WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

ВЧП – ВВП – амортизаційні відрахування

НД – ВВП – амортизаційні відрахування – непрямі податки (акцизи, ПДВ...)

67.Суть і види економічного відтворення

Процес сусп-го вир-ва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, називається суспільним відтворенням.

Сусп відтворення не варто розглядати, як суму прцесів відтворювння окремих підприємств, бо в них різні цілі: прибуток і добробут населення, орієнтування: на ринковий попит і на сукупний попит

Просте відтворення – це відновлення вир-ва із року в рік в незмінних масштабах (без заощаджень та інвестицій)

Розширене відтворення – це відновлення вир-ва у зростаючому масштабі (частина прибутків інвестується у вир-во)

68. Кругообіг доходу, ресурсів і продукту у процесі відтворення. Відтворення всіх елементів економічної системи.

Суспільне вир-во знаходиться в постійному русі, проходячи такі стадії: власне вир-во, розподіл, обмін та споживання. Усі ці стадії взаємопов"язані в єдиному процесі та перебувають у постійному економічному кругообігу.

Для процесу відтворення необхідне постійне відновлення всіх факторів вир-ва: робочої сили, засобів вир-ва та природних ресурсів, середовища існування. вСі визначені фактори необхідні для нормального ходу відтворення. Для постійного відтворення необхідне постійне відновлення доходів та природних ресурсів: поновлення родючості земель, лісних масивів, підтримання чистоти водних та повітряних просторів тощо. Відтворення завжди має сусп характер, виступає у певних суспільних формах. Через це в кожній ек-чній системі поряд з відтворенням предметів споживання та засобів вир-ва здійснюється також відтворення певних економічних виробничих відносин між людьми. Отже, як бачимо, відбувається процес відтворення всіх елементів економічної структури країни.

69. Національний доход та його концепції

НБ – сукупний дохід в економіці, якийй отримують власники факторів вир-ва, дорівнює ВВП-амортизац відрахування-непрямі податки. Лише недавно в нашій країні до НД почали враховувати новостворену вартість, що сстворена сферою послуг, проте головна частка належить всеж матеріальному вир-ву.

Зростання НД можна добитися двома шляхами: екстенсивним (збільшення ресуурсів) та інтенсивним (раціональніше та якісніше використання ресурсів)

НД розпоріляють на первинні (за власністю на фактори вир-ва) та вторинні (пенсії, стипендії, субсидії) доходи та на заощадження.

70. Тіньовий сектор в економіці

Тіньова ек-ка сукупність відносин вир-ва, об,розп і спож, які приховуються від держави з метою ухилу від сплати податків і особистого збагачення.

До тіньової ек-ки відносять:

- ек діяльність, яка приховується і не підлягає оподоткуванню

- протизаконну д-сть спрямовану на особите збагачення

- діяльність, що не враховується офіційною статистикою

- фіктивну ек діяльність – спекулятивні угоди, хабарництво, отриання необгрунтованих пільг.

Масштаби з об'єктивних причін обчислити важо, але Світовий банк надає цифру 60-65%, що далеко перевищує критичний рівень 30-35%

Одна з причін - податкова політика нашої держави настільки ще не розроблена в інтересах суб"єктів економічних відносин, що їм просто невигідно "випливати ззовні".

71. Національне багатство та його структура.

Нац багатство – сукупність матеріальних благ, нагромаджених сус-во-вом за всю його історію.

Національне багатство складається з двої частин: матеріальної та нематеріальної. До першої належать: виробничій капітал, капітал невиробничої сфери, природні ресурси (відтворювальні і невідтворювальні)

до другої – духовні цінності, що знаходяться у розпорядженні суспільства.

Значних зрушень зазнає структура національного багатства в умовах високих темпів НТП – посилюється потреба в оновленні основних виробничих фондів, швидко зростає в складі оборотних фондів частка штучних матеріалів. В структурі невиробничих фондів все більшу частку займає майно наукових організацій, закладів освіти та охорони здоров"я. Постійно прискорюється залучення в господарське використання природних багатств.

Національне багатство є одним з найважливіших показників економічної могутності країни, джерелом соц-економічного прогресу.

Нематеріальне багатсво включає: професійні, інтелектуальні та фізичні здібності людей; теоретичні та практичні знання, досвід; освітній, культурний та морально-етичний потенціал суспільства; досягнення науки, техніки та управління; сукупність духовних, культурних, художніх та літературних цінностей.

72. Розподільчі відносини.

