WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

результатів, тому що у першому випадку ми побачимо структурний розрив у після-інтеграційний період, чого не відбулося, а у другому випадку ми не побачимо структурного розриву, який мав місце, оскільки середні показники за цих два періоди можуть бути майже рівними.
Таблиця 3. Схема впливу зміни квоти видатків на "реальне споживання"
ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІКИ ЗНАК ЗМІНИ КВОТИ
ВІТЧИЗНЯНА ПАРТНЕРИ ЄС КРАЇНИ, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ ЄС
100 - + +
311 - + -
313 - + +
314 - + 0
321 - + +
322 - + +
323 - - +
324 - + +
331 - + +
332 - + +
341 - + +
342 + + -
351 - - +
352 - - +
353 - + +
354 - - +
355 - + -
356 - + +
361 - + +
362 - + +
369 - + +
371 - + -
372 - + -
381 - + -
382 - + -
383 - + -
384 + + -
385 - + -
390 + - -
Для того, щоб вирішити проблему напрямків руху торговельних квот, були обчислені середні значення змін квот протягом даних двох періодів, а статистичний показник t був використаний для того, щоб визначити статистичну значимість цих двох значень за два даних періоди.
Якщо у певній галузі економіки спостерігатиметься перший випадок, то очікується, що структурний розрив станеться тільки тоді, якщо різниця між середніми показниками зміни квот за два даних періоди не буде статистично дорівнювати нулю. Середні показники зміни квот матимуть такий же знак.
Сумарні обсяги торговельного обороту (зовнішнього та внутрішнього) спостерігалися у 12 галузях (випадок 1 таблиці 1). Це стосується таких галузей економіки, як виробництво напоїв (313), текстильної (321), виробництво предметів одягу (322), взуття (324), деревообробна (356),виробництво меблів (332), паперової продукції (341), нафтопереробна (353), виробництво пластмасових виробів (356), керамічних та фарфорових виробів (361), виробів зі скла (362) та різноманітної неметалевої мінеральної продукції (369).
У чотирьох галузях економіки спостерігались зміни зовнішнього торговельного обороту зовнішнє торгове утворення та внутрішня торгова диверсифікація (випадок 3 із таблиці 1). Це стосується таких галузей, як виробництво шкіряних виробів (323), промислової хімії (351), інших видів хімії (352) та різноманітних продуктів нафтопереробної та вугільної промисловостей (354).
У трьох випадках скорочення торгівлі, дані про такі дві галузі економіки, як друк та видавництво (342) і транспортне обладнання (384), у яких внутрішня квота та квота країн-партнерів зростала за рахунок країн, які не є партнерами (випадок 6 таблиці 1), є правдоподібними, як зазначалося вище, в той час, як дані про третю галузь економіки можуть бути змінені внаслідок зміни рівня ефективного протекціонізму (як це сталося у 390-му випадку). Однак, такий результат може бути викликаний просто природою самої галузі економіки, яка є залишковою, а тому - гетерогенною.
І, нарешті, слід звернути увагу на 314-ий сектор, виробництво тютюнових виробів, де квота країн, що не є членами Союзу залишилася незмінною, в той час, як частка країн-партнерів зросла за рахунок квоти внутрішнього виробництва.
Використовуючи показники зміни трьох квот та рівня "реального" споживання у пост-інтеграційний період, можна обчислити сукупний торговельний оборот (внутрішній та зовнішній) - ці визначення взяті із таблиці 1, сукупну торговельну диверсифікацію (зовнішню та внутрішню) та сукупну торговельну ерозію (зовнішню та внутрішню).
Табл. 4 показує вплив ефекту заміщення між трьома джерелами постачання - продукції вітчизняного виробництва, імпорту з країн-членів ЄС та імпорту від країн, які не є членами ЄС - на "реальне" споживання в доларах (ціни та валютні курси 1980 р.).
Ефект "заміщення" показує важливість впливів, які пояснюються інтеграцією, виходячи із припущення, що єдиною причиною зміни квот є створення митного союзу. Це обчислюється шляхом множення показника "реального" споживання у пост-інтеграційний період на коефіціент зміни відповідних квот протягом до- та після-інтеграційних періодів: С81-86 (S81-86 - S76-80).
Отже, загальний обсяг торговельного обороту склав біля 2.4 мільярдів доларів, торговельна диверсифікація - біля 400 мільйонів доларів, торговельна ерозія - біля 300 мільйонів доларів; "чистий" торговельний оборот (ефект заміщення), становив, таким чином, 1.6 мільярдів доларів (тобто 4.427 % ВВП на 1980 - у 1980 ВВП досягав 36,766,498,000 доларів США, або біля 20.789 % середньої кількості торговельних потоків того ж року - середня кількість торгових потоків = (сума експорту + сума імпорту) / 2 ) - ).
Більшість усього торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот (86% загального обсягу торговельного обороту), тоді як більшість торговельної диверсифікації становила зовнішня торговельна диверсифікація (84 % загального обсягу торговельної диверсифікації), що є нормальним результатом і відповідає теорії митного союзу.
Таблиця 4. Кількісне визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі
ISIC ТОРГОВЕЛЬНИЙ
ОБОРОТ ТОРГОВЕЛЬНА
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНА
ЕРОЗІЯ
внутрішній зовнішній внутрішня зовнішня внутрішня зовнішня
100 795445702 197319864
311 85929150 3736050
313 7024701 8429641
314 9796756
321 220362268 7598699
322 71499356 7606314
323 11487980 3473110
324 12865363 7602260
331 5357793 26301894
332 8241434 2392674
341 17012934 11341956
342 1514727
351 46378393 37945958
352 74659527 17498327
353 12309246 46159672
354 53460657 8161932
355 12870126 4756351
356 17100990 9500550
361 3644438 2939063
362 11276816 10525028
369 18748002 852182
371 469306737 74817016
372 41683947 7204633
381 19376780 11072446
382 106634485 28709284
383 71987768 9162080
384 307741981
385 10829099 9342752
390 2179352 4358704
сума 2029303891 327236490 67079327 346120476 2179352 313615412
Торговельний
оборот Торговельна
диверсифікація Торговельна
ерозія
2356540381 413199803 315794764
"Чистий" торговельний оборот1: 1627545814
1. "Чистий" торговельний оборот дорівнює сукупному торговельному оборот за мінусом торговельної диверсифікації та торговельної ерозії.
3. Динамічні ефекти вступу Греції в ЄС
У другій частині досліджувались статичні ефекти, тобто зміни в цінах, які відбулись за умов інтеграції. У даному розділі буде зроблено спробу вивчити динамічні ефекти вступу Греції в ЄС. Динамічні ефекти пов'язані: зі змінами в рівні конкуренції та ступені монопольної влади, з експлуатацією економічно ефективних галузей, використанням зовнішніх економічно ефективних галузей, із вдосконаленням рівня технологічних змін, зі збільшенням інвестицій та можливим зменшенням інвестиційних ризиків і врахуванням фактору невизначеності. Інші ефекти, що не можуть бути легко
Loading...

 
 

Цікаве