WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Три з останніх домінували в різних секторах економіки: Budapest Bank - у промисловості, Magyar Hitel Bank - в сільському господарстві і Kerezke-delmi Bank - у малому бізнесі і комунальному господарстві. Приватизація банківського сектора зводилась до продажу банків зарубіжним інвесторам, які здійснювали контроль і могли вкладати у них додаткові кошти. До 1991 р. половину боргів комерційних банків можна було класифікувати як неліквідні (non-performing). Під час перехідного періоду угорські банки не зовсім ефективно обслуговували залучені сектори. На відміну від Чехії і Польщі, через проблеми лібералізації угорську економіку спіткала велика інфляція. Зокрема за період 1987-1988 рр. у вимірі індексу споживчих цін інфляція становила приблизно 15% і відповідно 30%. У той же час дефіцит бюджету уряду залишався надто великим, зокрема дефіцит поточного рахунка становив 9% від ВВП. Для покриття дефіциту потрібна були грошово-кредитна експансія і високі процентні ставки, що дало змогу комерційним банкам залучати цінні папери та заощадження держави, але цей захід зумовив швидку інфляцію. У 1995 р. угорський уряд, щоб зменшити інфляцію, прийняв програму стабілізації макроекономіки, що зводилась до різкого зменшення державних витрат і поступового підвищення рівня податків. У результаті даної макроекономічної політики дефіцит бюджету зменшився з 9,6 % від ВВП в 1994 р. до 7,3% - у 1995 р. і 4,6% - у 1996 р.
Польща
Після краху соціалістичної системи банківська система у Польщі нараховувала чотири державні банки, що спеціалізувалися на зарубіжній торгівлі, приватних вкладах та ін. Всі вони з часом перетворились у комерційнібанки. Зокрема Національний банк Польщі розпався на дев'ять комерційних банків і додатково було створено ще кілька малих власних та зарубіжних банків. Програми приватизації передбачали продаж майна як своїм власникам, так і зарубіжним стратегічним інвесторам.
Макроекономічна програма своєю метою ставила підсилення промислового сектора, і для реалізації цього завдання потрібно було залучити зарубіжних інвесторів. Стабілізація економіки почалася в набагато гірших умовах, ніж в Угорщині і Чехії. У 1989 р. інфляція досягла 55% щомісячно, а дефіцит державного бюджету становив приблизно 8% від ВВП. Спад тривав і в 1991 р., коли дефіцит бюджету збільшився, а високий рівень інфляції призвів до спаду конкурентоздатності польських ринків, продукції та експорту. Поступово пріоритетними напрямками стали не стабілізація, а стимулювання зростання. Дефіцит бюджету зменшився до 6% від ВВП у 1992 р. і 2,8% - у 1993 р. В 90-х рр. у Польщі серед трьох КПЕ був найвищий рівень інфляції, але в той же час тут був найбільший темп зростання валового виробництва. Нещодавно зростання виробництва припинилося через фінансову кризу і зменшення експорту в Росію та Україну. Однак макроекономічна політика дала свої результати: досягнуто економічної стабілізації і лібералізації ринку, що позитивно вплинуло на процеси подолання бар'єрів для вступу в Європейський Союз.
3. Наслідки макроекономічної політики
Монетарна політика впливає прямо на діяльність та безпосередньо на інфляцію через вплив на процентну ставку і таким чином на попит товарів домашніми господарствами та фірмами. Проте монетарна політика може також впливати на поведінку через вплив на вартість активів, що, у свою чергу, впливатимуть на поведінку домашніх господарств і фірм. Останні досягнення фінансового ринку можуть зробити ці впливи монетарної політики важливішими, але в той же час простішими для передбачення. Зокрема розмір фінансових ринків зріс відносно реальної діяльності і стає дедалі важливішим щодо інших фінансових активів. Табл. 4 показує короткотермінові процентні ставки для трьох країн з перехідною економікою - Чехії, Угорщини та Польщі, а також для інших країн європейської території на період 1993-2001 рр. Рис. 2 ілюструє середні річні процентні зміни інфляції для перехідної економіки трьох країн на період 1990- 1998 рр.
Таблиця 4. Короткотермінові процентні ставки
Країни 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Чехія 13.1 9.1 10.9 12.0 15.9 14.3 6.9 5.6 6.8
Угорщина 17.2 26.9 32.0 24.0 20.1 18.0 14.7 11.1 10.6
Польща 33.2 28.8 25.6 20.3 21.6 19.1 13.1 16.0 14.0
єврозона 8.6 6.3 6.5 4.8 4.2 3.9 3.0 4.3 5.1
Джерело: OECD. Economic Outlook. - Париж (Франція). - 2000. - Червень.
Рис 2. Середньорічний рівень інфляції, 1990-1998 рр.
Сучасні ринки капіталу в країнах з перехідною економікою ще на примітивному рівні і є менш ефективними, ніж подібні у країнах Європейського Союзу.
Ми можемо порівняти мобілізацію капіталів через кредитно-фінансову систему (тобто активи банку плюс капіталізація ринку акцій плюс капіталізація ринку облігацій) з коефіцієнтом ВНП (валовий національний продукт) для трьох країн з перехідною економікою - Чехії, Угорщини і Польщі - з його середнім значенням у Європейському Союзі. Відповідно до цього співвідношення показник в Євросоюзі становить приблизно 228%, тоді як для Чехії - 162%, для Угорщини - 86% і для Польщі - біля 64%. Рис. 3 ілюструє зовнішній борг як частку ВНП для трьох країн з перехідною економікою.
Завданнями монетарної політики є:
" зробити стабілізацію ймовірною;
" сприяти переорієнтації торгівлі на Заході;
" створити ліберальний режим торгівлі;
" зменшити рівні інфляції до найнижчої межі котирування.
За новою монетарною політикою і макроекономічними програмами очікувалося, що внутрішня інфляція спричинить справжнє підвищення реалістичного (практичного) валютного курсу, оскільки ці країни знаходяться на шляху до вступу в ЄС. Коли зросли обсяги виробництва, то зменшився рівень інфляції, хоча цей рівень був набагато нижчим від західноєвропейського рівня.
Табл. 5 підсумовує величини середнього річного розміру інфляції, річний розмір зростання ВНП на душу населення, а також зовнішній борг як частку ВНП для КПЕ - Чехії, Угорщини і Польщі.
Таблиця 5. Середній річний розмір інфляції, річний розмір зростання ВНП
на душу населення і зовнішній борг як частка ВНП (в %)
Країни Середньорічний розмір інфляції (в %) Середньорічний розмір зростання ВНП на душу населення (в %) Зовнішній борг
як частка ВНП (в %)
1990-1998 1998 1975-1990 1990-1998 1985 1998
Чехія 13.7 11.0 - -1.6 12.5 45.5
Угорщина 22.0 14.2 1.8 0.2 70.6 62.2
Польща 26.9 12.0 - 3.7 48.7 30.4
Джерело: U.N., Human Development Report 2000.
Рис. 3. Зовнішній борг як частка ВНП для країн з перехідною економікою.
Хоча умови і початкові дати програм стабілізації були різними, результати монетарної політики у трьох КПЕ були очевидними: було стабілізовано інфляцію на середніх рівнях, досягнуто стійкого зростання та об'єднано їхні економіки.
Зокрема у трьох КПЕ була спроба через монетарну політику, що має на меті об'єднатися щодо зниження темпів інфляції, як показує коефіцієнт споживчих цін, з іншими європейськими державами і, таким чином приєднатися в
Loading...

 
 

Цікаве