WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Міжнародні розрахунки і платіжний баланс - Реферат

Міжнародні розрахунки і платіжний баланс - Реферат

Реферат на тему:

Міжнародні розрахунки і платіжний баланс

Міжнародні розрахунки та їх основні форми.

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Суб'єкти: імпортери, експортери, банки.

"Лоро" – іноземні кореспондентські рахунки в банку.

"Ностро" рахунки банку в іноземному банку.

В основу міжнародних розрахунків покладено рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів.

Головними чинниками, що виражають стан міжнародних розрахунків, є:

  1. умови зовнішньоторговельних контрактів;

  2. валютне законодавство;

  3. особливості банківської практики;

  4. міжнародні правила та звичаї тощо.

Вирішальне значення в практиці міжнародних розрахункових операцій мають валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних угод (контрактів).

Зовнішньоекономічна угода (контракт) – це матеріально оформлена угода суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

До валютно-фінансових умов, які мають бути передбачені в угоді (контракті), належать такі:

  1. Ціна та загальна вартість угоди (контракту). У цьому розділі контракту визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт, наданих послуг) згідно з угодою (контрактом) та валюта платежів.

  2. Умови платежів. Цей розділ контракту визначає спосіб, порядок та терміни фінансових розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються: умови банківського переказу до (авансовий платіж) та (або) після відвантаження товару чи умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією); умови гарантії, якщо вона є, або коли вона необхідна (вид гарантії – "на вимогу" й "умовна", умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов контракту без зміни гарантій).

Правильність визначення валютно-фінансових умов при укладанні зовнішньоекономічної угоди – запорука ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Нині немає єдиного, закріпленого багатосторонньою угодою, універсального механізму валютних розрахунків між країнами. Тільки в межах окремих економічних і фінансових угрупувань країн можуть існувати певною мірою єдині механізми розрахунків. У сучасній системі світогосподарських зв'язків розрахунки за торгівельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також зведеннями постанов Міжнародної торгівельної палати (Париж).

Найпоширеніші умови міжнародних розрахунків:

  • безпосередній (повний розрахунок) – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця;

  • розрахунок у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

Типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою:

  • торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;

  • напряму.

2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):

  • торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.

3. Клірингові розрахунки:

  • міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угода між урядами двох і більше країн при обов'язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов'язань..

4. Золото:

  • використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

Види міжнародних розрахунків залежать від:

1. Специфіки суб'єкта:

  • між конкретними контрагентами;

  • між банками;

  • між банком і контрагентом;

  • між державою і банком;

  • між державами.

2. Взаємодії суб'єктів:

  • напряму;

  • через посередників.

3. Від об'єкту:

  • торговельні операції;

  • інвестиційні операції;

  • некомерційні операції.

4. Умови розрахунків:

  • готівкові;

  • з наданням кредиту.

Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):

  1. 100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата).Рідкісне явище у нормальних міжнародних валютних розрахунках. В Україні – в експортних – післяплата, при імпорті – передоплата.

Авансова оплата

  • Імпортер самостійно або через свій банк чи банк – експортера оплачує товар у момент передачі ним замовлення експортеру. Використовується тільки у випадку незадовільного кредитного стану імпортера чи при наявності складнощів в отриманні експортером грошових коштів, необхідних для виробництва замовлених імпортером товарів. Але при будь-якому випадку кінцеві розрахунки будуть залежати від перевірки всіх документів банком – імпортера.

  1. Акредитивугода, в якій банк зобов'язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.

Акредитив за формою буває:

  • грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред'являються, за курсом на день платежу) – це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;

  • товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред'явити для отримання платежу.

В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:

  • імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;

  • банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;

  • банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;

  • бенефіціар–експортер, на користь якого відкривається акредитив;

  • рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв'язки;

  • перевізник та експедитор.

ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВу (А).

  1. Укладання угоди між експортером та імпортером.

  2. Заява на відкриття А.

  3. Відкриття А банком–емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.

  4. Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.

  5. Відвантаження товару.

  6. Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.

  7. Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.

  8. Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.

  9. Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.

  10. Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.

АКРЕДИТИВ для імпортера:

  1. Висока комісія;

  2. Застосовується банківський кредит;

  3. Імобілізація та розпилення його капіталу – відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.

АКРЕДИТИВ для експортера:

  1. Існує зобов'язання банку оплатити;

  2. Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;

  3. Швидкість отримання платежу;

4. Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.

1. Контракт

Перевізник

Імпортер

Експортер

6. Документи 6. Транспортні

документи

Експедитор

Авізуючий банк

6. Документи

7. Платіж

Банк, що рамбурсує

Рух грошей та документів при акредитивній операції.

Види акредитивів різноманітні і поділяються:

1. З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:

  • безвідзивний

  • відзивний

2. З т. з. додаткових зобов'язань іншого банку по акредитиву :

  • підтверджений

  • непідтверджений

3. З т. з. можливості поновлення акредитива:

  • роловерні (револьверні, поновлені)

4. З т. з. можливості використання акредитивом другим бенефіціаром(непосредственним поставщиком товара):

  • переказні (трансферабельні)

5. З т. з. існування валютного покриття :

  • покритий

  • непокритий

6. З т. з. можливостей реалізації акредитиву:

  • акредитиви з оплатою проти документів;

  • акцептні акредитиви, які передбачають акцепт тратт банком –емітентом при умові виконання усіх вимог акредитива;

  • акредитиви з відстрочкою платежу;

  • акредитиви з негоціацією документів.

1. Відзивний акредитив - у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом навіть без попереднього повідомлення бенефіціара. Відзивний акредитив не створює ніякого правового платіжного зобов'язання банка. Тільки тоді, коли банк-емітент або банк-кореспондент здійснили платіж по документам, відзив акредитиву залишається без юридичної сили. Отже, відзивний акредитив звичайно не надає бенефіціару достатнього забезпечення.

Loading...

 
 

Цікаве