WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:

1)пізнавальну функцію – нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об'єктивних законів економічного розвитку суспільства

2) методологічну. Політекономія є методологічною основою всіх економічних наук. Це свого роду економічна філософія.

3) практичну. політекономія – теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику.

4) прогностична – п ек спроможна дати приблизний ек прогноз розвитку країни чи підприемства на певний період

5) ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість. Є вихідною основою формування економічного і політичного мислення.

7. Політ економія та обгрунтування економічної політики.

Економічна політика – концентрований, науково обгрунтований комплекс ек заходів на макро і мікро рівнях щодо ефктивного та раціонального функціонування ек поцесів (система заходів, щодо рац функціонування ек-ки)

Теореичною базою ек політики є політична економія.Двому сторонами ек політики є Ек стратегія та ек тактика.

Ек стратегія – розробка довгострокових завдань виділення приорітетів розвитку.

Ек тактика – засоби, форми, методи, за допомогою яких злійснюється ек стратегія.

8. Вир-во та його основні фактори.

Вир-во – це не лише процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Це ще й відтворення самого життя людини, оскільки при цьому забезпечуються засоби її фізичного існування, а також реалізація і розвиток її здібностей.

Вир-во як процес суспільної праці складається з таких фаз: безпосереднього вир-ва, розподілу, обміну, споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно присутнє в кожній з них у певний момент.

Процес вир-ва-це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Продуктивні сили в свою чергу складаються з засобів вир-ва (засоби праці та предмет праці) та робочої сили

Види факторів вир-ва зумовлені різноманіт-ною виробничою діяльністю людини у багатьох галузях, підгалузях, сферах, підрозділах і регіонах. Наприклад, є фактори вир-ва с/г призначення або такі, що належать до промисловості чи таких її підгалузей, як легка промисловість, машбуд-ня. Робітники як фактори вир-ва можуть бути зайняті в матеріальному вир-ві чи духовній сфері, врізних регіонах країни тощо. Томуосновою будь-якого вир-ва є сусп поділ праці та обмін його результатами.

9. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.

Закон обмеженості ресурсів стверджує таку невідворотну істину – блага і ресурси є обмеженими, а потреби безмежні. Отже існує межа вивобничих можливостей для вир-ва будь якого продукту, і якщо ми хочемо підвищіти його вир-во, то мусимо зменшити вир-во якогось іншого. Межа виробничих моливотсей показує максимальону кілкість продукції, яку може виробити ек-ка в умовах наявного рівня технологіч-ного розвитку і наявних факторів вир-ва.

Графік

10. Ек-чні потреби

Ек-чні потреби – природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких супроводжується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття.

Потреби існують у всіх. Вони є безмежними, розвиваються і прогресують з розвитком людства (закон зростання потреб)

Загальна класифікація потреб виділяє такі:

базові – породжені розвитком цивілізації

першочергові – другорядні (прикраси)

матеріальні – нематеріальні (освіта)

суспільні (безпека) – колективні (тр-порт, відпоч)

фізіологічні – духовні

соціальні (умови праці)

Також існує ієрархія потреб, яку винайшов Маслоу

фізіологічні,в безпеці та захисті, соціальні, у повазі, у самовираженні.

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на абсолютні, дійсні та платоспроможні. Абсолютні потреби породжені сучасним рівнем розвитку світової ек-ки. Дійсні потреби відповідають рівню розвитку ек-ки певної країни. Платоспроможні – потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін.

11. Корисність продукту

Вартість товару залежить від важливості та необхідності тієї потреби, яку він задовольняє, тобто від його граничної корисності. Наприклад якщо ти знаходишся у місті, де достатньо місць для того, щоб купити воу, її гранична корисність для тебе буде меншою, ніж коли ті стоїш посеред пустелі і маеш лише пляшку води. Вартість води буде визначена граничною корисністю. Чим менше на ринку того чи іншого товару, тим він дорожчий, тим вища його цінність. Але із збільшенням його пропозиції цінність даного товару падає до його граничної корисності. Закон спадної корисності твердить, що в міру споживання людиною додаткових одиниць продукту з деякого моменту його гранична корисність буде зменшуватися. Отже корисність кожної речі пов'язана з її запапсами

12. Ек-чні інтереси.Єдність і суперечності в системі інтересів.

