WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Акціонерні товариства та акціонерний капітал - Реферат

Акціонерні товариства та акціонерний капітал - Реферат

Фондова біржа відіграє суттєву роль в активізації та раціоналізації процесів становлення і функціонування ринкових відносин. На жаль, за всі роки ринкових трансформацій в Україні цей вид біржової діяльності не дістав належного поширення. Причин тут багато. Це і концептуальна "замороженість" процесів роздержавлення і приватизації, що не активізує інвестиційну привабливість первинного ринку цінних паперів; і нерозвинутість організаційного оформлення їх вторинного ринку; і недостатній платіжний попит вітчизняних і ненадійність захисту прав іноземних інвесторів тощо. Відсутнє й чітке правове забезпечення механізмів котировки цінних паперів.

Тому діяльність фондових бірж в Україні повинна бути скоординована на досягнення відповідного рівня централізації у масштабі країни, на що орієнтує відповідна концепція, прийнята Верховною Радою України (вересень 1995 р.). Процес централізації характерний і для функціонування всесвітньо відомих бірж. Так, на початку травня 2000 р. представники Лондонської та Франкфуртської фондових бірж оголосили про намір злитися в міжнародну біржу. Британо-німецьке новоутворення, яке контролюватиме продаж акцій на суму майже 4,3 трлн дол., буде найбільшим за обсягом в Європі і четвертим у світі після Нью-Йоркської, Токійської фондових бірж та НАСДАК, що торгує акціями технологічних фірм. При цьому учасники даного "шлюбу" — колишні суперники — матимуть "розподіл праці": акції найходовіших компаній продаватимуться в Лондоні, а акції високотехнологічних фірм — у Франкфурті.

Процес акціонування в Україні:шляхи, проблеми

Вище було обґрунтовано, що створення акціонерних товариств у розвинутих країнах пов'язано з еволюційним розвитком продуктивних сил, які, в свою чергу, впливають на формування акціонерних відносин, вносячи зміни в їх структуру. В Україні ж раптова поява таких відносин не була пов'язана з підвищенням технічного рівня виробництва. За таких умов АТ не в змозі забезпечити зростання реальних доходів робітників, селян, службовців і навіть вітчизняних нуворишів. Внесення змін у систему акціонерних відносин без адекватних процесів у технічній будові виробництва призводить до розбалансованості економіки. Нові назви,якими б вони привабливими не були, залишаються пустим звуком, якщо не підкріплені відповідними матеріальними умовами.

Економічна теорія і практика підтверджують, що отримання відчутних дивідендів може бути забезпечено за двох обставин:

  1. За умови впровадження у виробництво продуктивнішої техніки, передової технології, що веде до зниження витрат виробництва і збільшення прибутку при незмінних цінах.

  2. За рахунок підвищення цін, що забезпечує збільшення прибутку навіть при зростанні витрат виробництва.

Акціонерні товариства в Україні позбавлені можливості досягти збільшення прибутку у разі стабільності цін за рахунок технічного переозброєння виробництва. Тоді і вдаються тільки до одноразового підвищення цін, що, звичайно, впливає на матеріальне становище широких верств населення, в т. ч. і акціонерів. Сподіватися на те, що відбудеться прискорене оновлення основних виробничих фондів, не доводиться, бо більшість підприємств, які випускають знаряддя праці, морально і фізично застаріли, працюють не на повну потужність, а то й зовсім простоюють. Одними грошовими знаками, яку б вони не мали високу номінальну величину, не провести реконструкції виробництва. Отже, пріоритетним напрямом всієї економічної політики має стати не кількісне збільшення акціонерних товариств, а технічне вдосконалення суспільного виробництва.

В Україні на початок 2000 р. нараховувалось близько 20млнакціонерів (тоді як, наприклад, у Німеччині — тільки 4,5 млн). Таке величезне розпорошення власності не дозволило сконцентрувати контрольні пакети акцій, необхідні для ефективного управління підприємствами. Дана модель стала наслідком рішення національних "ринкових реформаторів" про сертифікатну приватизацію, тобто рішення, а точніше гасла про "роздачу майна". Ми отримали безліч псевдовласників, але в нас так і не з'явилося ефективного власника. Більше того, мільйони наших "акціонерів" навіть не знають, де і як "працюють" їхні ефемерні акції і те, що вони можуть продавати останні. Внаслідок такої приватизаціїми дійсно не отримали в особі новоявлених справжніх акціонерів нових справжніх власників.

