WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методологічні основи аналізу національної економіки - Реферат

Методологічні основи аналізу національної економіки - Реферат

Реферат на тему:

Методологічні основи аналізу національної економіки

РОЛЬ ТА НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ

ЕКОНОМІКИ

Необхідність та завдання аналізу економіки

Національна економіка є складною системою, уявляє собою сукупність взаємозвязаних сфер, галузей і секторів народного господарства. В сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроекономічний аспект аналізу.

Необхідність аналізу національної економіки зумовлена:

  • необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень;

  • необхідністю проведення ефективної структурної політики;

  • необхідністю створення умов і стимулів для ефективного функціонування субєктів ринкової економіки;

  • аналіз на макрорівні є необхідною передумовою для розробки індикативних та стратегічних планів, а також для прогнозування соціально-економічного розвитку;

  • необхідністю корегування макроекономічних концепцій і розробки нових.

Розрізняють аналіз економіки ex post і ex ante. Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні макроекономічні параметри, одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).

Аналіз ex ante дозволяє визначити закономірності формування макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо певних регулюючих і контролюючих заходів, корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.

Обєктом аналізу національної економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.

Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.

Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку та його основних індикаторів; темпів, факторів, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних процесів – інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.

Основними задачами аналізу економіки є:

  • визначення тенденцій макроекономічного розвитку;

  • виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;

  • корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;

  • узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

  • виявлення причинно-наслідкових звязків в економіці, найважливіших факторів, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розвязання перелічених завдань дозволить комплексно характеризувати макроекономічні ринки і оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних факторів.

Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дозволяє передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.

Напрямки аналізу економіки

Аналіз національної економіки на макрорівні здійснюється за такими напрямками:

  • Аналіз матеріальних і грошових потоків у складній моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.

  • Основні макроекономічні показники, їх класифікація та взаємозвязок.

  • Аналіз основних структурних співвідношень на макрорівні: між окремими галузями і регіонами, споживанням і нагромадженням. Виявлення факторів нагромадження.

  • Аналіз товарного ринку і секторної структури ВВП, структури ВВП за категоріями виробництва, доходів і кінцевого використання. Аналіз агрегованої моделі міжсекторних взаємозвязків на макрорівні.

  • Визначення макроекономічної рівноваги на товарному ринку, аналіз факторів сукупного попиту і пропозиції.

  • Аналіз фінансового ринку: показники стану грошово-кредитного ринку, визначення вартості грошей, рівновага на грошово-кредитному ринку. Аналіз основних індексів фондового ринку. Аналіз валютного ринку, реального і номінального обмінних курсів, факторів, що їх визначають.

  • Аналіз ринку праці: показники ринку праці – зайнятість безробіття, продуктивність праці, фактори продуктивності праці. Аналіз механізму рівноваги на ринку праці.

  • Аналіз соціальних індикаторів: реального доходу домашніх господарств, особистого бюджету та загального обсягу доходу на протязі життя. Аналіз основних причин економічної нерівності. Аналіз економічної ситуації та її впливу на умови життєдіяльності.

  • Аналіз макроекономічних процесів: інвестиційної діяльності, структури капіталовкладень, форм і факторів інвестування. Аналіз факторів заощаджень домашніх господарств. Аналіз інфляції. Аналіз зовнішньо-економічної діяльності, динаміки і структури зовнішньої торгівлі.

  • Співставлення макроекономічних показників країни з аналогічними показниками розвинутих країн, виявлення величини та причин відхилення.

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Методологічні особливості аналізу економіки

Аналіз макроекономічних процесів повинен відповідати певним методологічним вимогам, до яких відносяться:

  • систематичність – означає, що соціально-економічний стан країни аналізується щорічно, а також доповнюється аналізом напіврічних та квартальних підсумків;

  • системність – означає підпорядкування рішень локальних завдань рішенням загальних проблем для всієї системи в цілому;

  • комплексність – означає, що аналіз економіки на макрорівні охоплює всі фази розширеного відтворення, всі звязки і пропорції в економіці.

Методологічною особливістю аналізу економіки на макрорівні є оперування агрегованими економічними категоріями. За умов макроекономічного підходу розрізняють лише чотири субєкти і три ринки національної економіки.

Субєктами економіки виступають:

  • домашні господарства;

  • підприємства;

  • держава;

  • закордон.

Вони проявляють свою господарську діяльність на макроринках:

  • товарному;

  • ресурсному;

  • фінансовому.

Такий високий рівень абстракції економічних досліджень призводить до часткової втрати інформації, що є очевидним недоліком макроекономічного агрегування. В той же час, саме завдяки агрегуванню полегшується виявлення суті найскладніших економічних процесів.

Основні макроекономічні звязки між субєктами і ринками представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема взаємозвязків між макроекономічними субєктами та ринками

Розглянемо сутність і види економічної активності кожного субєкту національної економіки.

  • Домашні господарства охоплюють всіх постачальників ресурсів для підприємств і держави, а з іншого боку – всіх споживачів товарів і послуг.

Домашні господарства проявляють такі види економічної активності:

  • створюють пропозицію факторів виробництва на ринку ресурсів;

  • сплачують особисті податки до державного бюджету;

  • споживають частку одержаного доходу на товарному ринку і формують споживчий попит;

  • заощаджують частку одержаного доходу на фінансовому ринку, чим створюють потенційні можливості для кредитування підприємств і подальшого перетворення кредитів у інвестиції.

  • Підприємства – це ділові господарські одиниці, фірми, торгівля, транспорт, всі організаційні форми капіталу, що виробляють товари і послуги. Видами економічної активності підприємств є:

  • формування попиту на фактори виробництва на ринку ресурсів;

  • формування сукупної пропозиції товарів і послуг на товарному ринку;

  • сплата податків до державного бюджету;

  • формування попиту на кредити на фінансовому ринку;

  • формування інвестиційного попиту на товарному ринку.

Держава охоплює всі бюджетні організації та установи. Держава займається виробництвом громадських благ, які надаються споживачам безкоштовно або на пільговій основі. Види економічної активності держави:

  • надання громадських благ;

  • закупівля товарів і послуг на товарному ринку (формування державного замовлення);

  • формування попиту на фактори виробництва на ринку ресурсів;

  • стягнення податків;

  • надання трансфертів, дотацій, субсидій, субвенцій;

  • інвестування за рахунок державного бюджету;

  • вплив на пропозицію грошей на фінансовому ринку.

Loading...

 
 

Цікаве