WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

акцій інших ЦКА: 24% - в Урядовій корпорації клірингу цінних паперів (Government Securities Clearing Corporation), що обслуговує ринок урядових облігацій; 14% - у Корпорації клірингу цінних паперів ринків (Emerging Markets Clearing Corporation), що розвиваються, створеній для операцій з "облігаціями Бреді" (Brady bonds), а також 10% - у Корпорації клірингу іпотечних цінних паперів (MBS Clearing Corporation). У 1999 р. Корпорація об'єдналася з Депозитарно-трастовою компанією (у Депозитарно-трастову і клірингову корпорацію - Depository Trust & Clearing Corporation) і вже в листопаді почала виявляти інтерес до європейського ринку, створивши разом з Euroclear і Лондонською кліринговою палатою Європейську корпорацію клірингу цінних паперів (European Securities Clearing Corporation ESCC), що надає послуги ЦКА на ринку європейських урядових паперів. Тому є всі підстави вважати, що американці, які обслуговують клієнтів, котрі здійснюють операції по всьому світу, не зупиняться на цьому, а спробують глобалізувати функції ЦКА, наприклад, створивши клірингову палату для інших ЦКА, або повторити операцію зі створення спільного підприємства з іншими ЦКА, але вже на всесвітньому рівні.
Таким чином, резюмуючи короткий огляд новітніх тенденцій на фондовому ринку Європи, можна визначити найважливіші з них:
" сек'юретизація (securitisation) фінансових операцій з акцентом на розвиток корпоративних фінансових інструментів (передусім, акцій і їх похідних);
" активізація участі європейських фінансових інститутів у глобальних операціях (значною мірою під впливом американських конкурентів);
" інтеграція фондового ринку країн Європи (не лише в межах ЄС) і, як результат, міждержавна консолідація інститутів інфраструктури фондового ринку;
" комерціоналізація принципів діяльності організаторів фондової торгівлі;
" сегментація європейського фондового ринку, що посилюється за рахунок появи великоїкількості нових національних ринків, які, прагнучи інтегрувати в загальноєвропейський економічний простір, на даному етапі змушені вирішувати проблеми свого становлення, чому й ризикують значно відстати (кількісно і якісно) від групи країн-лідерів.
Без усякого сумніву, європейський фондовий ринок переживає своїй "зоряний час", а результати трансформацій, що виникають, можуть на багато років вперед визначити його майбутнє.
Схема 1. Система європейських фондових бірж.
Джерело: Financial Times, 26.01.01., Europe reinvented. Separate section., pp.8-9.
Лондон і Франкфурт на фінансовому ринку Європи (млрд. євро)
Лондон Франкфурт
Ринкова вартість акцій місцевих компаній, що котируються 2.300,0 1.000,0
Ринкова вартість акцій міжнародних компаній, що котируються 4.400,0 31,0
Ринкова вартість молодих компаній, що зростають 7,0 38,0
Вартість акцій, що знаходяться в управлінні інституційних інвесторів 1.600,0 307,0
Розмір ринку національних урядових облігацій 443,0 732,0
Розмір ринку міжнародних облігацій 3,200,0 317,0
Розмір ринку щоденних валютних оборотів 637,0 94,0
Розмір міжнародного банківського кредитування 1.800,0 708,0
Номінальний розмір щоденного обороту деривативів 339,0 174,0
Кількість контрактів з деривативами, що укладаються кожен день 520.213 1.500.000
Активи банківського сектору (в процентах до ВНП) 128% 145%
Кількість представлених іноземних банків 555 280
Чисельність персоналу, зайнятого в фінансовому секторі 1000.000 175.000
Джерело: Institutional Investor, May 1999, p. 37.
Л. Бальцерович,
Президент Національного банку Польщі
ІНТЕРВ'Ю
- Трансформаційні процеси в останні роки відбуваються у багатьох країнах. А які, на Вашу думку, характерні особливості трансформації економіки постсоціалістичних країн Східної і Центральної Європи?
Як мені здається, є кілька груп відмінностей трансформації економік наших країн від того, що ми можемо спостерігати в інших частинах світу.
По-перше, це великі масштаби змін. У країнах Латинської Америки, наприклад, навіть у період авторитарних режимів існувало все-таки набагато менше обмежень у сфері економічного життя, зберігалася приватна власність і на землю, і на засоби виробництва. Тому лібералізація переважно сприяла просто модернізації економічної системи. У Китаї ж до реформ в економіці переважали сільське господарство і пов'язані з ним галузі, природно зорієнтовані на дрібнотоварне виробництво та мінові відносини. У такому середовищі набагато легше відновлювати ринок: фактично ринкові відносини відтворюються самі по собі після скасування заборон, й організаторське втручання держави мінімізується.
По-друге, у наших країнах не просто спостерігалося втручання держави в економічну діяльність (що можна було простежити в окремі періоди і в таких країнах, як Франція і Великобританія), а спроба державного механізму замінити собою ринкові інститути. При цьому держава не обтяжувала себе виконанням навіть своїх власних законів. Тому нам доводилося за допомогою масової приватизації різко обмежувати шкідливий вплив з боку держави й одночасно створювати такі установи, як центральний банк, фондові біржі і т. ін. До того ж привчати державні органи до суворого дотримання законів.
По-третє, наш випадок потрібно розглядати як складову ширшої тенденції, характерної для ХХ ст. Я маю на увазі розвиток етатизму у всіх сферах людського життя. Комунізм - крайня форма цього процесу. І тому найважча. Як показує досвід, і в промислово розвинених, і в країнах, що розвиваються, найбільшого успіху в економічному розвитку досягли саме ті країни, в яких рішуче пішли на обмеження державного втручання. Протилежних прикладів просто нема. (Принаймні мені вони не відомі).
По-четверте, як свідчить досвід трансформації в пост-соціалістичних європейських країнах, успіху вдалося досягти там, де держава зосередила свої зусилля на вирішенні справді головних завдань. А там, де реформи державного апарату зупинилися на півдорозі, не вдалося досягнути й економічного ефекту. Звідси і висновок про те, що у країнах, в яких не розвивається демократія, не відбуваються й економічні реформи.
П'ятою характерною рисою, що викликала сумнів навіть у скептиків і противників реформ, стала відсутність широкомасштабних соціальних протестів якраз у тих країнах, які почали рішучі радикальні реформи і швидко змінили саму суть суспільних відносин. Суспільство розуміло, що загострення проблем пов'язане саме з короткотривалістю реформ і що це не буде затягуватися на роки. Протести, зокрема виступи професійних спілок або прихильників партій лівої орієнтації, звичайно, були, але загалом у всіх країнах вони не перевищили аналогічних виступів у благополучній за нашими мірками Франції. Такі протести цілком природні, і в більшості випадків вони спрямовані аж ніяк не проти реформ. Наприклад, шахтарі протестують проти закриття шахт, а не проти формування ринкових відносин. У цьому плані вони поводяться однаково і в Польщі, і у Великобританії. І на це
Loading...

 
 

Цікаве