WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Ринок: сутність, функції та умови функціонування - Реферат

Ринок: сутність, функції та умови функціонування - Реферат

Але вільний ринок має певні недоліки. Ринок призводить до диференціації в рівні життя населення. Соціальні наслідки вільного ринку такі: безробіття, руйнування трудового потенціалу окремих груп населення. Із загальнолюдських позицій ринковий розподіл несправедливий, оскільки не забезпечує мінімальний рівень життя всім. Отже, необхідне втручання держави для розв'язання соціальних проблем.

Розподіл на ринку здійснюється на основі отриманих доходів. З позицій ринкових відносин будь-який дохід, одержаний на основі вільної конкуренції, справедливий. А той, хто не в змозі одержати цей дохід (за станом здоров'я, через похилий вік і т. д.), приречений на злиденне існування. Ринок не може забезпечити реально умови реалізації права на працю для всіх членів суспільства. Працевлаштовуються тільки ті, на чию робочу силу є попит. Вільний ринок не гарантує повну зайнятість населення, а також стабільний рівень цін і доходів. Механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю грошей для розвитку виробництва. Діяльність вільних конкурентів часто призводить до небажаних ефектів, таких як забруднення навколишнього середовища, насичення продуктів харчування пестицидами та іншими шкідливими речовинами і т. д.

Отже, вільний ринок найчастіше ігнорує потенційно негативні наслідки прийнятих економічних рішень, а також не сприяє збереженню невідтворювальних ресурсів. Вільний ринок не створює стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування, не в змозі забезпечити суспільство послугами, яких потребує будь-яка людина.

Ринок не забезпечує дійову мотивацію для фундаментальних наукових досліджень. Він реалізує лише вже наявні науково-технічні досягнення. Економіка, що функціонує на основі вільного ринку, схильна до нестабільного розвитку з відповідними рецесійними (спад або уповільнення темпів зростання виробництва) та інфляційними процесами. Ринок не поширюється на ті види діяльності, що не можуть бути підпорядковані винятково комерційним критеріям (охорона здоров'я, наука, культура, єдина транспортна система, збиткові виробництва), але необхідні суспільству.

Сьогодні в нас багато хто вважає, що перехід до ринкової економіки означає формування вільного ринку, начебто тільки він забезпечує повне розкріпачення ініціативи і ділової активності людей, поліпшення їхнього життя. У дійсності повної свободи немає і бути не може. Так, Дж. Гелбрейт стверджує, що тепер не може бути вільного ринку часів Адама Сміта і хто закликає до цього, той людина, що потерпає від психічного захворювання клінічного характеру.

Регульований ринок— це результат цивілізації і гуманізації суспільства, коли держава прагне якось пом'якшити удари ринку по інтересах окремих членів суспільства, проте не настільки, щоб звести нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці і розумного ризику в господарській діяльності. Ринок повинен бути регульованим, щоб усунути або якось обмежити негативні його наслідки.

Ринок може регулюватися: за допомогою власного ринкового механізму, елементами якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція та ін.; державою прямо або опосередковано через держзамовлення, податки і т. д.

Для нас уже сьогодні вкрай важливо, як відзначав американський економіст В. Леонтьєв, знайти оптимальне поєднання ринкового і державного регулювання. Взаємодія цих двох сторін регулювання ринку носить моніторинговий характер, що свідчить про посилення або власного ринкового механізму, або державного регулювання. Держава певною мірою забезпечує умови функціонування ринку і надмірне її втручання в ринкові відносини призводить до деформації останніх. Прикладом цього явища може служити ринок у нашій економіці.

Умови функціонування ринку в колишньому СРСР були такі, що його позитивна роль у розвитку економіки була зведена нанівець. Звідси — заяви про відсутність ринку, що не зовсім правильно відображали реальність, оскільки акти купівлі-продажу все ж таки існували.

Безсумнівно, ринок існував і у Радянському Союзі, але серйозно деформований. Основними рисами такої деформації за адміністративно-командної системи були: відсутність численних ринкових суб'єктів, що організують свою господарську діяльність на основі різних форм власності; надмірна централізація в розподілі різних ресурсів та їх русі, відсутність самостійності в комерційній діяльності господарюючих суб'єктів; монополізм виробника і торговця; незбалансованість попиту і пропозиції; надмірне зростання цін, нестримна інфляція, порушення грошового обігу, бюджетний дефіцит, величезна емісія грошей і т. д.; розквіт "тіньової економіки", "чорного" ринку; позитивна динаміка бартерних угод замість розвинутих торговельно-грошових відносин; деформація економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин (наприклад, у торговців виникає інтерес не продати, а приховати товар); відсутність мотивації до ефективної праці, ризику в господарській діяльності і права вибору товару у споживача.

Щоб усунути деформації ринку, ліквідувати хвороби ринкової економіки (безробіття, інфляцію, нестабільність), необхідно створити умови для переходу до ринкового господарства в Україні, а саме:

  • впровадити в економіці різноманітні форми власності і господарювання, а також вільну конкуренцію між господарюючими суб'єктами, свободу участі всіх господарників у конкуренції і достатню їх кількість;

  • забезпечити свободу господарської діяльності, вибору партнерів по господарських зв'язках, самостійність, незалежність і відповідальність за господарські рішення ринкових суб'єктів, можливість для них самостійно укладати контракти, договори, розміщати і приймати замовлення;

  • гарантувати змогу вільно розпоряджатися частиною своїх прибутків; усунути жорсткий адміністративний товарний розподіл (по картках, талонах, фондування та ін.), тобто забезпечити вільну купівлю-продаж;

  • сформувати механізм вільного ціноутворення, право ринкових суб'єктів самостійно встановлювати ціни, вільно маневрувати ресурсами, що забезпечить мобільність у використанні факторів виробництва;

  • гарантувати можливість змінювати у разі необхідності умови виробництва, його технологію і вільний рух будь-яких капіталів у будь-яку сферу інвестування;

  • забезпечити повноту і доступ до інформації про стан ринку всіх господарників, створити відповідну ринкову інфраструктуру, тобто комплекс систем, служб, підприємств, установ, що обслуговують ринок;

  • послідовно інтегрувати національну економіку в систему світогосподарських зв'язків;

  • забезпечити з боку держави соціальні гарантії громадянам з наданням усім рівних можливостей у заробітку коштів і підтримкою соціально вразливих членів суспільства.

Специфіка формування в Україні соціально орієнтованого ринкового господарства визначається такими умовами: відносно низьким рівнем розвитку продуктивних сил порівняно з розвинутими країнами; послабленням міжнародних економічних зв'язків за масштабом і глибиною, властивим сучасним інтеграційним процесам; засиллям елементів, що збереглися від адміністративно-командної системи господарювання; надзвичайно високим рівнем концентрації виробництва при незначній противазі у вигляді сфери малого і середнього підприємництва; глибоко монополізованою структурою економіки; незбалансованістю економіки, відірваністю її від людини (відчуженістю від виробництва); поєднанням суперечливих процесів — регіоналізації ринків і посилення господарської взаємозалежності економік окремих регіонів та необхідністю в єдиному національному економічному просторі.

Структура ринку.Механізм саморегулювання ринку

Структураринку — це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв'язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв'язок елементів; визначена усталеність цих зв'язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Принципикласифікації ринку

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку:

  • за об'єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м'яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;

  • за суб'єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;

  • за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;

  • за галузями: автомобільний ринок; комп'ютерний ринок і т. д.;

  • за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;

  • за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;

  • за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;

  • за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний ("чорний") ринок.

Loading...

 
 

Цікаве