WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Міжнародні розрахунки і платіжний баланс - Реферат

Міжнародні розрахунки і платіжний баланс - Реферат

Векселем називають цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Основними видами векселів, які застосовуються на сьогодні у практичній діяльності суб'єктів господарювання, є прості і переказні векселі (трати).

У міжнародних розрахунках використовуються саме перевідні векселі, які виставляються експортером на імпортера і являють собою документ, складений в установленій формі та містить наказ експортера імпортерові оплатити в установлений термін певну суму грошей, названій у векселі третій особі. Акцептовані банками трати легко перетворюються у готівку завдяки обліку. При розрахунках з використанням векселя експортер передає трату й товарні документи на інкасо своєму банку, який і отримує валюту з імпортера. У такому разі імпортер стає власником цих документів лише після оплати або акцепту трати.

Наступний блок питань даної теми стосується платіжного балансу як статистичного звіту, у якому в систематизованому вигляді наводяться підсумкові дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу. Платіжний баланс — один із ключових понять міжнародної економіки, оскільки він узагальнює, а тому дає змогу не лише аналізувати взаємовідносини країни з зовнішнім світом, але й виявити макроекономічні проблеми, що стоять перед урядом, а саме:

по-перше, за допомогою записів результатів обмінної діяльності між країнами можна зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити обсяги національної валюти у резидентів та нерезидентів;

по-друге, платіжний баланс уможливлює визначення обсягів нагромадження національної валюти в іноземців, а тому дає змогу вирішити питання про доцільність чи недоцільність підтримування фіксованого курсу валюти;

по-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію щодо обсягів заборгованості, виплати відсотків і платежів з основної суми боргу і можливостей країни заробити валюту для майбутніх платежів.

Для правильного розуміння й аналізу платіжного балансу необхідно насамперед з'ясувати та прокоментувати основні принципи його побудови:

охоплення всіх зовнішньоекономічних операцій країни за певний період (місяць, квартал, рік);

використання системи подвійного запису;

визначення економічної території країни;

визначення поняття "резидент—нерезидент";

розрахунок ринкових цін;

визначення розрахункової одиниці;

фіксація моменту укладання угоди;

відбір джерел інформації.

У подальшому вивченні теми необхідно з'ясувати основні розділи, які формують платіжний баланс країни, та міжнародні операції, що обліковуються по кожному розділу. Найпростіший платіжний баланс країни складається з торговельного балансу (що відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів держави); балансу послуг і некомерційних операцій (який включає платежі і надходження за різними видами послуг: транспортні перевезення, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, різні види зв'язку та ін., а також односторонні державні і приватні перекази); та балансу руху капіталів і кредитів (відображає експорт та імпорт прямих і портфельних інвестицій). Крім того, існує ще така стаття, як "Помилки і пропуски", в яку включено дані статистичної помилки та неврахованих операцій.

Водночас існують і інші методики складання платіжних балансів. На сьогодні найвідоміша класифікація статей платіжного балансу, котра використовується Міжнародним валютним фондом, який розробив міжнародний стандарт під назвою "Керівництво з платіжного балансу", що періодично публікується цією організацією. Затверджена МВФ система класифікацій статей платіжного балансу використовується всіма країнами-членами Фонду як базис національних методів класифікації та передбачає наявність двох значних розділів: балансу поточних операцій та балансу руху капіталу і фінансових ресурсів. МВФ публікує платіжні баланси за двома схемами: агрегований і більш детальний.

На практиці структура агрегованого платіжного балансу, складеного за методикою МВФ, має такий вигляд:

Баланс поточних операцій;

Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал;

Короткостроковий капітал;

Помилки і пропуски;

Надзвичайне фінансування;

Зобов'язання, що утворюють валютні резерви іноземних офіційних органів;

Резерви.

Для глибшого осмислення структури платіжного балансу необхідно акцентувати увагу на тому факті, що, незважаючи на уніфікацію та стандартизацію методик складання даного фінансового звіту, платіжні баланси промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються, суттєво відрізняються, а тому існує нагальна потреба у з'ясуванні факторів, які впливають на стан платіжного балансу тієї чи іншої країни. Серед них найбільш поширеними є такі:

нерівномірність соціально-економічного розвитку країн та міжнародна конкуренція;

циклічні коливання економіки;

рівні відсоткових ставок;

обсяги державних військових витрат;

посилення міжнародної фінансової взаємозалежності країн;

структурні зміни у сфері міжнародної торгівлі;

валютно-фінансові чинники;

інфляційні коливання та ін.

І на завершення теми необхідно розкрити особливості складання платіжного балансу України, зокрема, акцентувати увагу на таких аспектах: структура, методологія формування статей та інформаційна база.

Так, до 1993 року статистика міжнародних операцій України була представлена лише торговельним балансом, балансом фінансових ресурсів та валютним планом країни. Пізніше Постановою Кабінету Міністрів та Національного банку від 17 вересня 1993 р. на Національний банк було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України, а також було розроблено Концепцію побудови банківської та грошово-кредитної статистики і статистики платіжного балансу, затверджену постановою Правління Національного банку України № 101 від 20.05.1994 р.

Як зазначено у Концепції, розробка і складання платіжного балансу ґрунтуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період часу) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу.

Стосовно інформаційної бази платіжного балансу України, то вона не відрізняється від інших держав. Джерела інформаційної бази такі:

дані банківської системи про надходження платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);

інформація про пересування товарних потоків через митний кордон України;

статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів та одержувачів іноземних інвестицій тощо.

МВФ отримує платіжний баланс України з 1994 р., а з квітня 1996 р. щоквартально видається збірник "Платіжний баланс України", в якому публікуються дані платіжного балансу країни, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектору економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

Список літератури

  1. Валютный рынок и валютное регулирование: Учебное пособие / Под ред. Платоновой И. Н. — М.: БЕК, 1996. — С. 173—240.

  2. Долотенкова Л. Влияние платежного баланса на обменный курс валют: статистический анализ краткосрочной динамики // Рынок ценных бумаг. — 2004. — № 23. — С. 42—44.

  3. Ерошкина К. П. Платежный баланс в системе макроэкономических показателей // Вопросы экономики. — 2002. — № 4. — С. 14—19.

  4. Козак Ю. Г., Лук'яненко Д. Г., Макогон Ю. В. та ін. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. — К.: АртЕк, 2002. — С. 187—232.

  5. Лук'яненко Д. Г. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. — К.: ВІПОЛ, 1996. — С. 51—57.

  6. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения. Учебник / Под ред. Красавиной А. Н. — М.: Финансы и статистика, 2002.

  7. Міжнародні розрахунки та валютні операції. Навчальний посібник / Під ред. Савлука М. І. — К.: КНЕУ, 2002. — с. 390.

  8. Пищик П. В. Регулирование платежного баланса и проблема макроэкономического развития // Деньги и кредит. — 2002. — № 8. — С. 38—43.

  9. Руденко Л. В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. — К.: Лібра, 2002. — С. 83—161.

  10. Рут Френклін Р., Філіпенко А. С. Міжнародна торгівля та інвестиції. — К.: Основи, 1998. — С. 389—415.

  11. Савельєв Є. В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів. — Тернопіль: Економічна думка, 2001. — С. 334—361.

  12. Смирнов С. Платежный баланс США: конфигурация финансовых потоков и динамика валютного курса // Рынок ценных бумаг. — 2003. — № 18. — С. 30—35.

Loading...

 
 

Цікаве