WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Гроші - Реферат

Гроші - Реферат

Реферат на тему:

Гроші

Сутність і функції грошей

Гроші — категорія товарного виробництва. Тому вони мають дещо властиве такому виробництву взагалі, незалежно від існуючої його форми. Одночасно вони набувають специфічних історичних рис, зумовлених тим або іншим способом виробництва. Буде помилкою вважати незмінними соціально-економічну природу грошей та їх функцій для всіх етапів розвитку товарного виробництва і для всіх економічних формацій. Проте невірно й стверджувати, що між природою і функціями грошей на згаданих етапах немає нічого спільного.

При вивченні цих питань бажано звернути увагу і на такі методологічні посилки: за умов розвитку грошової форми вартості неминуче модифікуються і функції грошей; різні види грошей неоднаковою мірою спроможні виконувати відповідні функції грошей.

Гроші: сутність, теорії

Чіткого й такого, щоб визнавалося економістами всіх теоретичних шкіл і напрямів, визначення сутності грошей не існує. Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в обміні товарів необхідні спеціальні інструменти. Ця ідея щодо грошей як угоди безроздільно панувала аж до кінця XVIII ст. Суб'єктивно-психологічний підхід до походження грошей є присутнім у поглядах і багатьох сучасних західних економістів. Так, П. Самуельсон визначає гроші як штучну соціальну умовність. Американський економіст Дж. К. Гелбрейт вважає, що "закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами — продукт угоди між людьми".

Відповідно доеволюційної концепції походження грошей, історія їх виникнення є результатом розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва. Аналіз історичного процесу розвитку обміну і форм вартості дає можливість зрозуміти, як із загальної маси товарів виокремився один товар, що почав виконувати роль грошей і спеціальним призначенням якого стала роль загального еквівалента.

Більшість західних економістів — дослідників питання теорії грошей — виводять їх сутність з того, які функції виконують гроші. При цьому констатують: грошима може бути все, що визнається людьми за гроші і виконує їх функції.

Стосовно сутності грошей економічні теорії можна поділити за рядом напрямів.

Металістична теорія грошей (набула розвитку ще на зорі капіталізму — у XVI—XVII ст.) ототожнює їх із благородними металами. Прихильники цієї теорії визнають лише ті функції грошей, для виготовлення яких потрібні металеві гроші: міра вартості, засоби створення багатства і світові гроші.

Основна ідея номіналістичної теорії грошей полягає в тому, що вони не мають товарної природи, а є умовним знаком, цінність якого визначається державою (або назвою) і не залежить від металевої субстанції.

Кількісна теорія грошей (заснована ще XVII ст. в Англії і Франції) стверджує, що вартість грошей обернено пропорційна до їх кількості; за грошима визнається лише функція засобів обігу.

Відповідно до марксистської концепції гроші є товар, що стихійно виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального еквівалента. Це особливий товар, в якому всі інші товари виражають свою вартість. Гроші, таким чином, є суспільною формою обліку затрат праці товаровиробників. Подібний облік здійснюється в безупинному, щоденному стихійно-ринковому процесі, в якому відбувається обмін товарів.

Трактування і зміст функцій грошей

Гроші — необхідна форма руху товарів. Функції грошей, будучи проявом їх сутності, обслуговують ті певні відносини, в які вступають товаровиробники в процесі обміну товарів. Маркс аналізував гроші в політекономічному плані не як річ або предмет, а як історично визначену форму суспільно-економічних відносин, що відображають потребу визначати і порівнювати витрати суспільно необхідної праці. Він виокремив п'ять функцій грошей: міра вартості; засіб обігу; засіб нагромадження; засіб платежу; світові гроші. Одночасно вчений зазначав, що різні види грошей різною мірою спроможні виконувати грошові функції. Це залежить від того, яким є рівень розвитку грошової системи та які існують форми організації грошового обігу.

Серед сучасних економістів Заходу існує кілька думок щодо тлумачення функцій грошей, їх кількості, але практично однозначно визнаються три їх функції: гроші — це засіб обігу; засіб створення багатства (нагромадження), міра вартості (масштаб цін, розрахункові гроші). Крім цих функцій, називають також засіб платежу і світові гроші.

