WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу - Реферат

Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу - Реферат

Реферат на тему:

Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу

1.Показники стану грошово-кредитного ринку.

Найбільш важливими показниками стану грошово-кредитного ринку є:
  • загальна грошова маса;

  • кредити, надані банками країни (в національній та іноземній валюті);

  • ставка рефінансування;

  • грошова база;

  • частка готівки поза банками в грошовій масі;

  • коефіцієнт готівки;

  • рівень доларизації грошового обігу;

  • швидкість грошового обігу;

  • рівень монетизації (насиченість економіки грошима);

  • кредитні ресурси комерційних банків;

  • мультиплікатор депозитний;

  • мультиплікатор грошовий.

Грошова маса має свою структуру, яка характеризується грошовими агрегатами. Останні побудовані, виходячи із поступового зменшення ліквідності грошей.

Абсолютно ліквідними є готівкові гроші – це гроші поза банками або на руках у населення. Вони утворюють грошовий агрегат МО. Кожний наступний грошовий агрегат повністю включає попередній, а також інші види банківських грошей.

Грошовий агрегат М1 – це готівка та депозити в банках (до запитання).

Грошовий агрегат М2 – це готівка та кошти, що знаходяться на всіх рахунках в комерційних банках (внески до запитання та строкові депозити).

Грошовий агрегат М2n – це грошова маса М2 за виключенням валютних заощаджень (ВЗ):

(7.1)

Грошовий агрегат М2n визначає гривневу частку грошової маси, що перебуває у розпорядженні населення, підприємств, організацій.

Грошовий агрегат М3 – це агрегований показник, що визначає всю сукупність грошових коштів, які знаходяться в обігу. Він складається з готівки поза банками (СМ), коштів на поточних рахунках і строкових депозитах (депозитних грошей (D), трастових операцій банків з коштами клієнтів (ТО):

(7.2)

або

(7.3)

Саме загальна грошова маса М3 утворює грошову пропозицію (МS), на яку впливає Національний банк різними методами монетарної політики. Тобто:

(7.4)

Кредити, надані банками країни (CrН), складаються з кредитів, які видані Національним банком Мінфіну (CrМФ) та кредитів комерційних банків органам загального державного управління, підприємствам, організаціям і населенню (CrКБ)

Ставка рефінансування (RФ) – це облікова ставка, по якій Національний банк рефінансує комерційні банки. Тобто, це процентне вираження ціни кредитних ресурсів, які Національний банк розміщує серед комерційних банків. В Україні ставка рефінансування на 1% - 1,5% вище темпа інфляції (Рі)

Грошова база (Н) – це сума коштів, яка складається з готівки на руках у населення і обовязкових резервів комерційних банків (готівка в касах банків та коштів комерційних банків на рахунках в Національному банку (RR):

(7.5)

Частка готівки поза банками у грошовій масі (ЧСМ) визначається за формулою:

(7.6)

Коефіцієнт готівки (cr) характеризує частку готівки грошей в депозитних грошах і розраховується за формулою:

(7.7)

або

(7.8)

Рівень доларизації грошового обігу (Рд) – це частка валютної частини грошової маси в її загальній величині:

(7.9)

Рівень доларизації безпосередньо відбиває рівень недовіри до національної валюти і має тенденцію до збільшення при зростанні інфляції.

Швидкість грошового обігу (V) – це кількість обертів, що роблять гроші за один рік, щоб забезпечити певний рівень економічної активності, який приблизно визначається номінальним ВВП:

(7.10)

де М – середня величина кількості грошей в обігу за період оберту.

Цей показник обернено впливає на величину попиту на гроші: при збільшенні швидкості грошового обігу попит на гроші зменшується і навпаки.

Рівень монетизації (РМ), або коефіцієнт насиченості економіки грошима, - це співвідношення між грошовою масою в обігу і рівнем виробництва у поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП):

(7.11)

Кредитні ресурси комерційних банків (CrRКБ) складаються із власних коштів банків (ВЛК); коштів, які залучені банками через продаж своїх боргових забовязань (БЗ); депозитів банків (D); залишків на рахунках юридичних осіб (ЗЮ); обсягів кредитування Національним банком комерційних банків (CrНБ); обсягів грошово-кредитної емісії (МСЕ) за виключенням обовязкових резервів комерційних банків (RR):

Щоб визначити реальні кредитні ресурси комерційних банків(CRКБ(р)), обсяг кредитних ресурсів, визначений за формулою (7.17), необхідно зменшити на величину прострочених кредтів (crпр) та скорегувати цю різницю на рівень інфляції (дефлятор ВВП):

Депозитний мультиплікатор (mD) визначається за формулами:

(7.12)

(7.13)

де rr – норма обовязкового резерву.

За формулою (7.19), як правило, розраховують можливу зміну пропозиції грошей в залежності від зміни депозитних грошей:

(7.14)

Тобто, формула (7.19) характеризує економічний зміст депозитного мультиплікатора і не застосовується для визначення його арифметичного значення. Для цього використовують формулу (7.20). З неї легко обчислити мультиплікатор, тому що норма обовязкового резерву встановлюється Національним банком і є величиною завжди відомою.

Грошовий мультиплікатор також виражається двома формулами, перша з яких (7.22) характеризує його економічний зміст, а друга – (7.23) – числове значення:

(7.15)

(7.16)

2.Фактор часу в оцінки грошових потоків.