Якщо сус-во-во хоче існувати і надалі, то воно не може витрачати весь вироблеий продукт на споживання., частина, яка відшкодовує спожиті засоби вир-ва повинна повернутися на вир-во і забезпечити його подальше функціонування. Тобто старавартістьні в якому разі не повиння бути спожитою, щоб забезпечити хоча б просте відтворення і лише НДможе йти на соживання, а якщо ми хочимо розширювати вир-во, то маємо заощаджувати і інвістувати у вир-во додатковий капітал..

73. Диференціація доходів населення.

Доходи пов'язані з правом власності. Багато людей власності не мають, меншість – володіють великою кількістю. Також важлива дикримінація на ринку робочої сили – підприємці не бажають брати на роботоу певну категорію людей (національність, раса, релігія). Не може бути рівності у розподілі доходів, адже люди не мають рівних можливостей в наданні виробничих послуг. Люди істотньо відрізняються по рівню отриманої освіти та професійної підготовки, а отже, по своїм можливостям заробляти. А отже деякі групи населення вимагають соціального захисту й підтримки від держави, саме тому і наявне таке явище, як перерозподіл доходів. Держава через податки і трансферні платежі здійснює перерозподіл доходів, направлений на зменшення нерівності доходів. На принципі перерозподілу грунтується більшість соціальних програм. Таким чином, держава фактично признає необхідність контролю за ступенем нерівності в доходах Якщо держава надмірно вторгається в перерозподіл долі населення в ВНП, це підриває симули до праці, знижує темпи економічного росту. Одночасно, невторгнення держави в цей процес або значне скорочення , також має негативні наслідки – стримує розвиток освіти, науки, приводить до бідності окремих верств населення.

Саме завдяки йому скорочується диференціаця доходів населення й учасники сфери нематеріального вир-ва отримують свої доходи.

74. Споживання і заощадження.

Витрати на споживання. Ефект доходу, заміщення та споживчий надлишок.

В ек-чній науці всі витрати сімейного бюджету прийнято ділити на три основні групи: 1) особисті споживчі витрати; 2) податки та інші обов"язкові платежі; 3) грошові заощадження та накопичення. Переважає перша група, бо вона пов"язана із задоволенням природний потреб. Податки та інші обов'язкові платежі зменшують суму коштів, які родина може витратити та споживчі цілі.

Прожитковий мінімум – це величина доходу, гаран-тована державою. Він лежить в межах верхньої та нижньої межі (фізіологічного мінімуму) малозабез-печеності. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальні значення пенсій, заробітної плати. Соц захист – це проблема реалізації принципу соцї справедливості.

75. Заощадження та інвестиції.

Заощадження – частина доходу, що не йде на виплату податків і не споживається.

Інвестиції – вкладення капіталу у вир-во з метою отримання більшого прибутку. Безпосередньо у засоби ври-ва та через купівлю цінних паперів – фінансові інвестиції.

76. Економічне зростання та ек-чні цикли.

Економічне зростання – це збільшення обсягів вир-ва. До цього прагнуть всі суб'єкти вир-ва, як матеріального, так і нематеріального.

Існує два типи економічного зростання: екстенсивний – на основі кількісного збільшення його факторів при збереженні попередніх параметрів вир-ва; та інтенсивний – на основі якісного поліпшення його факторів при удосконалення організаційно-економічних відносин вир-ва. Інтенсивний тип економічного зростання в чистому вигляді не існує.

Природа, як і успільство розвиваються циклічно. Час між двума черговими кризами – складає цикл економічного розвитку, який складається з фаз кризи, депресії, пожвавлення та піднеення.

Походження та причини циклічного розвитку ек-ки, тривалість та внутрішня структура циклів мають різні тлумачення. Так:

Теорія циклів К.Маркса – в основі циклів лежить економічна криза перевир-ва товарів, як одна з закономірностей капіталістичної ек-ки, як проява протиріч капіталізму. При цьому мета капіталістичного вир-ва полягає не в задоволенні потреб людей, а в збагаченні, вир-ві прибавочної вартості.

Теорія циклів Кейнса – в основі неї покладено споживання, як об'єктивну стійку величину, яка є єдиною метою будь-якої господарської діяльності. Головні фактори – цінність капіталу, ставка відсотку та податки. Кейнс дає практичні рекомендації по обмеженню негативних наслідків спадів шляхом державного регулювання ек-ки через ставки відсотків, інвестиції, кредити, податки, ціни та інші ек-чні важелі.

Loading...

 
 

Цікаве