WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

6. Функції політ економії. *

Політекономія вивчає відносини між людьми в вирішальній сфері їх життєдіяльності: у виробничо-господарській ек-чній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями.

Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:

1)пізнавальну функцію – нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об'єктивних законів економічного розвитку суспільства

2) методологічну. Політекономія є методологічною основою всіх економічних наук. Це свого роду економічна філософія.

3) практичну. політекономія – теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику.

4) прогностична – п ек спроможна дати приблизний ек прогноз розвитку країни чи підприемства на певний період

5) ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість. Є вихідною основою формування економічного і політичного мислення.

7. Політ економія та обгрунтування економічної політики.*

Економічна політика – концентрований, науково обгрунтований комплекс ек заходів на макро і мікро рівнях щодо ефктивного та раціонального функціонування ек поцесів (система заходів, щодо рац функціонування ек-ки)

Теореичною базою ек політики є політична економія.Двому сторонами ек політики є Ек стратегія та ек тактика.

Ек стратегія – розробка довгострокових завдань виділення приорітетів розвитку.

Ек тактика – засоби, форми, методи, за допомогою яких злійснюється ек стратегія.

8.Виробництво. Фактори В-ва

В-во та потреби нерозривно звязані між собою, протезакони розвитку потреб не збігаються з законами в-ва. Основ закон в-ва: Закон обмеженості ресурсів. Основний закон сфери особистого споживання: Закон неухильного зростання потреб суспільства, які в-во має задовольнити.

Сусп в-во – сукупна організована дільнісять людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і не натеріальних благ, якіб задолольнялиб різноманітні потреби сусп.

У будь якому сусп системі перед в-вом стоять 4 питання: що і в якій кількості виробляти, Як виробляти, для кого виробляти, в яких соц ек умовах. Будь якому в-ву властиві риси: 1)має безперервний характер розвитку, постійно відтворюється. 2) Завжди є суспільним. 3) є важливою складовою соц ек системи. 4) виникнення ек відносин між людьми – виробничих.

Основні фактори в-ва: 1)робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людин, її здатність до праці. Праця – фіз та інтеректуальна діяльність людини, спрямована на виготовлення благ і надання послуг.2) Засоби в-ва, що поділяються: А) Засоби праці – річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці ( споруди станки машини ) Б) предмети праці – матеріали, які обробляються у процесі виробництва: І ) речовина впереше відокремлена людиною від природи( вугілля глина пісок), ІІ ) Предмети праці що пройшли певну обробку ( борошно пряжа ) 3) Земля – як фактор в-ва включає землю (СГ, ЛР, ВР, Корисні копалини) 4) В ринковій ек виникає новий фактор в-ва – підприємницькі здібності.

НТП сприяє постійному зародженню нових складових процесу в-ва, які набувають такого великого значення, що перетворюються на самостійні фактори, на сучасному етапу до факторів в-ва можна віднести науку інформацію екологію. Потреби мають діалектичний звязок з в-вом. В-во не тільтки задовольняє, а й створює умови для нових потреб. Взаємодія в-ва і потреб підкоряється закону зростання потреб і закону розвитку факторів в-ва. Суспільне в-во поділяється на 2 сфери : Матеріальне( сукупність галузей та сфер, що виробляють матеріальні блага і надають матеріальні послуги:промисловіть, СГ, будівництво, комунальне госп., транспорт звявок торгівлі.), Не матеріальні (задовольняють соціальні і духовні потребиохорона здоровя, освіта, спорт). Сьогодні більшого значення набуває не матеріальне в-во

9. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.

Виробнийчий потенціал суспільства- сукупність вироб ресрсів, тобто факторів виробництва з урахуванням їх обсягу, структури, якості, технічного рівня. В основі оцінки виробничого потенціалу лежить факт що ресурси обмежені.(колись країна може виробляти лише певну кількість продукції). Збільшити в-ва одного продукту можна при зменншені виробництва інтого. Самуельсон називає це межею виробничих можливотсей

Вмінені витрати – характерезують роцес перерозподілу ресурсів: від якої кількості одного продукту ми повинні відмовитись щоб отримати інший.