Економічний інтерес – це мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення індивідуальних потреб. Інакше кажучи це усвідомлена потреба.

Ек-чні інтереси можна класифікувати нсамперед за суб'єктами реалізації їх як державні, групові та особисті. В структурі інтересів виділяють виробничі (пов'язані з організацією вир-ва) і невиробничі ( пов'язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства).

Має місце складне переплетіння, взаємодія економічних інтересів. Значною мірою інтереси виступають як соціальні протилежності.

Єдність і суперечливість в с-мі інтересів можна простежити наприкладі власника і найманого працівника. Вони є протилежними сторонами економічних стосунків, проте вони мають спільні інтереси щодо ринку, виступаючи як виробник та споживач. Не задовольнивши інтереси споживача, виробник не може забезпечити і власні інтереси і навпаки. В той же час підприємець не може задовольнити свої власні інтереси не задовольнивши інтереси всього суспільства.

Механізм та функції інтересів визначаються насамперед сутністю існуючої економічної системи.

13. Економічна с-ма: її сутність та структурні елементи.

Економічна с-ма – об'єктивна єдність закономірно пов'язаних одне з одним явищ та процесів ек життя.

Під економічною системою розуміється реальна національна ек-ка, тобто ек-ка окремої країни з її внутрішньогалузевою стуктурою, фірмами, підпр-вами, сімейними гсподарствами.

Основні складові частини економічної системи:

1)провідний тип власності;

2)основні групи об'єктів сусп вир-ва і відносини між ними;

3)принципи організації вир-ва об, розп, спож;

4)господарчий механізм.

Критеріями класифікації ек с-м є форми планування та управління, форми власності, ринку, ніноутворення і т.д. На основі цих критеріїв виділяють ком-адм с-му, ринкову ек-ку.

14. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.

Продуктивні сили – це єдність матеріально-речового та особистого факторів вир-ва. Головну роль ут відіграє особистий фактор – людина, яка створює засоби вир-ва, приводить їх у дію. Людини – головна продуктивна сила суспільства. Разом з тим засоби вир-ва і насамперед знаряддя – це найреволюційніший елемент продуктивних сил. Вони швидко змінюються, вдосконалюються, що пов'язано з розвитком людини, підвищенням її освітнього, кваліфікаційного рівня, поліпшенням організації праці та управління.

Саме продуктивні сили є серцевиною, основою ек с-ми, і саме на основі прод сил, виробничіх відносин і сусп поділу праці можна виділити ті чи інші особливості, які призводять до диференціації ек с-м

15. Сусп поділ праці і його роль в розвитку прод сил.

Сусп поділ праці – просес диференціації вир-чої діяльності, що супроводжується прикріпленням групи виробників за певними видами вр-чої діяльності.

сусп поділ праці є загальний (поділ прод сил на великі сфери – пром і сг), частковий (поділ найбільших галузей, одиничний (всередині підпр-ва)

Сусп поділ праці – це форма існування прод сил; підс-ма економічних відносин сусп-го вир-ва; форма організації взаємодії виробничих сил і економічних відносин; спосіб функціонування економічних виробничих відносин.

16. Ек-чні відносини як суспільна форма функціонувння продуктивних сил.

Ек-чні відносини – відносини між людьми, що виникають в процесі сусп вирва, розп, об і спож вироблених благ.

Прод сили не можуть самостійно складати всю ек с-му, необхідно враховувати спосіб органнізації ек с-ми, тобто ек відносини, які приводять в рух продуктивні сили. саме поєднання ек відносин та прод сил визначає спосіб вир-ва.

ек відносини включають у себе відносини, що виникають під час вир-ва, розп, об і споживання.

Вир відносини передбачають: привласнення предметів природи, поєднання людського ресурсу із засобами вир-ва, відносини що до привласнення засобів вир-ва.

Loading...

 
 

Цікаве