WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка

1. Зародження і розвиток політ економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії. Політекономія-складова частина економічної теорії. Господарчо-ек-чні проблеми завжди знаходились в центрі уваги людей. Першим, хто спробува втеореттично осмислити проблеми використаннія майна й еквівалентного обміну був ще Арістотель. Накопичення великих обсягів економічних знань призводить до їх разчленування й обособлення. Виникнення спеціальних досліджень відноситься до початку 17 ст. (зародження капіталізму та формування національних ринків). Виражала інтереси буржуазії. Тоді й виник термін політекономія. Він був вперше застосований французьким вченим- меркантилістом Антуаном де Монкретьєном. Меркантилізм-перша школа політекономії. Багатство суспільства ототожнювали з золотом. Джерелом багатства-торгівлю. Меркантилісти сприяли розкладу феодалізму, первинному накопиченню капіталу. Класична політекономія виникла у зв'язку з проникненням капіталу в сферу вир-ва. Класична Політекономія була пануючою школою в 2 пол.18-поч.19 ст. Перші представники цієї школи - фізіократи (природа и влада). Родоначальник Франсуа Кенэ. Джерело багатства перенесли зі сфери обігу в сферу вир-ва вир-во, але лише в с/г. Класична Поліекономія: Вільям Петті, Адам Смітт, Давід Рікардо обгрунтували, що джерелом сусп-го багатства є все суспільне вир-во (праця). Визначили гроші як товар, що має трудове походження. Розрізнили дві сторони ціни – ринкова ціна і вартість товару, дві сторони товару – вартість і споживчу вартість Заклали основи трудової теорії вартості. Дослідили механізм відтворення сусп-го капіталу. Виступали за обмеження втручання держави в ек-ку, за свободу торгівлі. В середині та другій половині 19ст розвивалась дрібнобуржуазна Політекономія. Вона відображала інтереси і погляди мілких товаровиробників; не змогла відкрити закони економічного розвитку й тому виявилась безплідною.

Велику роль у розвитку політ ек-ії відіграв марксизм, що у методах наукових досліджень віддавав перевагу діалектичному матеріалізму. Маркс довів до досконалості вже існуючу на той час теорію вартості, найвагомішим внеском вважаеться ввідкриття механізму створення додаткової вартості а механізму сусп-го відтворення.

Сучасна економічна теорія характеризується більшою кількістю напрямків, шкіл, течій. Основні: 1) Неокласична; 2) кейнсіанська; 3) монетаризм; 4) неолібералізм. Вони різняться трактуванням ролі ринку і держави, їх співвідношення і взаємодії в економічному розвитку.

Неокласична виходить з коренного положення класичної школи про ринок і конкуренцію, як про природні умови функціонування і розвитку ек-ки. Ринковий механізм саморегулювання вважається єдино ефективним способом функціонування ек-ки. Державне втручання може привести до порушення економічної рівноваги, до зниження ефективності. Засновується на теоріях межової корисності та виробничості. Кейнсіанство виникло в 30-ті роки, у зв'язку з необхідністю виводу буржуазної ек-ки з світової кризи 29-33 рр. Кейнс выпустив в 1936 р. працю "спільна теорія зайнятості, відсотку і грошей". Основні положення: ринковий механізм не здатен повністю ліквідувати кризи і безробіття, необхідне державне втручання, з використанням податків, субсидій, ссудного відсотку.

Монетаристські теорії інтенсивно розвиваються. В центрі їх уваги - антикризові заходи: стимулювання економічної активності з використанням фінансово-кредитної системи, грошового обігу, інфляцій для підвищення попиту.

Институціонально-соціологічна. Об'єктом дослідження є такі суспільні інститути як корпорації, профспілки, держави. При цьому в центрі уваги - загальнолюдські цінності. Виступають проти надмірної ідеологізації сусп-го життя, против мілітаризації ек-ки, за індикативне державне планування ек-ки, за гарантовані доходи, за розширення державних соціальних програм, за організацію державою перекваліфікацію робітників у зв'язку з технологічним безробіттям.

Політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Ек-чні відносини - відносини 1) з приводу економічного поєднання робітників з засобами вир-ва; 2) з приводу організації виробнмчого процесу; 3) з приводу присвоєння й використання результатів вир-ва.

Політекономія здійснює екскурси в інші науки. Зачіпає політичні, ідеологічні відносини, особливо економічну та соціальну політику, психологію, юриспурденцію в галузі господарського та цивільного права. Також стикається з науками, що вивчають техніку і технологію вир-ва.