Розвитку акціонерних товариств в Україні має сприяти здійснення дійової державної політики корпоратизації. Згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" (від 15 червня 1993 р.) корпоратизація — це перетворення державних підприємств, об'єднань, закритих акціонерних товариств(з переважно державним капіталом) на відкриті акціонерні товариства. Суттю корпоратизації є те, що володіння підприємством, його фінансування залишаються державними. Державними органами призначається і керівництво корпорації, проте управління змінюється. Корпорація дістає повнішу економічну самостійність щодо процесу виробництва та контролю за ним. Вона поєднує в собі привілеї державної власності та переваги приватного управління.

При цьому, здійснюючи процес акціонування, слід враховувати, що міжнародна експансія акціонерної форми підприємництва потребує від відповідних державних інституцій України не тільки уваги, а насамперед продуманого курсу, який би перекривав канали для нелегального бізнесу, але не заважав бізнесу чесному, не націлював його на протиправні дії.

Література

  1. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Б 44 Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 328 с.

* Перші акціонерні товариства виникли в Англії (англійська Ост-Індійська компанія, 1600 р.) і в Голландії (голландська Ост-Індійська компанія, 1602 р.). Потім, у ХVII і ХVIII ст. були створені акціонерні товариства у Франції, Німеччині, Данії та інших країнах. У XIX ст. такі товариства дістали значного поширення, а у XX ст. акціонерна форма підприємств стала пануючою в усіх розвинутих країнах. У США, наприклад, на частку акціонерних товариств нині припадає понад 90 % валової продукції промисловості.

* Своєрідний зв'язок цих капіталів можна образно проілюструвати таким чином. Подібно тому, як тінь не існує без предмета, так і фіктивний капітал не існує без реального. Рух фіктивного капіталу викривляє і дає невірну уяву про рух реального капіталу. Коли гіпотетично, наприклад, припустити, що всі цінні папери забрали інопланетяни в іншу галактику, їх власники, безперечно, зазнають великих втрат, але реальний капітал від цього не постраждає.

* Механізм утворення цього прибутку такий. Припустимо, що засновано АТ з реальним капіталом в 1 млн дол. На цю суму засновниками випускаються акції. Якщо, наприклад, передбачений щорічний фонд прибутків (для виплати дивідендів), які розподіляються між акціонерами, дорівнює 90 тис. дол., а позичковий процент — 3, то в цьому разі акції на 1 млн дол. будуть продані за 3 млн дол. З цієї суми 1 млн дол. спрямовуватиметься на заміщення витрат засновників на реальні вкладення капіталу, а 2 млн дол. становитимуть прибуток, який і буде привласнений засновниками.

* Це — загальноприйнята класифікація акцій у ринковій економіці. В Україні на початку трансформації адміністративно-командної системи в ринкову (до 1 січня 1992 р.) випускались такі категорії акцій: акції трудового колективу; акції підприємства; акції акціонерних товариств. З 1 січня 1992 р. випуск акцій трудових колективів і підприємств припинено, але вони могли обертатись на ринку ще протягом п'яти років. До зазначеного строку підприємства (організації), які випустили вказані акції, повинні були викупити їх або замінити іншими цінними паперами, передбаченими Законом України "Про цінні папери та фондову біржу".

* Згідно з чинним законодавством України (Закон України "Про цінні папери та фондову біржу") статутний капітал акціонерного товариства у момент його заснування повинен складатися з обумовленого числа звичайних акцій. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду. Випуск акцій здійснюється у розмірі статутного фонду акціонерного товариства або на всю вартість майна підприємства (державного), яке перетворене на акціонерне товариство. Додатковий випуск акцій можливий, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче за номінальну.

** Згідно із Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" (ст. 11) акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного фонду і лише після повної оплати всієї кількості випущених акцій.

* Членами біржі можуть бути юридичні та фізичні особи, які заплатили за "місце" відповідні суми грошей, часто досить значні.

Loading...

 
 

Цікаве