Аналізуючи грошово-кредитний ринок, слід враховувати фактор часу в оцінці грошових потоків. Така оцінка базується на фундаментальній концепції, відповідно до якої гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж будуть мати через певний час. Це пояснюється тим, що гроші, інвестовані в цінні папери або депозити, приносять дохід, тобто капіталізуються. Крім того, у віддаленому майбутньому знижується цінність імовірних доходів внаслідок підвищення ризику та інфляції.

Для порівняння вартості грошей у часі використовуються поняття майбутньої та поточної (нинішньої) вартості грошей.

Поточна вартість майбутнього доходу (PV) – це вартість майбутніх надходжень грошей або обсягу руху готівки, дисконтованої по відповідній нормі проценту. Майбутня вартість теперішніх грошей (FV) визначається за формулою:

(7.17)

де D1 – теперішня вартість початкового депозиту або позики (грн.);

Ir – процентна ставка (в частках одиниці);

t – кількість років, що відділяють майбутній період від теперішнього.

3.Аналіз рівноваги грошово-кредитного ринку: визначення пропозиції грошей і попиту на них.

З макроекономіки відомо, що рівновага на грошовому ринку визначається точкою перетину пропозиції грошей (МS) і попиту на гроші (MD). На рис. 7.1 зображена рівновага на грошовому ринку, яка визначає рівноважну процентну ставку Ir та рівноважну грошову масу М. Національний банк, змінюючи пропозицію грошей (МS2, МS3), впливає і на зміну рівноваги на грошовому

ринку, а також на рівноважну процентну ставку (Ir2, Ir3). Ме-тоди здійснення політики "дешевих" або "дорогих" грошей розглянуто у відповідному розділі курсу "Макроекономіка".

Отже рівновага на грошо-вому ринку досягається за умов:

(7.18)

Тому важливим є аналіз факторів, що впливають на про-

позицію грошей і попит на гроші.

Пропозиція грошей в поточному періоді (MSt) залежить від:

  • пропозиції грошей в попередньому періоді (MSt-1);

  • обсягу купівлі державних цінних паперів, що збільшує пропорцію грошей (ЦПК);

  • обсягу продажу державних цінних паперів, що зменшує пропорцію грошей (ЦПП);

  • обсягу національної валюти, витраченої Національним банком на купівлю іноземної валюти, що збільшує пропозицію грошей (ВК);

  • обсягу національної валюти, одержаної Національним банком від продажу іноземної валюти, що зменшує пропозицію грошей (ВП);

  • обсягу кредитно-грошової емісії (МСЕ).

Для визначення попиту на гроші (МD) використовується, як правило, формула І. Фішера:

(7.19)

(7.20)

де МD – попит на гроші;

V – швидкість обертання грошей;

Р – середній рівень цін;

У – обсяг реального ВВП.

4.Аналіз взаємозв'язку грошового і товарного ринків: ефективність грошово-кредитних заходів.

Окремого аналізу потребує взаємозвязок грошового і товарного ринків

Ефективність грошово-кредитної політики залежить від форми кривих попиту на гроші (MD) і попиту на інвестиції (ІD). Чим більш крутою є крива попиту на гроші, тим більш значним буде вплив зміни їх пропозиції на рівноважну ставку процента. Можливість одержати більш суттєвий приріст інвестицій зображується пологою кривою попиту на інвестиції. А більший приріст інвестицій призведе до мультиплікативного зростання ВВП.

Отже, монетарна політика високоефективна тоді, коли крива попиту на гроші приймає вигляд крутої лінії, а крива попиту на інвестиції – похилої. За інших умов потенціал монетарної політики незначний.

5.Аналіз моделі рівноваги Манделла -Флемінга.

Крім моделі рівноваги "MS – MD" існує також модель рівноваги відкритої національної економіки Мандлелла – Флемінга ("IS – LM"). Побудова і аналіз цієї моделі розглядається в підручниках з макроекономіки .

Зупинимося на аналізі впливу світової процентної ставки на рівновагу в моделі "IS – LM". Суттєва різниця рівноважних процентних ставок в світовій і національній економіках впливає на макроекономічні процеси в окремій країні.

Якщо рівноважна процентна ставка в світовій економіці (IrW) перевищує проценту ставку в окремій країні (IrN), то це означає, що дохід на капітал в світовій економіці вище, ніж в даній країні. Це призведе до відпливу капіталу з даної країни за кордон, зменшення пропозиції грошей в цій країні.

Інші процеси спостерігаються, якщо процентна ставка в сві-товій економіці нижче, ніж в на-ціональній (IrW < IrN). Більш висока процентна ставка зумовлять приплив капіталу в національну економіку, збільшення пропорції грошей. Аналіз моделі Ман-делла – Флемінга дозволяє зро-бити висновок, що умовою рівноваги відкритої національної економіки є рівність світової і національної процентних ставок.

Список літератури

  1. Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина. Учебник. - М: Международные отношения,1999- 304 с.

  2. М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.

  3. В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск. Лада,1999. - 678 с.

  4. О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки. Харьков, 2000.

  5. Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С. Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. - Петербург, 1997-718с.

  6. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін, І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.

  7. В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 - 317с.

  8. С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное пособие. - М: Международные отношения, 1999. - 400с.

  9. Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.

  10. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник. - к.: Либідь, 1999, - 288с.

  11. Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 - 467с.

  12. Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. - М; Єкономика, 20000 - 450с.

Loading...

 
 

Цікаве