2. Предмет політ економії. Тлумечення предмета політ економії різними школами.

Політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Ек-чні відносини - відносини 1) з приводу економічного поєднання робітників з засобами вир-ва; 2) з приводу організації виробнмчого процесу; 3) з приводу присвоєння й використання результатів вир-ва.

Політ економія вивчає найзагальніші ек закони, що регулюють процес вир-ва, розп, об і сп мат благ і послуг

Класична політ ек визначае предмет так:дії людей у процесі вибору рідкіснх ресурсів для вир-ва товарів та сфера діяльності, що належить до вир-ва, обміну і спроживання товарів і послуг. Марксизм – виробничі відносини у процесі вир-ва, розп, об і сп тов і послуг.

3. Економічна теорія і політ економія: проблеми взаємозв'язку. Позитивна і нормативна політ економія.

Політекономія-складова частина економічної теорії. Економічна теорія складається з політекономії, макроек-ки, мікроек-ки, історії економічних вчень. В цілому економічна теорія є методологічною основою всіх економічних дисциплін., Об"єктом економічної теорії є ек-ка в цілому.

Термін "політ економія" щодо економічної теорії був застосований ще у 1615 році. Цей термін можна трактувати як науку про ведення господарства в державі, суспільстві.

А політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Ек-чні відносини - відносини 1) з приводу економічного поєднання робітників з засобами вир-ва; 2) з приводу організації виробничого процесу; 3) з приводу присвоєння й використання результатів вир-ва.

Отже, політекономія та економічна теорія є тісно взаємопов"язаними науками та явищами, які переплітаються у своєму існуванні.

Позитивна – описує факти, наявні процеси, має об'єктивний хар-р

Нормативна – містить оцінні судження якихось людей, позатеоретичні судження. Приклад нормативно-догматичної політ ек-кії.

4. Закони і категорії політ економії. С-ма економічних законів.

Виробничо-господарській діяльності властиві об'єктивні ек-чні закони.

Ек-чні закони - внутрішні, істотні, стійкі причинно-наслідкові зв'язки і залежності економічних відносин людей. С-му ек законів складають такі їх типи:

Усезагальні (притаманні будь-якому типу ек с-ми) – закони розвитку сусп ви-ва, відносин власності

Особливі (властиві декільком типам ек сис-м) – тов вир-ва і ринку

Специфічні (лише в певній ек с-мі)

Стадіальні – ті, що притаманні певній ек с-мі лише на певному етапі її розвитку.

Вони проявляються не в кожному окремому явищі або процесі, а у всій їх сукупності на досить довгих відрізках часу; Люди не безсильні перед цими ек-чними законами, не лишені своїх інтересів і активної ініціативності в їх реалізації. Закони незалежні від волі і свідомості людей, але не від їх діяльності. Пізнаючи ек-чні закони та здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність в їх руслі, люди добиваються високих результатів в своїй діяльності.

Економічнаі категорія – наукове поняття, абстракція, яка відображає реально існуючі ек відносини. Основними властивостями є те, що вона відображає певну властивість певної с-ми ек відносин та носить об'єктивний і історичний хар-р

У політ ек використовуються такі ек категорії як ціна, вартість, ринок, гроші, капітал...

5. Методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання та їх використання.

Метод –це є щлях дослідження предмета науки.

Методи поділяються на загальнонаукві та спеціальні.

Прикладом заг аук методу може бути Діалектичний, який розглядае ек явище як таке, що знаходиться у русі й взаємозв'язку з іншими і кількісні зміни у якому призводять до якісних. Джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей. Також прикладами заг метоів пізнаня можуть бути формаційний, емпіричний, структурно-фунцціональний і т.д.

До спеціальних можна віднести абстракційний, метод, який включає в себе аналіз та синтез, тобто розкладання досліджуваногоявища на окремі елементи та об'єєднання проаналізованих елементів в єдине ціле.

Індукція – конструювання узагальнених висновків, теоретичних результатів, економічних законів на основі емпіричних спостережень великої кількості досліджуваних явищ. Дедукція – протилежний рух дослідницької думки від загальних наукових висновків до окремих явищ з метою: 1) наукової оцінки; 2) поглиблення, уточнення, повишення якості спільних наукових висновків, законів.

6. Функції політ економії.

Політекономія вивчає відносини між людьми в вирішальній сфері їх життєдіяльності: у виробничо-господарській ек-чній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями.

Loading...

 
 

Цікаве