WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Акціонерні товариства та акціонерний капітал - Реферат

Акціонерні товариства та акціонерний капітал - Реферат

. Даний прибуток утворюється як різниця між сумою, одержаною від реалізації цінних паперів по біржовому курсу, і вартістю реального капіталу, вкладеного у товариство*. Цей вид прибутку виникає в усіх випадках, коли засновується нове акціонерне товариство або відбувається перетворення індивідуальних капіталістичних підприємств на акціонерні.

Засновницький прибуток — одна із форм прибутку, який у своїй основі є капіталізованим підприємницьким доходом.

Власники акцій, як правило, не претендують на одержання середнього прибутку, а задовольняються дивідендом, величина якого (коли співвіднести дивіденд не до номінальної вартості акцій, а до її ринкового курсу) наближена до звичайного позичкового процента. Купівля акції розглядається як використання капіталу як капіталу — власності.

Таким чином, якщо акціонерне підприємство забезпечує всім власникам акцій дивіденд, що дорівнює проценту, воно може продовжувати функціонувати. У період гострої конкурентної боротьби, зумовленої проблемами збуту товарів (послуг), АТ можуть знизити ціни на акції і продавати свою продукцію на рівні витрат виробництва плюс процент. Зрозуміло, доходи акціонерних підприємств за цих умов суттєво скорочуються і, більш того, може взагалі зупинитися виплата дивідендів. Але акціонерний капітал продовжує функціонувати.

Слід відзначити і той факт, що акціонери не відповідають усім особистим майном за діяльність товариства. Вони несуть лише обмежену відповідальність у розмірі внесеного паю, тобто суми, виплаченої за акції. Коли таке товариство зазнає краху, то його власний і резервний капітали використовуються для задоволення претензій кредиторів і лише залишок, якщо такий є, сплачується акціонерами. Власник акції не має права вимагати від акціонерного товариства повернення вартості акцій за їх номіналом. У той же час він може продати акцію на ринку цінних паперів — фондовій біржі.

Розподіл одержаного прибутку здійснюється за рішенням правління акціонерного товариства. При цьому частка прибутку використовується для розширення масштабів виробництва і поповнення резервного капіталу, ще одна частка його спрямовується на виплату зарплати і премій (тантьєм) управлінському персоналу акціонерних товариств, також певна частка виплачується державі у вигляді податків і процента кредиторам. Після всіх цих відрахувань прибуток, який залишився, розподіляється між акціонерами пропорційно кількості акцій, належних їм. Ця залишкова частка прибутку й утворює дивіденд.

Величина дивіденду не є раз і назавжди даною і постійною. Вона може збільшуватись або зменшуватись залежно від загальної суми прибутку, отриманого акціонерним підприємством, і від розміру прибутку, який розподіляється між акціонерами. У реальній практиці загальна сума прибутку може зростати, у той же час як сума прибутку, що розподіляється між акціонерами, залишатись без змін або навіть зменшуватись. Це залежить від обраної стратегії та перспектив розвитку акціонерного товариства. В окремі періоди загальна сума прибутку може залишатись попередньою, а обсяг прибутку, що розподіляється, підвищитись за рахунок нагромадженого раніше резервного капіталу.

Рішення про те, яка частка прибутку буде розподілена між власниками акцій, а яка використана для інших цілей, приймається правлінням товариства. Вирішальна роль тут належить власникам контрольного пакета акцій.

Цінні папери: суть, роль, основні види.Проблеми акціонування у перехідній економіці

Цінні папери з точки зору безпосередньої характеристики акціонерного капіталу — це свідоцтва про участь у капіталі АТ, основними серед яких є акції та облігації.

Курс акцій та їх види

Грошова сума, яка зазначена на акції, називається номінальною вартістю акції. Вона виражає з самого початку оцінку паю при заснуванні товариства. Ціна, за якою продаються і купуються акції на ринку цінних паперів, називається курсом акцій.

Яким чином визначається курс акцій?

Покупець купує акції для отримання по них відповідного доходу у вигляді дивіденду. Тому, чим він (дивіденд) вищий, тим вищий курс акцій, і навпаки. З цього боку, курс акцій прямо пропорційний величині дивіденду. З іншого боку, купуючи акції, покупці разом з тим розраховують отримати дохід на свій капітал не менший, ніж той, який вони могли б отримати, якби віддали свій капітал у позичку за звичайний банківський процент. Тобто покупець приймає рішення сплатити за акцію таку суму грошей, яка при внесенні її в банк дасть йому змогу отримати такий же дохід (процент), як і дивіденд за даною акцією.

