WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Підприємництво в аграрній сфері. Держава та її економічні функції. Форми суспільного продукту в процесі відтворення - Реферат

Підприємництво в аграрній сфері. Держава та її економічні функції. Форми суспільного продукту в процесі відтворення - Реферат

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) = ВВП – амортизація (А)

НД = ВНП – ЧВП (непрямий податок на бізнес)

НД – сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва.

До останнього часу вважалося, що НД – це новостворена вартість, яка створюється у сфері матеріального виробництва. Нині визнано, що частину НД створюють працівники сфери послуг.

ОД = НД – внески на соц. страхування – податки на прибуток корпорацій –

– перерозподіл прибутку корпорацій + трансферні платежі

цінні папери як фіктивний капітал сфери обігу.

фондові біржі

Акції, облігації та інші цінні папери, які обертаються на фондовій біржі, утворюють фіктивний капітал. Цінні папери є капіталом, тому що дають можливість своїм власникам мати певний одхід, а також можуть бути продані. У той самий час цінні папери – це фіктивний капітал, тому що вони не мають вартості, хоч продаються і купуються на біржах. Ринкова вартість фіктивного капіталу небагато перевищує за величиною дійсний або реальний капітал.

Розвинуті товарне виробництво і товарний обіг неможливі без широкого використання цінних паперів. Вони можуть виступати як засіб кредиту, так і засіб платежу, ефективно замінюючи готівку. Як одних з важливих засобів мобілізації вільних грошових ресурсів, цінні папери виконують і антиінфляційні функції, "знімаючи" на відповідний строк певну кількість готівки, що не забезпечена товарами і послугами.

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають відносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів, а також інші права, що випливають з цих документів.

Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та звичайними. Привілейовані акції дають власникові право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні АО, якщо інше не передбачено його статутом.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язанні виплатою фіксованого проценту.

Казначейські зобов'язання України – це вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу.

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Необхідність торгівлі цінними паперами породила механізм, що називається фондовим ринком. Важливим його елементом є фондова біржа. Згідно з чинним законодавством України фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до законів України, статуту і правил фондової біржі.

FC – постійні (фіксовані) втрати;

AFC – середні постійні втрати;

AFC =

VC – змінні витрати;

AVC – середні змінні витрати;

AVC =

TC – сукупні витрати;

ATC – середні сукупні витрати;

АТС = = AFC + AVC (бо ТС = VC + FC)

МС – граничні витрати – витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції;

TR – валова виручка;

TR = PQ

MR – гранична виручка

Виручка від реалізації кожної додаткової одиниці продукції.

Виокремлюють декілька видів прибутку. Основні з них: балансовий (бухгалтерський) та чистий прибуток. Бухгалтерський прибуток обчислюють як різницю між валовою виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво і реалізацію. Чистий прибуток – це частка балансового прибутку, що залишається після сплати податків, рентних та інших платежів, а також процентів за кредити.

У навчальній літературі виділяють також економічний прибуток – різниця між валовою виручкою та всіма витратами (явними, неявними, включаючи й нормальний прибуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток – це дохід, отриманий понад нормальний прибуток. Під останнім розуміється мінімальний дохід підприємця, який необхідний для залучення й утримання відповідного ресурсу в даному виробничому процесі. Так, до нормального прибутку належать: процент на власний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, доходи від продажу власних послуг праці та ін.

Поряд з терміном "підприємство" в літературі вживають термін "фірма", який має подвійне значення. У будь-якому розумінні слова, фірма – це ім'я, під яким юридично повноправний господарюючий суб'єкт (одноосібний чи колективний) веде свої справи. У ширшому розумінні – це головна ланка сучасної економіки ринкового типу, що зареєстрована у відповідній правовій формі. Можна зустріти визначення фірми як ділового підприємства. Таке визначення збігається з попереднім. Проте слід мати на увазі, що під діловим підприємством розуміють вид, форму підприємницької діяльності, а не однозаводську структуру. Виробничі підприємства, збутові компанії та різні служби функціонують у вигляді фірм або в їхньому складі. Підприємство само по собі не є юридичною особою, відповідальність за нього несе фірма, до складу якої воно входить.

У країнах з розвиненим ринковим господарство діє кілька десятків мільйонів фірм. Історичний досвід господарювання сформував багато їх видів, що відображають різні форми і способи залучення та використання капіталу. В Україні, яка перебуває в стадії перехідної економіки, формування фірм ще тільки розпочинається і займе чимало часу. Це потребує стимулювання такого процесу і реструктуризацію підприємств.

домогосподарства

як суб'єкт ринкових відносин

Домогосподарство визначається як особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об'єднаних спільним веденням господарства. Поняття "домогосподарство" ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям "сім'я". Термін "домогосподарство" більш чітко прив'язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Домогосподарство є основною одиницею соціального і біологічного відтворення.

Функції домашніх господарств. За ринкової економіки домогосподарство є основним осередком людського капіталу. В ньому створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи. Це пов'язано з соціальною та виховною функціями.

Наступною важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме домогосподарства виступають основними споживачами товарів і послуг. Адресований платоспроможний попит домогосподарств визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва та імпорту.

Важливою функцією домогосподарства є постачальницька функція. Вони постачають на ринок фактори виробництва: робочу силу, капітал, землю та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі.

Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб'єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів та послуг, які поставляються на ринок. Посередницька функція домогосподарств помітніше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою, економікою досить поширені сімейні форми малих торгових підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.

Loading...

 
 

Цікаве