WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

треба, звичайно, зважати. Але потрібно замислитися і про готовність суспільства терпіти загострення соціально-економічних проблем при рішучих реформах, як і про небажання йти на подібні жертви, якщо реформи затягуються.
- А чи можемо ми говорити про певні уроки, які можна засвоїти з досвіду країн, що пішли вперед у здійсненні економічних реформ?
1. Відтермінування приватизації сповільнює структурні реформи в економіці країни. Сповільнення темпів приватизації насправді призводить до того, що господарсько-фінансова ситуація погіршується. Внаслідок цього ми маємо дефіцит державного бюджету, що збільшується, необхідність фінансування його за рахунок грошової емісії, галопуючу інфляцію. Таким чином, ще раз можу повторити, що швидка приватизація - запорука успішності реформ. У зв'язку з цим хотілося б звернути увагу ще на одну обставину. Іноді в політичних колах висувають фальшиву дилему: "Здійснити приватизацію швидко, але погано чи повільно, але добре?". Насправді якість приватизації аж ніяк не визначається термінами її підготовки: якщо цими процесами займаються справжні фахівці, то приватизація здійснюється швидко та добре. І навпаки.
2. Дуже важливим моментом є реформа права. Йдеться про те, що не досить змінити закони (хоч це також дуже важливо), але потрібно обов'язково реформувати і всю правову систему: суди, органи прокуратури і т. ін. При цьому особливу увагу необхідно приділяти забезпеченню дотримання права власності. Без цього економічні реформи будуть постійно пробуксовувати.
3. Особливого значення у ході економічних реформ набуває стан фінансової системи. Потрібно чітко засвоїти, що між здоров'ям фінансової системи і станом економіки загалом існує нерозривний зв'язок. Це дещо відрізняється від того, до чого звикли у нас в часи соціалістичної економіки. І ще один специфічний момент: у країнах Східної та Центральної Європи важливішу роль у фінансовій системі відіграє банківськийсектор, тоді як на Заході - фондовий ринок. Недооцінка і недорозвиненість фондового ринку та його інструментів можуть стати серйозним гальмом на шляху здійснення економічних реформ.
4. У розвитку банківських систем особлива роль належить приватним банкам, тому що я не знаю жодного прикладу довготермінового успіху державного банку. Єдино можлива реформа, яку можна провести в банках, належить державі - це їх приватизація. (Характерно, що державні банки переважають у країнах "третього світу", а найбільша їх кількість - в Африці, тобто там, де банківська система найслабша.) Таким чином, приватизація банків - ключ до реформ у банківському секторі, а з огляду на превалювання банків над інститутами фондового ринку - й у фінансовій системі. А, враховуючи особливу роль фінансової системи в перехідній економіці, доходимо висновку, що приватизація державних банків - ключ до реформ загалом. Однак потрібно враховувати і те, що аж ніяк не всі приватні банки "приречені" на успіх. Передусім закономірно, що не можуть бути успішними в довготерміновій перспективі банки, які створюють промислові конгломерати для обслуговування власних потреб, тому що це суперечить природі банківських функцій як самостійному виду бізнесу. В умовах відсутності капіталу і, найголовніше, практичного досвіду не досягають справжнього успіху і банки, які не залучають іноземних інвесторів. Про це переконливо свідчать успіхи банків з іноземним капіталом в Угорщині, Польщі, країнах Балтії.
5. Обмеження значних бюджетних витрат (характерних для соціалістичної економіки) створює більше невдач, ніж недосконала приватизація. Потрібно розуміти, що економічні реформи, лібералізація економічного життя об'єктивно ведуть до розпаду старої фіскальної системи. Однак завданням її відновлення не має стати повернення до такого ж високого рівня перерозподілу національного прибутку через державний бюджет. (Саме ця помилка, на мою думку, стала основною причиною кризи в економіці країн Південно-Східної Азії.) Досвід реформування показує, що все-таки легше обмежувати витрати бюджету, ніж збільшувати надходження від оподаткування. Йдеться не лише про технічно-організаційні труднощі, а передусім про політичні й економічні наслідки.
6. Не існує протиріччя між боротьбою з інфляцією і забезпеченням високого економічного зростання у довготерміновому плані. Це теж один із міфів, приклад фальшивої дилеми. Насправді низька інфляція сприяє прийняттю рішень, що забезпечують зростання промислового виробництва в країні. Інша справа, що в дореформений період майже всі країни Східної і Центральної Європи мали дуже високий рівень прихованої інфляції. Мабуть, тільки в Чехословаччині її рівень був малий, а в Угорщині - терпимо помірний. Таким чином, як і в інших випадках, вже згаданих мною, у процесі реформ доводилося не лише створювати нове, а й розплачуватися за гріхи старої системи, що значно ускладнювало роботу реформаторів.
Олександр Шаров
КРИНИЧНА ЕКОНОМІКА
На початку вересня цього року в польському курортному містечку Криниця-Гурська вже в одинадцятий раз відбувся Економічний форум, що збирає політиків, бізнесменів та аналітиків із країн Центральної і Східної Європи. Курортні містечка, як відомо, відіграють особливу роль у міжнародних економічних відносинах: курортними є й американський Бретон-Вудс, в якому прийняли рішення про створення Міжнародного Валютного фонду, і швейцарський Давос, де щорічно відбуваються зустрічі "сильних світу цього"… Як "східний Давос" задуманий і Криничний чи Кринице-Гурський форум. Цього разу на ньому були присутніми представники 19 країн. Переважали, звичайно, господарі форуму, серед яких, окрім вищого керівництва країни, були такі відомі особи, як Лешек Бальцерович, Марек Белька, Зігмунд Бердиховські, Броніслав Геремек, Юзеф Олексі, Ханна Гронкевич-Вальтц. Дуже шанобливо на рівні президентів, крім Польщі, були представлені Литва, Словаччина і Молдова. (Остання - як новачок цього року). Усіх дещо вразила європейськими перспективами і мисленням своїх офіційних представників Болгарія. Поки не з'ясувалося, що більшість з них прожили не один рік на Заході, де, наприклад, молодий віце-прем'єр і міністр економіки Н. Васильєв зумів зробити кар'єру в інвестиційних банках Лондонського Сіті. Традиційно активними є представники Росії. І хоча рівень їх представництва за останні роки помітно знизився, - не йдеться вже ні про міністрів, ні губернаторів, та й з відомих імен можна згадати, мабуть, лише депутата Держдуми С. Ковальова, - "натиск у голосі" не меншає. Українська сторона, яка обіцяла в минулому році вустами прем'єра В. Ющенка значно активізувати свою участь, слова, в принципі, дотримала. Побував на форумі не лише В. Ющенко (як "Людина 1999 року", і вручив президенту А. Квасневському відзнаку "Людини 2000 року" - звання, що присуджується політикам і бізнесменам країн Центральної і Східної Європи за результатами опитування всіх учасників форуму), а й нинішній прем'єр А. Кінах. Членів офіційної делегації, що супроводжувала його, активно підтримали
Loading...

 
 

Цікаве