Припустимо, що акція номіналом у 100 дол. приносить щорічний дивіденд, який становить 9 дол., і що позичковий процент дорівнює 3, тобто на кожну сотню доларів, які вкладені в банк, вкладник отримає щорічний дохід у 3 дол. Щоб отримувати щорічно 9 дол., необхідно було б вкласти в банк 300 дол. Але замість цього власник грошей може купити акцію, яка приносить за рік ті самі 9 дол., заплативши за неї теж 300 дол.

Курс акцій, таким чином, прямо пропорційний величині дивіденду і обернено пропорційний розміру позичкового (банківського) процента, що можна виразити такою формулою:

,

де N — номінал акції, а дивіденд подану у процентах.

Якщо при попередньому дивіденді (9 дол.) рівень позичкового процента знизиться з 3 до 2, то курс акцій підвищиться. За ту саму акцію, яка раніше коштувала 300 дол., нині заплатять 450 дол.

Чому ж покупці погоджуються платити за акцію, номінальна вартість якої 100 дол., у кілька разів більшу суму? Справа в тому, що, заплативши таку високу ціну, вони забезпечують собі дохід не менший, а, як правило, більший, ніж той, який вони могли б одержати, поклавши цю суму в банк. До того ж покупці сподіваються, що за умови розвитку акціонерного товариства дивіденд перевищить звичайний (середній) позичковий процент.

Слід звернути увагу і на таку обставину. Хоча в середньому курс акцій дорівнює капіталізованому (з розрахунку позичкового процента) дивіденду, в кожний даний момент він безпосередньо залежить від співвідношення між пропозицією і попитом на ці акції.

Для визначення руху курсу акцій на біржах визначають "індекс курсу акцій". Він розраховується як середньозважена величина по певному колу акцій. У це коло входить різна кількість компаній. Так, за правилом розрахунку індекса акцій Нью-Йоркської фондової біржі (він називається індексом Доу-Джонса), до бази індексу включають 30 промислових, 15 залізничних, 15 комунальних компаній. Зниження цього індексу сприймають як ознаку погіршення економічної ситуації.

Розрізняють акції іменні та напред'явника (відмінність між ними полягає у процесі реєстрації та продажу), прості, або звичайні, і привілейовані (різняться способом виплати дивідендів та їх величиною), а також багатоголосі, одноголосі та безголосі (які розмежовуються за можливістю їх власників брати участь в управлінні товариством)*.

З точки зору економічного змісту акцій заслуговує на увагу їх поділ на привілейовані та прості. Привілейовані акції гарантують відповідний (фіксований) щорічний дивіденд. У той же час на звичайні (прості) акції його величина не є встановленою.

Привілейовані акції дають власникові право: на першочергове отримання доходу у вигляді фіксованого дивіденду до номінальної вартості акцій; на компенсацію доходу, недоотриманого в зв'язку зі скороченням прибутку АТ у відповідному році (за рахунок резервного фонду); на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації.

Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні товариством (компанією), якщо іншого не передбачено його статутом*.

Враховуючи, що власники простих, або звичайних, акцій несуть більший ризик (ніж привілейованих), пов'язаний з діяльністю товариства. Їм надається право обирати членів правління і вирішувати інші питання на загальних зборах акціонерів.

Дивіденд може виплачуватися: кожний квартал, раз на півроку чи рік; акціями (капіталізація прибутку), облігаціями і товарами. Акціонерам може видаватись сертифікат акції (цінний папір), що засвідчує володіння поіменованої в ньому особи певною кількістю акцій товариства.

Облігації

Загальна номінальна вартість випущених акцій складає статутний фонд, який, наприклад, згідно із Законом України "Про господарські товариства" (ст. 24) не може бути менший за суму, еквівалентну 1250 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Для збільшення обсягів капіталу, окрім акцій, акціонерні компанії випускають облігації**. Облігації — це цінні папери, які дають право їх власникам на одержання щорічного гарантованого доходу. Облігації, як і акції, обертаються на ринку цінних паперів і мають свій курс, що коливається під впливом зміни попиту і пропозиції та позичкового процента.

На відміну від акцій, облігації не дають права голосу при вирішенні справ акціонерного товариства, а виплачуваний по них дохід, як правило, не перевищує звичайного процента. Вартість облігацій погашається акціонерним товариством по закінченні відповідного терміну.

Фондова біржа:сутність, основні операції

Фондова біржа — це спеціалізований фінансовий інститут, який зосереджує купівлю і продаж цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється біржа як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами, котрі мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності*.

Основними операціями фондової біржі є: проведення обліку цінних паперів та надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод з купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків усередині біржового ринку цінних паперів; здійснення централізованого інформаційного забезпечення і курсового контролю; забезпечення правового оформлення угод та ін.

Loading...

 
 

Цікаве