Закон зростання вмінених витрат показує: кількість певних одиниць продукту, від яких суспільство має відмовитись для в-ва інших продуктів, зростає вміру збільшення обсягів в-ва одного із альтернативних продуктів. Існує протиріччя між потребами і ресурсами, воно лежить в основі ек розвитку породжує проблему вибору, оскільки потреби – безмежні, постійно зростають, а ресурси – обмежені, вичерпні, рідкістні.

9. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.*

Закон обмеженості ресурсів стверджує таку невідворотну істину – блага і ресурси є обмеженими, а потреби безмежні. Отже існує межа вивобничих можливостей для вир-ва будь якого продукту, і якщо ми хочемо підвищіти його вир-во, то мусимо зменшити вир-во якогось іншого. Межа виробничих моливотсей показує максимальону кілкість продукції, яку може виробити ек-ка в умовах наявного рівня технологіч-ного розвитку і наявних факторів вир-ва.

10.Ек потреби Суспільства, їх суть Класифікація

Птреба – нужда в чому небуть обєктивно необхідному для підтримки життєдіяльності розвитку людини, колективу, нації, суспільства. Це – внутрішній імпульс до активності ек субєкта.

Класифікація за обєктами: біологічні( Їжа одяг житло), соціальні (спілкування визнання), Духовні( творчість)

Класифікація за субєктами: 1)індивідуальні, колективні, суспільні. 2)домогосподарств підприємств держви. 3) Соц ек класів та соц ек груп.

За характером винектення : первинні і вторинні

За нагальністю задоволення: перчошергові ідругорядні.

За можливостями задоволення: насичені( мають межу задоволення), та ненасичені.

Потреби – постійні, вони – продукт розвитку суспільства, тому їх характер структура може змінюватися. Потреби мають діалектичний звязок з в-вом. В-во не тільтки задовольняє, а й створює умови для нових потреб. Взаємодія в-ва і потреб підкоряється закону зростання потреб і закону розвитку факторів в-ва.

11.Корисність продукту.

Користність, ціність та рідкість товарів були введені представниками неокласичної теорії

Корисність – здатність продукту задовольняти потреби людини. Вона – індивідуальна для кожного. Користність показує ступінь задоволення, яку отримує конкретка людина від споживання певного блага.

Ціність – оцінка ступення корисності блага людиною. Це теж субєктивна категорія. Неокласики важали що користність блага може надавати затратам праці суспільно необхідному характеру. Ціність є функцією витрат праці і функцією користності.

Рідкість товару – характеристика ек благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб людей.

Теорія граничної корисності розроблялась маржоналістами. Гранична корисність – додаткова користність, яку отримує споживач від додаткової одиниці продукту. При цьому мають значення кількість продукту, рідкість, момент початку вживання

Закон спадної граничної користності: уміру задоволення потреб одним чи іншим товаром користність цього продукту для людини зменьшується, вона меньше цінує і купуватиме за нижчіми цінами.

12.Ек інтерес. Єдність і суперечності в системі інтересів

Ек інтерес – форма вияву ек потреби, у свідомлене прагнення ек субєктів задовольнити їх, обєкивний спонукальним мотив ек діяльності. Потреба->Інтерес-> Діяльність

Субєкти ек інтересів : індивід, дом господарство, колектив, держава

Обєкти : ек блага (товари послуги інформація). За обєктами класифікуються на майнові, фінансові, інтелектуальні.

За часовою ознакою: поточні, перспективні.

За важливістю: головні, другорядні.

Субєкти ек відносин виражають спецефічні ек інтереси: 1) ек інтерес домогосподарств : максималізація корисних благ з урахуванням існуючих цін та доходів. 2) ек інтерес підприємців: максималізація прибутку, зниження витрат, підвиження конкурентноспроможності продукції. 3) ек інтерес держави : реалізація потреб суспільства вцілому.

Loading...

 
 

Цікаве