WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Аналіз рівня життя населення - Реферат

Аналіз рівня життя населення - Реферат

  • чисельність населення; міське, сільське населення;

  • природний щорічний приріст (скорочення) населення;

  • очікувана тривалість життя при народженні;

  • індекс очікуваної тривалості життя;

  • демографічне навантаження населення працездатного віку (%) – це відношення чисельності населення у віці 0 – 15 років та пенсійного віку до населення у працездатному віці;

  • тощо;

  • стан ринку праці:

  • рівень зайнятості та безробіття;

  • жіноча робоча сила;

  • частка безробітних жінок;

  • середня заробітна плата жінок у відсотках до зарплати чоловіків (у держсекторі);

  • тощо;

  • рівень життя населення:

  • ВВП на душу населення;

  • індекс споживчих цін;

  • децільний коефіцієнт диференціації доходів;

  • кількість куплених радіоприймачів, телевізорів на 1000 жителів;

  • кількість телефонів на 100 помешкань;

  • тощо;

  • житлові умови:

  • загальна площа житлового фонду;

  • житлова площа на душу населення;

  • рівень і динаміка оплати житлово-комунальних послуг;

  • тощо;

  • охорону здоровя та рівень здоровя населення:

  • державні витрати на охорону здоровя у відсотках до ВВП;

  • кількість населення в розрахунку на одного лікаря;

  • материнська смертність на 1000 живонароджених;

  • споживання алкогольних та тютюнових виробів на душу населення;

  • тощо;

  • рівень освіти:

  • державні витрати на освіту у відсотках до ВВП;

  • рівень грамотності дорослого населення;

  • індекс досягнутого рівня освіти – середньої, неповної вищої, вищої;

  • сукупна частка учнів – частка осіб, які навчаються у закладах освіти серед населення відповідної вікової групи;

  • прийом до вищої школи (в т.ч. на стаціонар) – частка осіб, які вступили до ВУЗів всіх рівнів акредитації (І - ІV) серед населення віком 15 – 18 років;

  • тощо;

  • соціальне середовище:

  • щорічне відвідування закладів культури та мистецтва на 1 жителя;

  • разовий тираж газет на 100 жителів;

  • видання книжок (одиниць на 100 тис. населення);

  • криміногенна ситуація: число осіб, які загинули внаслідок злочинів; частка підлітків серед злочинців; злочинність, повязана з наркотичними засобами (на 100 тис. населення); самогубства на 100 тис. населення;

  • тощо;

  • фінансування основних галузей, які забезпечують людський розвиток.

  • екологічну ситуацію:

  • викиди шкідливих речовин в навколишнє середовище;

  • тощо.

3.Прожитковий мінімум. Поняття бідності.

Прожитковий мінімум визначається вартістю так званого "споживчого кошика". Останній розраховується, виходячи з мінімально припустимих нормативів споживання найважливіших благ та послуг. Такі нормативи споживання встановлюються, як правило, за фактичною структурою витрат 10% найменш забезпечених верств населення.

В світовій практиці застосовують нормативний та статистичний методи розрахунку прожиткового мінімуму. Нормативний метод заснований на науково-обгрунтованих нормативах мінімального споживання товарів і послуг, необхідних лише для відтворення продуктивних сил. Статистичний метод базується на даних реального мінімального споживання населенням матеріальних благ.

Аналізується також співвідношення рівня заробітної плати та прожиткового мінімуму в динаміці. Мінімальна заробітна плата повинна встановлюватись в розмірі не нижче за офіційно визначений прожитковий мінімум. За методикою ЄЕТ (європейське економічне товариство) до низькооплачуваних відносяться ті, чия заробітна плата становить 2/3 і нижче від середнього рівня в країні.

Виникнення бідності пояснюється, як правило, економічними причинами: зростанням безробіття, низьким рівнем оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованістю по виплатах заробітної плати

ООН наголошує на чотирьох основних проявах бідності (Human Development Report. 1997, - New York, UNDP, 1997, p. 5):

  • коротка тривалість життя;

  • низька професійно-освітня підготовка;

  • відсутність необхідної бази для нормального життя – чистої питної води, медичних послуг, якісного харчування;

  • ізольованість від суспільного життя.

В Указі Президента України "Про стратегію подолання бідності" від 15 серпня 2001р. ; 637/2002 визначені основні терміни, які використовуються при аналізі рівня бідності населення: бідність, межа бідності, рівень бідності, глибина бідності, крайня форма бідності, опікуваний державою дохід. Так, межа бідності характеризується рівнем доходу, нижчим від якого є неможливим задоволення основних потреб людини. Рівень бідності означає частку сімей, у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим від визначеної межі бідності. Глибина бідності вимірюється відхиленням величини доходів від визначеної межі бідності. Економічна сутність інших із зазначених показників наведена в термінологічному словнику до даної теми.

4.Соціальний захист населення.

Верстви населення які знаходяться нижче межі прожиткового мінімуму, потребують соціального захисту.

За умов високої інфляції необхідно співвідносити фіксовані доходи населення та зростання індексу вартості життя. Для цього існують три способи:

  • адаптація (пристосування до умов);

  • компенсація;

  • індексація (найбільш поширений спосіб).

Розрізняють очікувану і ретроспективну індексацію доходів населення. Очікувана індексація передбачає підвищення доходів з урахуванням прогнозованого зростання цін. Ретроспетивна індексація здійснюється відповідно зростанню цін за минулий період. В світовій практиці частіше застосовується ретроспективна індексація або через фіксовані проміжки часу (3 – 6 місяців), або за шкалою заробітної плати автоматично із зміною цін. Але в будь-якому випадку доходи індексуються тільки тоді, коли відбувається лише інфляційне зростання цін, загальноприйнято-споживчих.

Середній рівень компенсації витрат від інфляції зазвичай складає 40 – 50%, що розглядається як фактор, стримуючий подальшу інфляцію

Список літератури

  1. Анализ економики. Страна, рынок, фирма. Под. ред. проф. В.Е.Рыбалкина. Учебник. - М: Международные отношения,1999- 304 с.

  2. М.И.Баканов, А.Д.Шремет.Теория економического анализа. -М., 1996.

  3. В.З.Баликоев Общая економическая теория.Учебное пособие.-Новосибирск. Лада,1999. - 678 с.

  4. О.М.Бандурка, К.Я. Петрова, В.И.Удодова.Державне регулювання економіки. Харьков, 2000.

  5. Гальперін В.М.,Гребенников П.И , Леусский А.И.,Тарасевич Л.С. Макроекономіка.Учебник .Под ред. Л.С.Тарасевича С. - Петербург, 1997-718с.

  6. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. Ред. В.Ф.Беседін, І.К.Бондарь, В.І.Пила, Н.А.Соколенко т.4,Київ, 1996.-429с.

  7. В.И.Ляшенко.Фондовые индексы и рейтенги. Д.Сталер,1998 - 317с.

  8. С.М.Меньшииков. Новая економіка. Основи економических знаний Учебное пособие. - М: Международные отношения, 1999. - 400с.

  9. Мікроекономіка і макроекономіка.Підручник у двож частинах. За ред.С.Будаговської.Київ.Основи,1998.-517с.

  10. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М., Макроекономіка; Підручник. - к.: Либідь, 1999, - 288с.

  11. Статистика. Підручник. С.С.Герасименко, А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. За ред. С.С.Герасименка. Київ, 2000 - 467с.

  12. Єкономіка и организация риночного хозяйства. Под. ред. Б.К.Злобина. - М; Єкономика, 20000 - 450с.

Loading...

 
 

Цікаве