WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Форми міжнародних економічних відносин - Реферат

Форми міжнародних економічних відносин - Реферат

Слід зауважити, що МВФ пов'язує надання кредитів країнам-членам з умовами проведення ними відповідних змін в економічній політиці. Відмова країни виконувати умови МВФ практично закриває їй доступ до світового ринку капіталів. У той же час невелика позичка фонду надає країні можливість отримати більший кредит у банках.

З 1992 р. членом МВФ є й Україна, якій у першій половині 90-х років надано фінансову допомогу в сумі 742 млн дол. для подолання труднощів, що виникли за зведення платіжного балансу та покриття його дефіциту, який утворився внаслідок серйозних деформацій у традиційній системі зовнішньої торгівлі й розрахунків з окремими країнами. У період 1995—1999 рр. Україна отримала позички від МВФ за програмами stand-buy. Головною метою цього кредиту є підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України. Саме в цей період було здійснено ряд заходів щодо регулювання валютних курсів, системи платежів та ліквідації обмежень, котрі стримували зростання міжнародної торгівлі. Загальна сума позичок від МВФ на початок 1999 р. становила понад 3 млрд дол.

Поряд з МВФ в регулюванні міжнародних валютно-фінансових відносин важливу роль відіграє й інша організація, зв'язана бреттон-вудськими угодами 1944 і 1945 рр. — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Цей банк разом зі своїми двома філіями — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) — входить до структури Світового банку. До нього також належить Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.

Щодо МБРР, це міжурядова фінансова організація, членами якої є понад 180 країн. Головну роль в організації відіграють розвинуті країни — США, Японія, Німеччина, Франція, Італія та Канада. Членами МБРР можуть бути тільки країни-члени МВФ.

Основна мета діяльності МБРР — сприяння країнам-членам у розвитку їх економіки через надання довгострокових позичок і кредитів, націлених на реалізацію програм, що сприяють структурній перебудові країн-позичальниць, а також сприяння розвитку міжнародної торгівлі та підтримці платіжних балансів. Позички надаються як державним, так і приватним підприємствам, але за наявності гарантій урядів відповідних країн. При цьому банк вимагає обов'язкового надання інформації про фінансовий стан країни-позичальника, об'єктів, що кредитуються, а представники МБРР періодично обстежують ці об'єкти. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: енергетику, транспорт, зв'язок. Банк надає позички приблизно на 15 млрд дол. щорічно, процент за користування береться на рівні ставок фінансового ринку.

Загальна сума позичок, надана МБРР Україні за період з 1994 по 1999 рр., становила понад 3,1 млрд дол. Вони мали бути використані в енергетиці, вугільній промисловості, аграрному секторі економіки, для розвитку підприємництва тощо, у т. ч. для покриття дефіциту бюджету — 2,5 млрд дол.

Деяку специфіку мають філіали МБРР — МФК і МАР, які були створені відповідно у 1956 р. і 1960 р. Зокрема, МФК фінансує перш за все приватний сектор країн, що розвиваються. Вона надає кредити навіть без гарантії уряду, на відміну від МБРР. МАР надає пільгові довгострокові (до 50 років), часто майже безпроцентні (0,75 % річних) кредити найменш розвинутим країнам.

Отже, Світовий банк з його структурами є провідною міжнародною фінансово-кредитною організацією.

У 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), метою якого є сприяння ринковим реформам у країнах Центральної та Східної Європи. Засновниками банку виступили 40 країн, а також дві міжнародні організації — Європейське економічне співробітництво і Європейський інвестиційний банк. ЄБРР має відігравати роль стимулятора для залучення капіталу в галузі інфраструктури країн Європи з перехідною економікою. Надаючи кредити, банк допомагає західним промисловцям зважитися на необхідний ризик освоєння ринків у цьому регіоні, в т. ч. на пострадянському просторі.

Кошти, що надійшли від ЄБРР в Україну протягом 1993—1999 рр., становили понад 0,5 млрд дол. Вони використовуються на реалізацію проектів суспільного розвитку України, розвиток телекомунікацій тощо.

Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство

Динамізм світогосподарських зв'язків став одним з важливих факторів економічного зростання, структурних зрушень і підвищення ефективності національного виробництва, будучи при цьому й каталізатором диференціації країн, нерівномірності їх розвитку. Нині об'єктивна необхідність динамічної інтеграції постсоціалістичних країн у сучасну модель розвитку світового господарства передбачає пошуки ними своєї ніші в системі МПП, передусім загальноєвропейського.

Проте входження молодих незалежних держав, особливо пострадянських, у т. ч. й України, до світового господарства — це складний і тривалий процес. Його складність, зокрема для нашої країни, зумовлена насамперед такими обставинами: нерозвинутістю ринкових відносин, оскільки вони перебувають лише в стадії формування; відсутністю ефективного механізму зовнішньоекономічних зв'язків (ЗЕЗ). Щодо механізму ЗЕЗ, то для України він має особливе значення з позицій раціонального співробітництва зі світовим економічним співтовариством.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти сукупність конкретних форм, методів і принципів розвитку торговельно-економічних, науково-технічних, валютно-фінансових, правових відносин господарських суб'єктів України з партнерами із зарубіжних країн, а також наявність відповідних організаційно-управлінських структур, що забезпечують ефективну взаємодію національних економічних суб'єктів зі світовими.

Основні структурні елементи механізму зовнішньоекономічних зв'язків(ЗЕЗ) такі:

  • програмно-цільові форми та методи господарського механізму координації і господарських міжнародних відносин (довгострокові програми торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва з іншими країнами, угоди про розвиток господарських зв'язків);

  • сукупність фінансово-кредитних важелів, які використовуються у міжнародних економічних відносинах;

  • організаційно-управлінські інститути (товариства, центри, банки, біржі з реалізації цих зв'язків);

  • правові норми, акти, положення, що регулюють ці відносини.

При цьому механізми ЗЕЗ мають бути спрямовані перш за все на реалізацію загальнодержавних інтересів. Нині вони носять нераціональний (корпоративний) характер, мають однобоку спрямованість.

Народне господарство України сьогодні перебуває у затяжній економічній кризі. Зрозуміло, що ці процеси негативно впливають і на зовнішньоекономічні зв'язки.

Слабим є включення України в міжнародний поділ праці, що не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу. Про це свідчить, зокрема, той факт, що частка експорту в загальному обсязі виробництва України ще до проголошення її незалежності не перевищувала 4—5 %, тоді як середньосвітовий показник дорівнював 17 %. У 90-ті роки сталося подальше зменшення експорту як в абсолютних, так і у відносних показниках, а в його товарній структурі основна частка припадає на сировину, матеріали, товари народного споживання. З іншого боку, народне господарство України в основному залежить від товарних поставок з республік колишнього Союзу. Так, потреби в кольорових металах, верстатах та інструментах, хімволокні на 80 % покриваються з пострадянського простору, не говорячи вже про енергоносії, лісоматеріали і т. п.

Можна констатувати: наша країна інтегрується у світовий економічний простір як сировинний придаток. За кілька останніх років експорт машинно-технічних товарів у загальному балансі становив 10—20 %. Це у той час, коли рівень експорту готової продукції в світі перевищує 50 %.

Суттєву роль в оздоровленні економічної ситуації повинна відігравати ефективна зовнішня політика. В Україні життєво важливо налагодити виробництво імпорто-замінної продукції, такої як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, автомобілі, холодильники та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, потрібно значно поліпшити обробку сировини (титану, рідкоземельних елементів, будівельних матеріалів, граніту, урану), в т. ч. і сільськогосподарської продукції. Так, рівень переробки сільськогосподарської сировини в Україні становить лише 50 % від її рівня в розвинутих країнах. Важливу роль в забезпеченні життєво необхідних потреб країни має відігравати виробнича кооперація з іншими державами та підвищення конкурентоспроможності власної продукції.

Loading...

 
 

Цікаве