WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. економічні інтереси - Реферат

Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. економічні інтереси - Реферат

Розвиток продуктивних сил, як і кожне економічне явище, регулюється економічними законами. За сучасних умов важливу роль тут відіграють організаційно-технологічні чинники виробництва. До них належать: а) організація виробництва як система внутрішніх виробничих зв'язків, що забезпечує єдність і впорядкованість усього процесу виробництва; б) технологія виробництва, що являє собою конкретні засоби використання предметів праці та визначений порядок виробничих процесів. Знання сучасних технологій — ключ до ефективного виробництва. Характерною рисою нових (або "високих") технологій є їх націленість на широке застосування у виробництві комп'ютерів, тобто того інформаційного фактора, який у сучасному виробництві відіграє значну роль. В міру розвитку НТР потік інформації дедалі збільшується. Це дозволяє вченим говорити про так звану "інформаційну революцію" і перехід розвинутих країн від "індустріальних" до "інформаційних" суспільств.

Продукт виробництва

Результатом виробництва є його продукт або економічне благо. Людина за допомогою засобів праці впливає на предмети і сили природи і пристосовує їх до задоволення тих або інших власних потреб.

Суспільний продукт може бути представлений у формах. Перелічимо лише деякі з них.

Валовий суспільний продукт являє собою сукупність усіх спожитих вартостей, створених у суспільстві в цілому. Він містить витрати всієї сукупної суспільної праці у всіх ланках суспільного виробництва. До складу суспільного продукту входять різноманітні матеріальні і нематеріальні блага і послуги. Вони створюються в різних сферах і галузях суспільного виробництва.

Важливою формою суспільного продукту є кінцевий продукт. Ця частина не містить елементів повторного рахунку і відповідно до економічного змісту служить важливим джерелом відтворення суспільного виробництва. До розміру кінцевого продукту народного господарства досить наближений так званий валовий національний продукт, який розраховується за методологією ООН, що буде розглянуто в наступних темах.

Якщо цілком "очистити" сукупний суспільний продукт від матеріалізованої праці минулих років, одержимо чистий продукт. Він відповідно менший за кінцевий продукт. З огляду на натурально-речовинну форму чистий продукт — це суспільний продукт, за винятком тієї його частини, що спрямовується на відшкодування витрачених при його виготовленні засобів виробництва. Отже, чистий продукт складається в основному з предметів споживання, призначених переважно для задоволення особистих потреб, а також із засобів виробництва, використовуваних для подальшого розширення цього ж виробництва. Чистий продукт правомірно характеризувати як результат знову докладеної в даному році "живої" праці.

У політичній економії та сучасній обліково-статистичній практиці чистий продукт називають національним доходом.

Важливе значення з точки зору політекономічного аналізу має розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий. Перший з них — це та частина чистого продукту, що потрібна для нормального відтворення робочої сили. Додатковий продукт — функція від необхідного. Це — перевищення результату праці людини над тим, що необхідно для підтримки її існування. Додатковий продукт виник на певному щаблі розвитку людського суспільства, при досягненні відповідного рівня продуктивності праці, коли людина одержала можливість своєю працею створювати благ більше, ніж це було потрібно для простого відтворення її життя.

Стадії руху суспільного продукту

Люди виробляють продукти для того, щоб задовольняти свої потреби, тобто споживати. Функціональне призначення виробництва — забезпечувати споживання. Без виробництва, звичайно, не може бути споживання, проте і без споживання виробництво втратило б будь-який смисл, виявилося б безцільним. Тому виробництво завжди передбачає споживання як щось, хоча й протилежне, але водночас і нерозривно пов'язане з ним.

Виробництво і споживання: зміст, взаємозв'язок

Між виробництвом і споживанням існує ряд залежностей, що зберігають силу на всіх етапах розвитку людського суспільства. Варто розрізняти продуктивне й особисте споживання.

