WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

У третьому розділі наведені обчислення динамічних наслідків вступу Греції у ЄС. У четвертому розділі подані висновки.
2. Статичні впливи вступу Греції у ЄС
Теорія митних союзів - за умови, що країни є невеликими, існування досконалої конкуренції, повної зайнятості населення, фактору досконалої мобільності, зростаючої кривої пропозиції, та спадаючої кривої попиту - передбачає, що зменшення внутрішніх тарифів, яке супроводжується створенням митного союзу, призведе до зниження ціни вітчизняного ринку, після чого відбуватиметься збільшення споживання (ефект споживання) та зменшення кількості вітчизняних продуктів, що оферуються (ефект виробництва). Результатом скорочення внутрішнього виробництва буде збільшення обсягів імпорту із країн-партнерів та зменшення обсягів імпорту із країн, які не є партнерами, і це за умови еластичної пропозиції як країн-партнерів, так і країн, які не є партнерами. У цьому випадку слід очікувати, що зниження ціни на внутрішньому ринку буде супроводжуватися зменшенням частки вітчизняних товарів у загальному споживанні, збільшенням частки імпорту із країн-партнерів та зменшенням частки країн, що не є партнерами.
На основі вищенаведених даних, та на основі визначення квот внутрішнього постачання, квот імпорту із країн, що не є членами ЄС та квот імпорту із країн-партнерів у реальному споживанні до і після створення митного союзу, за умови, що квоти до-інтеграційного періоду залишилися незмінними, можна зробити висновок про торговельний оборот та торговельні диверсифікації, розглядаючи відмінності між до-інтеграційним та після-інтеграційним періодами.
Таблиця 1. Структура торговельних квот
Зміни квот Внутрішні
квоти Квотикраїн-партнерів Квоти країн,
що не є партнерами
1. Сумарний торговельний оборот (зовнішній/внутрішній) - + +
2. Внутрішній торговельний оборот та диверсифікація зовнішньої торгівлі - + -
3. Зовнішній торговельний оборот та диверсифікація внутрішньої торгівлі - - +
4. Ерозія сумарного торговельного обороту (зовнішнього/внутрішнього) + - -
5. Диверсифікація внутрішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі + - +
6. Диверсифікація зовнішньої торгівлі та ерозія внутрішньої торгівлі + + -
Джерело: [Труман: 1969, ст. 205, Труман: 1975, ст. 5]
Обчислення торговельних квот у кожному випадку здійснювалось наступним чином:
Попит на вітчизняну продукцію: Dd = Q - X
Попит на імпорт із країн-партнерів: DE.U. = ME.U.
Попит на імпорт із країн, які не є членами Союзу: DTC = MTC
"Реальне" споживання: C = Q-X+ME.U.+MTC
Частка "реального" споживання вітчизняної продукції: DS = Dd / C
Частка "реального" споживання імпорту із країн-партнерів: ECS = ME.U./ C
Частка "реального" споживання імпорту із країн, що не є членами Союзу: TCS = MTC / C
де Q - це внутрішнє валове виробництво, X характеризує обсяги експорту, а MEC, MTC, відповідно, - обсяги імпорту із країн-партнерів та із країн, які не є членами Союзу. Кожного року показники квот додаються, і будь-які зміни, що відбулися між будь-якими двома роками, дорівнюють нулю.
Отже, існує шість випадків можливих схем трьох торговельних квот, які вважаються наслідками економічної інтеграції, і всі вони подані у таблиці 1.
Термін "торговельний оборот" вживається у тому випадку, де спостерігається скорочення внутрішньої квоти. Проблема такого скорочення може постати як перед країною-партнером, так і перед країною, що не є членом Союзу. Це може бути у разі сумарного торговельного обороту (внутрішнього плюс зовнішнього). Другим випадком є ситуація, коли зменшення внутрішньої торговельної квоти супроводжується зменшенням частки країн, що не є членами Союзу, в той час, коли квота країн-партнерів збільшується. Це є саме той випадок, коли зміна схеми квот відбувається згідно традиційної теорії митного союзу. Третім випадком є такий, коли зменшення внутрішньої квоти та квоти країн-партнерів супроводжується збільшенням торговельної квоти країн, які не є членами Союзу.
Термін "торговельний оборот" вживається і у тому випадку, коли внутрішня торговельна квота збільшується за рахунок як країн, що є членами Союзу, так і країн, що не є членами Союзу і супроводжується збільшенням квоти даної країни (4-ий випадок) чи за рахунок країн-партнерів (5-ий випадок), чи за рахунок лише країн, що не є членами Союзу (6-ий випадок).
Згідно статичного варіанту аналізу часткової рівноваги митних союзів, скорочення внутрішніх тарифів призведе до скорочення внутрішнього виробництва лише тоді, коли відбуватиметься зниження ціни внутрішнього ринку. Якщо не буде зниження вітчизняної ціни, то не зміниться і торговельний оборот, хоча можливо існуватиме диверсифікація зовнішньої торгівлі (випадок 2 та 6). Обсяг торговельного обороту та диверсифікація торгівлі для певного товару залежить від того, наскільки високим є тариф та відповідні коефіцієнти еластичності пропозиції та попиту. Чим нижчим є початковий рівень імпорту із третіх країн, тим меншою буде диверсифікація торгівлі. Якщо б криві внутрішньої пропозиції та пропозиції країн-партнерів були нееластичними по відношенню до ціни досконалого ринку, то не було б ні змін торговельного обороту, ні диверсифікації торгівлі. Більш того, якщо криві надлишкової пропозиції постачання країн, які не є членами Союзу були б еластичними, то не виникло б змін у торговельному обороті.
Якщо, крім зменшення внутрішніх тарифів, відбулося зменшення тарифів, що накладаються на імпорт із країн, які не є членами Союзу, то це називатиметься ceretis paribus, тобто збільшення торгівельного обороту та зменшення торговельної диверсифікації, що може призвести до збільшення квоти країн, які не є членами Союзу (випадки 1 та 3). З іншого боку, збільшення тарифів, що накладаються на імпорт може спричинити підвищення ціни внутрішнього ринку та збільшення обсягів національного виробництва (випадки 4 та 6). Найчастіше зустрічається 6-ий випадок, дещо рідше - 4-ий та 5-ий. Зміна рівня протекціоністського впливу на певний товар може призвести до 4-го випадку (Труман: 1975, с. 6-7).
Слід відзначити, що при такому підході потрібно враховувати і зростання економіки. Тобто необхідно зробити припущення, що зростання матиме нейтральний вплив на усі ці три квоти, а це означає, що еластичність кожної квоти в залежності від збільшення доходів дорівнюватиме нулю.
Цей метод безпосередньо визначає зміни торговельного обороту: зміни, що відбулися у виробництві та споживанні внаслідок економічної інтеграції, досліджуються разом. За період створення anti-monde, також можна зустріти деякі невідповідності, що вже є звичною проблемою. Також слід мати на увазі, що у висновках, зроблених стосовно торговельного обороту, систематичні зміни внутрішньої торговельної квоти, спричинені внутрішнім тиском попиту та структурними змінами, крім тих, які викликані інтеграцією, були недостатньо детально вивчені (Вердурн-Бохов: 1972, с. 346).
Для того, щоб вирішити цю проблему, у
Loading...

 
 

Цікаве