WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Міжнародна трудова міграція - Реферат

Міжнародна трудова міграція - Реферат

Важливо усвідомити принципову відмінність у характері цього специфічного виду міграції, адже нею охоплено людей, які мають на батьківщині роботу й певний рівень забезпеченості. Основними мотивами їхнього переїзду в інші країни є, з одного боку, неадекватність умов для наукових досліджень в різних країнах, відсутність на батьківщині перспектив професійного зростання, а з другого — суттєві відмінності у статусі й винагороді вчених, винахідників, конструкторів, працівників мистецтва, а також престижності їхньої праці. На конкретних матеріалах варто проаналізувати статистику таких міграційних переміщень як між самими країнами з перехідною економікою і тими, що розвиваються, з одного боку, та економічного передовими державами — з другого, а також ознайомитися з методами вербування "умів".

Студентам, які вивчають природу сучасних міжнародних міграційних процесів, дуже важливо з'ясувати їхні соціальні та економічні наслідки, причому стосовно як країн-еміграції, так і імміграції. За експертними оцінками, щорічне міграційне сальдо становить понад 1 млн осіб, тобто в приймаючі країни приїздить в середньому на 1 млн осіб більше, ніж виїздить.

Серед країн — основних споживачів іноземної робочої сили слід назвати США, ФРН, Бельгію, Швейцарію, Канаду, Францію, Англію, Японію, ПАР, Ізраїль, Малайзію, Кувейт, Саудівську Аравію, Республіку Корею, Венесуелу та ін. До позитивних наслідків масової трудової імміграції в ці країни можна зарахувати:

  • пом'якшення ситуації на ринку праці за рахунок заповнення певних специфічних його ніш;

  • економія витрат на підготовку робочої сили; залучення іноземного виробничого досвіду;

  • здійснення тиску на рівень заробітної плати в країні та загальне його пониження.

Щодо негативних наслідків, то вони полягають у певному гальмуванні освітнього й кваліфікаційного рівня кадрів у тих галузях і секторах виробництва, в яких превалює іноземна робоча сила, проблеми соціальної і психологічної адаптації іммігрантів, відтік валюти за кордон та ін.

Для країн-експортерів, серед яких варто назвати найактивніших (Мексика, Греція, Італія, Туреччина, країни Магріба, Центральної та Східної Європи, Центральної Африки, Карибського басейну, Шрі-Ланка, Пакістан, Індія та ін.), позитивними наслідками еміграції стало часткове вирішення проблеми безробіття, підвищення професійного рівня емігрантів, отримання значних валютних надходжень у вигляді переказів, які виступають джерелом інвестування національної економіки.

Після з'ясування наслідків міжнародних міграційних процесів доцільно визначити форми і методи регулювання міждержавного обміну робочою силою, які застосовуються в сучасній практиці. Контролю і регулюванню підлягають соціальний, віковий та професійний склад мігрантів, рівень виїзду та в'їзду іноземних трудящих. Функції міждержавного та внутрідержавного розподілу робочої сили, встановлення обсягу та структури міграційних потоків виконують національні міністерства праці, внутрішніх та закордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи.

При розгляді даного питання особливу увагу слід акцентувати на ролі та функціях наднаціональних та регіональних регулятивних інституцій, серед яких провідне місце посідають Міжнародна організація праці (МОП) та Міжнародна організація з міграцій (МОМ). Основні функції цих установ полягають у захисті соціально-економічних та юридичних прав трудящих-мігрантів, недопущенні дискримінації на національній, релігійній та етнічній основі як і в оплаті праці, сприянні працевлаштуванню та соціальній адаптації іммігрантів, забезпеченні їхньої професійної підготовки, координація зусиль різних держав, спрямованих на обмеження нелегальної міграції та ін.

Щодо методів регулювання еміграції та імміграції трудящих, то їх слід розділити на економічні та адміністративно-правові і дати їм розгорнуту характеристику. Відтак необхідно докладніше вивчити умови та причини, що породили у 90-ті роки ХХ століття масову трудову еміграцію з України, визначити сучасне місце нашої держави в європейських та загальносвітових міграційних процесах, а також перспективи запровадження ефективної міграційної політики, яка б оптимізувала залучення України в міжнародний ринок праці.

Всезростаючі обсяги еміграції з України викликані:

  • високим рівнем безробіття в країні, у тому числі прихованого;

  • різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні та країнах Заходу;

  • відсутністю перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих людей;

  • економічною нестабільністю в країні та невизначеністю шляхів виходу з неї;

  • відсутністю безпеки громадян тощо.