Продуктивне споживання — це процес виробництва: споживаються фактори виробництва.

Особисте споживання, навпаки, відбувається за межами виробництва, воно є споживання самими людьми. Це — їжа, одяг, взуття, житло і т. д. Саме особисте споживання мається на увазі, коли йдеться про те, що виробництво повинно служити споживанню.

У продуктивному споживанні продукт створюється, а в особистому — "знищується"; у виробництві споживаються засоби виробництва, а люди споживають предмети споживання (хліб, одяг, взуття і т. п.).

Засоби виробництва, як і предмети споживання, також є результатом виробництва. Це — два види функціонально різноманітних економічних благ, вироблених людьми. Предмети споживання призначаються для безпосереднього задоволення особистих потреб людей. Засоби виробництва створюються для потреб самого виробництва. Виробництво засобів виробництва настільки ж необхідне, як і виробництво предметів споживання, оскільки без засобів виробництва неможливе й створення предметів споживання. Проте якщо мати на увазі цільове призначення виробництва, то виробництво засобів виробництва послуговується виробництву предметів споживання (а не навпаки) і насамкінець — особистому споживанню.

Яким же є взаємозв'язок між виробництвом і споживанням?

Виробництво має пріоритет над споживанням. Ця першість, або примат, проявляється насамперед у тому, що виробництво створює реальні речі для споживання, без яких останнє неможливе. Потім виробництво породжує потреби у виготовлених продуктах, що створює новий імпульс для споживання. Наприклад, розвиток потреб у широких верств населення у холодильниках, пральних машинах, телевізорах та інших речах був спричинений виробництвом цих речей.

Виробництво веде за собою споживання, визначаючи врешті-решт його обсяг та асортимент. Історичний розвиток виробництва супроводжується зростанням потреб людей. У свою чергу, споживання має активний зворотний вплив на виробництво. Це виражається насамперед у тому, що річ, непотрібна для споживання, втрачає значення корисного продукту і її перестають виробляти. Крім того, споживання яких-небудь продуктів знову і знову потребує їх створення, оскільки відтворюється потреба в них. До того ж у міру задоволення "старих" потреб у людей розвиваються нові. Тим самим споживання спонукає, генерує нове виробництво.

Визначальна роль виробництва полягає не тільки в тому, щоб виробити, розподілити, обміняти і спожити економічні блага. Істотніше інше: соціальний тип і характер виробництва, що залежать від форми власності, які визначають соціальний тип і характер усіх інших фаз відтворення. Так, соціальна нерівність людей у виробництві визначає нерівність у розподілі і споживанні. Тому утопічними є будь-які спроби змінити характер виробництва шляхом впровадження різноманітних реформ у розподілі або обміні. У той же час у рамках даного засобу виробництва стан розподілу й обміну аж ніяк не пасивно відбиває зміни у виробництві, а активно впливає на нього.

Виробництво ірозподіл

Розподіл частково входить до складу виробництва у вигляді розподілу виробничих ресурсів і відповідно до цього — членів суспільства з різноманітних видів виробництва. Йдеться тут про сфери і галузі виробництва, економічні регіони, підприємства. У той же час розподіл утворює особливу стадію в русі продукту, на якій встановлюються частки різних класів, прошарків, соціальних груп та індивідуумів у виготовленому продукті.

Цілком очевидно: розподілити можна лише те, що виготовлено. Проте проблема полягає не тільки в тому, що розподіляти, але й в тому, як це робити. Принципи розподілу, його характер відповідають формам власності на умови виробництва. Клас, що панує у виробництві, одержує левову частку і при розподілі продукту.

Принципи, відповідно до яких здійснюється розподіл, так само як і його організація, є стимулом, спонукальним мотивом впливу на виробництво. Якщо організація розподілу суперечить об'єктивним законам, це може серйозно гальмувати, стримувати розвиток виробництва.

Loading...

 
 

Цікаве