WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методика аналізу валютного ринку - Реферат

Методика аналізу валютного ринку - Реферат

Реферат на тему:

Методика аналізу валютного ринку

1. Сутність та класифікація валютного ринку

Валютний ринок – це сфера економічних відносин з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті, а також операцій щодо інвестування валютного капіталу.

Обєктом аналізу валютного ринку є:

  • валютні цінності – іноземна валюта;

  • цінні папери – фондові цінності в іноземній валюті: акції, облігації, чеки, векселі, аккредитиви;

  • дорогоцінні метали (за винятком ювілірних виробів) – золото, срібло, платина;

  • природні дорогоцінні каміння.

Валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку: він завжди виступає як конкурентний ринок; обмінні операції на валютному ринку повязані з певним валютним ризиком.

В процесі аналізу розрізняють:

І. Валютний ринок:

  • функціональний;

  • інституційний;

  • організаційно-технічний;

ІІ. Валютний ринок:

  • за сферою поширення;

  • за валютними обмеженнями;

  • за видами валютних курсів;

  • за ступенем організованості;

ІІІ. Валютний ринок:

  • євро валют;

  • єврооблігацій;

  • євродепозитів;

  • єврокредитів;

  • "чорний";

  • "сірий".

Складовою валютного ринку є фючерсний ринок, основними учасниками якого виступають фінансові центри, центральні банки, крупні фінансові організації. Валютні фючерси дозволяють мінімізувати економічний ризик при проведенні валютних операцій – тобто, здійснити хеджування валютних ризиків. Хеджування сприяє зниженню собівартості продукції та підвищенню ефективності експорту та імпорту.

2.Аналіз операцій на валютному ринку.

Операції на валютному ринку аналізуються за такими напрямками:

  • переказ валюти;

  • рух капіталу;

  • спекулятивні операції;

  • здатність капіталу приносити високий дохід.

Розрізняють поточні валютні операції, які здійснюються протягом 180 днів, а також операції, що здійснюються протягом більше 180 днів – повязані з рухом капіталу.

В процесі аналізу валютного ринку розглядають способи проведення міжнародних валютних операцій і засоби регулювання руху капіталів між національним і міжнародними ринками.

Валютні кошти резидента або нерезидента зберігається на його валютних рахунках в банку. Валютна виручка від експорту зараховується спочатку на транзитний рахунок, а після обовязкового продажу на внутрішньому валютному ринку залишок її перераховується на поточний валютний рахунок субєкта ринку. Валютна виручка, яка одержана після операцій на внутрішньому валютному ринку безпосередньо зараховується на поточний валютний рахунок.

Фінансові операції на валютному ринку здійснюються різними способами:

  • телеграфного переказу – це переказ грошових засобів за допомогою телеграфа;

  • переказного векселю – це розпорядження, за яким банк зобовязаний заплатити предявнику визначену кількість грошей;

  • операцій безпосередньо з валютною (купівля-продаж);

  • операцій дорожними чеками.

Валютна система формується в процесі розвитку міжнародних господарських звязків і за своєю суттю є державно-правовою формою організації валютних відносин. Мета цих правил полягає у полегшенні процесів міжнародної торгівлі, забезпеченні її максимальної ефективності.

3.Міжнародна валютна система. Сутність та складові елементи.

Розрізняють національну, світову та міжнародну валютну системи.

Національна валютна система визначається національним законодавством, є формою організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються її валютні кошти.

На основі національних валютних систем виникла світова валютна система. За своєю суттю вона є формою реалізації валютних відносин, закріплених міжнародними угодами.

Щоб протистояти гегемонії долара в березні 1979р. було створено міжнародну (регіональну) валютну систему – європейську систему ЄВС. Механізм ЄВС включає три основні елементи:

  • форми міжнародних засобів платежу (золото, національні валюти, міжнародні валютні одиниці SDR – спеціальні права запозичення та ECU – європейський об'єднаний союз;

  • уніфікований режим валютних паритетів і курсів; режим сумісного коливання валютних курсів;

  • європейський фонд валютного співробітництва.

  • З 1 січня 1999р. в Європі запроваджена єдина європейська грошова одиниця – EURO.

Країни, які переходять на нову європейську валюту, мають дотримуватись встановлених меж коливань валютних курсів в існуючому механізмі європейських валютних систем. Функція EURO, як і ECU – протостояти пануванню американського долара на міжнародних фінансових ринках. Запровадження EURO впливає на функціонування валютного, фондового ринків та ринок боргових зобовязань.

Міжнародна валютна сстема у свєму розвитку пройшла три основі етапи: золотий стандарт, Бреттон-Вудська валютна система, Ямайська валютна система.

4.Методи визначення валютних курсів.

Важливим індикатором фінансової стабільності є обмінний курс національної валюти. Валютний курс, як економічна категорія, є ціною грошової одиниці однієї країни, вираженою у грошових одиницях інших країн. Він є формою світової ціни кредитно-паперових грошей. Встанолвення курсу називається котируванням валюти. Котирування – це визначення офіційними державними органами (Національним банком або іншою фінансовою установою) ціни іноземної валюти. У більшості країн при встановленні валютного курсу застосовується пряме котирування. Тобто, певна постійна сума іноземної валюти (1, 10, 100 одиниць) використовується для вираження змінної величини відповідної суми національної валюти (наприклад 1 дол. = 5,34 грн.). Іноді застосовується непряме котирування, коли одиниця національної валюти порівнюється з певною сумою іноземної валюти (наприклад 1 грн. = 0,02 дол.).