За експертними оцінками, щорічно за кордоном працює від3 до 5 млн громадян України, переважна більшість з яких працевлаштовуються на території інших держав нелегально. Серед десятків країн Європи, Америки і Азії, де трудяться українські мігранти, найбільшими споживачами їхньої праці стали: Польща, Росія, Чехія, Греція, Німеччина, Португалія, Італія, Іспанія, Австрія, Англія, США, Канада, Австралія та ін.

Оцінюючи характер та інтенсивність зовнішньоміграційних потоків з України, необхідно загострити увагу, насамперед, на негативних наслідках цього явища, а саме: втраті країною найактивнішої частини трудового потенціалу, стрімкому скороченні чисельності населення, масовому відпливі інтелектуальних кадрів, руйнуванні сімейних зв'язків тощо. Заради об'єктивності слід зазначити, що еміграція з України, крім негативних наслідків, обіцяє і певні вигоди. По-перше, еміграція знижує рівень безробіття; по-друге, надає можливості багатьом нашим співвітчизникам забезпечити свої сім'ї засобами існування; по-третє, поповнює бюджет країни за рахунок трансферних переказів.

Водночас варто підкреслити, що нинішня еміграційна ситуація в Україні не відповідає національним інтересам. Ось чому тепер украй необхідним є вироблення і реалізація активної державної міграційної політики. Характеризуючи її цілі, елементи та важелі, необхідно виокремити: політико-правові інструменти, адміністративні та організаційно-фінансові заходи, а також інформаційне забезпечення цієї політики.

Найскладніша проблема міграційної політики — створення механізму її ефективної реалізації, дієвість якого залежить, в першу чергу, від поліпшення економічної ситуації в Україні, підвищення добробуту громадян, зростання соціальної захищеності всіх верств населення.

Список літератури

  1. Аметов Р. Світовий досвід економічного облаштування репатріантів та іммігрантів // Економіка України. — 2002. — № 8. — С. 76—82.

        1. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС (Статья вторая) // МЭМО. — 2002. — № 2. — С. 3—14.

        2. Иноземцев В., Кузнецова Е. Возвращение Европы. В поисках идентичности: европейская социокультурная парадигма (Статья четвертая) // МЭМО. — 2002. — № 6 — С. 3—14.

        3. Киреев А. А. Международная экономика: в 2-х ч. Учебное пособие для вузов. — М.: Международные отношения, 1997—1999. — С. 321—340.

        4. Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. — К.: АртЕк, 2002. — С. 157—169.

        5. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и пред. О. В. Ивановой. — М.: Прогресс, 1992. — С. 427—443.

        6. Лук'яненко Д., Поручник А. Міжнародна міграція робочої сили: український контекст / Україна і світове господарство. Взаємодія на межі тисячоліть: Навчальний посібник. — К.: Либідь. — 2002. — С. 158—175.

        7. Малиновська О. А. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: наукова доповідь / Центр технічної кооперації для Європи та Центральної Азії, Міжнародна організація з міграцій; Упорядник Малиновська О. А. — К.: Бланк-Прес, 2000. — 120 с.

        8. Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина. Сборник научных трудов / Под общ. ред. С. И. Пирожкова. — К.: НИПМБ. — 2002. — С. 176.

        9. Овчинников Г. П. Международная экономика: Учебное пособие. — СПб: Изд-во Михайлова В. А.; Полиус, 1995. — С. 255—292.

        10. Орешкин В. Россия и международная миграция трудовых ресурсов / В. Орешкин // Мировая экономика и международные отношения. — 2004. — № 3. — С. 74—80.

        11. Позняк О. Масштаби зовнішніх трудових міграцій населення України //Україна: аспекти праці. — 2002. — № 6. — С. 37—40.

        12. Рахимов Р. Внешняя трудовая миграция и политика занятості // Общество и экономика. — 2002. — № 2. — С. 131—141.

        13. Румянцев А. П., Климко Г. Н., Рокоча В. В. та ін. Міжнародна економіка. — К.: Знання-Прес, 2003. — С. 147—159.

        14. Соколенко С. И. Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины. — К.: Логос, 1998. — С. 481—515.

        15. Школа І. М., Козменко В. М., Бабінська О. В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. — К.: КНТЕУ, 2003. — С. 116—126.

Loading...

 
 

Цікаве