На перший погляд здається, що товари стають сумірними завдяки грошам. Але це не так. Лише тому, що всі товари як вартості являють собою уречевлену людську працю і, отже, самі по собі порівняні, їх вартість може бути обчислена одним певним товаром. Надаючи форму ціни іншим товарам, самі гроші не мають ціни: вони не можуть у собі, у власній споживчій вартості виражати свою вартість. Вартість золота як грошей виражається в споживчій вартості інших товарів. Оскільки золото обмінюється на найрізноманітніші товари, його відносна вартість довгий час одержувала безкінечний ряд виразів у різноманітних товарах.

Функцію міри вартостігроші виконують як уявні в думках, тобто ідеальні гроші. Ціна є грошовим виразом вартості, але вона може виявитися і чисто ірраціональною, тобто якщо не виражає вартість. Наприклад, неопрацьована земля не має вартості, але ціну має.

Як вираз вартості ціна не обов'язково повинна кількісно відповідати вартості товарів. Більше того, така відповідність є винятком. Ціни товарів коливаються навколо вартості залежно від співвідношення попиту і пропозиції. Вони можуть перевищувати вартість або падати нижче за неї. Такий рух цін неминучий за умов стихійного товарного виробництва.

Хоча як міра вартості гроші функціонують ідеально, проте в основі цієї функції грошей лежало реальне золото, що було і є продуктом праці і вступає в обмін на інші товари. Якби золото реально не було продуктом праці, не мало вартість і не було здатне обмінюватися на інші товари, воно не могло б й ідеально реалізовуватися як міра вартості. А це означає, що функція грошей як міри вартості припускає їх дію як реального засобу обміну.

У зв'язку з функціонуванням грошей як міри вартості виникає необхідність фіксації визначеної грошової одиниці, що служила б основою для порівняння цін різноманітних товарів. Такою грошовою одиницею є визначена вагова кількість благородного металу, що виконує роль загального еквівалента. У різних країнах грошовою одиницею виступали різноманітні вагові кількості грошового матеріалу. Так, у Росії після грошової реформи 1897 р. як грошова одиниця виступав карбованець, що містив 0,77 г золота. У США масштабом цін є долар, який містить у даний час 0,888 г золота.

Спочатку масштаб цін збігався з ваговим масштабом. Так, англійський фунт стерлінгів колись дійсно був фунтом срібла. Проте надалі повсюдно відбулося поступове відділення масштабу цін від їх вагової місткості. Пояснюється це рядом причин. По-перше, введенням іноземних монет у народів, в яких виробництво грошей ще не було налагоджено. По-друге, із зростанням багатства менш благородні метали витискувалися як міра вартості благороднішими металами, наприклад мідь — сріблом, а срібло — золотом. При цьому старі найменування переходили до меншої вагової кількості ціннішого металу. Наприклад, коли золото витиснуло срібло як міру вартості, назва "фунт стерлінгів" почала вживатися до кількості золота, що складало приблизно лише п'ятнадцяту частину фунта. Це відповідало фактичному співвідношенню вартості золота і срібла. (На даний час фунт стерлінгів дорівнює всього 2,488 г золота.) По-третє, зменшенням державною владою вагової місткості грошової одиниці при зберіганні її старого найменування (так зване "псування монет"), внаслідок чого систематично відбувалося відокремлення номінальної місткості монет від реальної.

Як міра вартості і як масштаб цін гроші виконують дві різні функції. Міра вартості — це суспільна функція грошей, породжена системою економічних відносин. Масштаб цін як функція грошей пов'язаний з необхідністю порівняння різноманітних кількостей золота. Мірою вартості грошей є суспільне втілення абстрактної праці, масштабом цін— фіксована вага благородного металу в грошовій одиниці. Як міра вартості вони служать для виразу вартості всіх товарів у вигляді визначеної кількості золота. Як масштаб цін вони вимірюють цю кількість золота. Масштаб цін може змінитися за волею державного законодавства, у той час як реальні ціни, виражені в золоті, складалися лише відповідно до дії закону вартості.

Процес функціонування грошей як міри вартості нерозривно пов'язаний з реальним міновим процесом, в якому гроші виконують функцію засобу обігу.

Loading...

 
 

Цікаве