Валютний курсу виконує важливі економічні функції:

  1. Валютний курс виступає як засіб інтернаціоналізації грошових відносин.

  2. На основі валютного курсу здійснюється зіставлення умов і результатів виробничої діяльності різних країн: продуктивності праці, темпів економічного зростання, торгівельного та платіжного балансів.

  3. За допомогою валютних курсів зіставляються національні та світові ціни. На його основі витрати національної економіки прирівнюються до єдиного вартісного еквіваленту – суспільно необхідних світових витрат.

  4. Механізм валютного курсоутворення здійснює перерозподіл національного продукту між країнами – членами зовнішньо-економічних звязків.

В основі визначення валютних курсів лежить співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельна спроможність валют – це вартість товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю порівняно з базовим періодом. Співвідношення купівельної спроможності валют називається паритетом купівельної спроможності (РРР). Для певного набору товарів паритет може бути частковим, а для всього ВВП – загальним.

Існує декілька методик обчислення РРР:

  1. На основі співставлення рівня цін стандартного набору товарів і послуг (споживчого кошика):

  2. На основі співвідношення витрат виробництва. Це не ціновий метод, тобто він дає можливість абстрагуватися від цінових коливань.

  3. На основі співставлення ефективних виробничих витрат у країнах. До ефективних виробничих витрат відносять: заробітну плату (W), ренту (R), проценту ставку (Ir), продуктивність праці (PR). Для визначення РРР використовується формула:

Паритет купівельної спроможності характеризує товарне наповнення грошових одиниць різних країн. Але, в дійсності, валютний курс, як правило, суттєво відхиляється від паритету і співпадає з ним лише за умов функціонування золотого стандарту.

  • Валютний курс формується безпосередньо під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.

В практиці валютних відносин використовують такі види курсів:

  1. Фіксовані.

  2. Гнучкі.

  3. Змішані.

При аналізі динаміки валютних курсів враховується рівень інфляції, що потребує визначення номінального і реального валютного курсу.

Номінальний валютний курс – це відносна ціна національної валюти при обміні на іноземну і навпаки.

Реальний валютний курс враховує зміни рівнів цін в обох країнах по відношенню до базисного року. Цей курс розраховується за формулою:

5.Аналіз впливу зміни валютного курсу на макроекономічні процеси.

Зміни валютного курсу суттєво впливають на розвиток макроекономічних процесів в національній економіці та на зовнішньоекономічні позиції країни. Від валютного курсу залежить стан платіжного балансу, зовнішньої торгівлі, рух довгострокових та короткострокових капіталів тощо. Регулювання валютного курсу враховує цілі макроекономічної політики і конкурентну ситуацію на світовому ринку. Валютне регулювання здійснюється на двох рівнях:

  • міжнародному – через систему міжнародних валютних організацій, союзів і угод;

  • національному – шляхом застосування розглянутих нижче різних методів впливу на валютні курси.

У практиці валютного регулювання на національному рівні застосовуються такі методи, як девальвація та ревальвація валюти, валютна інтервенція, корекція процентних ставок Національного банку, валютні обмеження, регулювання платіжного балансу, режим конвертованості валют.

Поширеним методом впливу на валютні курси є зміна процентних ставок Національного банку з метою впливу на рух іноземних короткострокових капіталів. Підвищення процентних ставок у періоди погіршення стану платіжного балансу сприяє притоку капіталів з країн, де процента ставка нижча. Це підвищує курс національної валюти і покращує стан платіжного балансу. І навпаки. Валютні обмеження – це система нормативних правил, які регламентують права субєктів ринку щодо здійснення різних валютних операцій. Валютні обмеження є проявом прямого втручання держави в процес формування валютних курсів і використовуються при здійсненні контролю за рухом капіталу, блокуванні валютної виручки,

регламентації вивозу валюти громадянами тощо.

Засобом впливу на валютні курси є регулювання платіжного балансу країни. З цією метою застосовуються експортні субсидії, митні тарифи, податкові пільги, страхування втрат, зумовлених коливаннями валютних курсів.

Валютне регулювання охоплює також заходи щодо забезпечення конвертованості валюти. Конвертованість – це здатність національної грошової одиниці вільно обмінюватись на інші валюти.

Валютний курс впливає на зміну експорту та імпорту. Так, якщо курс національної валюти зростає, це означає, що зростає ціна національних грошей і попит на них збільшується. Відповідно попит на іноземну валюту зменшиться, що призведе до скорочення експорту і збільшення імпорту.

Список літератури

  1. Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина. Учебник. - М: Международные отношения,1999- 304 с.

  2. М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.

  3. В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск. Лада,1999. - 678 с.

  4. О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки. Харьков, 2000.

  5. Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С. Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. - Петербург, 1997-718с.

  6. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін, І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.

  7. В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 - 317с.

  8. С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное пособие. - М: Международные отношения, 1999. - 400с.

  9. Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.

  10. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник. - к.: Либідь, 1999, - 288с.

  11. Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 - 467с.

  12. Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. - М; Єкономика, 20000 - 450с.

Loading...

 
 

Цікаве