стандартизації в нафтохімі та інших галузях.
СВІТОВА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. СВІТОВІ ПРОБЛЕМИ "ВІДПЛИВУ МОЗКІВ" ТА "СТАРІННЯ М'ЯЗІВ". Розвиток світового господарства завжди супроводжувався переміщенням населення як між континентами, так і всередині їх. Вільні та примусові міграції були пов'язані з освоєнням Америки, Австралії, Нової Зеландії. Міжнародні міграції відбувалися у зв'язку з війнами, природними катаклізмами, розбіжностями у світовій економічній кон'юнктурі або ж просто у зв'язку з пошуками кращого життя. Найбільш драматичним видом міграції є міграція біженців - їх близько 20 млн чоловік. Серед найпотужніших примусових міграцій робочої сили в історії виділяється завезення африканських рабів в Америку, який в період між 1550 та 1860 роками становив 9-11 млн чоловік. Ще більш потужна міграція, як найзначніше явище в історії сучасних міграцій, була міграція, пов'язана з заселенням обох Америк, Австралії, Нової Зеландії, почасти Південної Африки. Це були переважно безповоротні міграції, головним чином з Європи. До Північної Америки протягом ХІХ століття виїхало 30-35 чоловік. Всього до США з 1820 до 1990 року емігрувало 55 млн чоловік. Сучасні трудові міграції пояснюються нерівномірністю економічного розвитку окремих країн та лібералізацією доступу іноземців на ринки робочої сили в ряді регіонів. Так, у Західній Європі до 1970 року спостерігався довгий післявоєнний період економічного зростання. В першій половині 1960-х років склалася ситуація гострої нестачі трудових ресурсів, і доступ іноземців на ринки робочої сили Західної Європи був істотно полегшений. Схожа ситуація склаласу у нафтовидобуваючих країнах Близького та Середнього Сходу, особливо в тих, де незначна кількість власного населення. Наприкінці 1970-х років, на які припадав пик, кількість робітників-емігрантів у світі оцінювалося у 20 млн чоловік, у тому числі 12 млн походили з країн, що розвиваються. Ці працівники зоседерилися в Північній Америці (6 млн), Західній Європі (5 млн), Латинській Америці (4 млн), на Близькому і Середньому Сході (3 млн), а також Західній та Південній Африці. І цей же час у Західній Європі зросли видатки виробництва, скоротилися прибутки, і зростання безробіття скоротило темпи зсростання міграційних потоків. Багато країн почали переходити до політики обмеження імпорту робочої сили. У 1992 році в країнах ЄС налічувалося 10 млн емігрантів, в тому числі у ФРН - 4, 5 млн, у Франції - 2, 5 млн, у Великобританії - 1,5 млн тощо. В США значні по обсягу міграції тривають. В середньому щороку в'їжджають 500-600 тисяч іммігрантів, і ще близько 50 тисяч нелегально проникають на територію США. З нелегальною імміграцією ведеться боротьба. Зараз практично всі країни світу активно регулюють процеси експорту та імпорту робочої сили. Державне регулювання в цій сфері переслідує дві основні задачі: 1)захист національного ринку праці від стихійного припливу іноземних працівників; 2)забезпечення раціонального використання іноземних працівників. Коли йдеться про захист власного ринку праці, то уряди намагаються пом'якшити проблеми безробіття власного населення. В ряді випадків мігранти створюють проблеми перенаселеності деяких районів, поглиблюючи соціальні та демографічні проблеми. З іншого боку, в країнах є депопулюючі райони, в яких відчувається нестача трудових ресурсів. Дотримуючись умови контракту, можна заповнити іноземними працівниками подібні порожнечі. Це ж саме стосується і недоукомплектованості трудовими ресурсами ряду галузей економіки. За професійно-кваліфікаційним складом потік мігрантів, що потрапляє під протекціоністський режим країн-акцепторів, як правило, складається з наступних п'яти груп: 1)робітники, що претендують на малооплачувану, некваліфіковану, непрестижну, важку та шкідливу роботу; 2)спеціалісти сфер економічної діяльності, що швидко розвиваються та є пріоритетними; 3)представники рідкісних професій; 4)спеціалісти найвищого класу та представники вільних професій; 5)керівний персонал фірм та їхніх підрозділів, а також підприємці, що переносять свою діяльність у
Loading...

 
 

Цікаве