WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

"фінансове (чи страхове) розширення", тоді як коефіцієнт монетизації вимірює "фінансове поглиблення", зростання фінансового сектора, взаємопов'язане з реальною економікою. Тому для того, щоб охарактеризувати роль і важливість страхування у межах фінансового розвитку, ми використаємо (див.: Аутревіль, 1996) взаємозв'язки між проникненням страхування (дохід від страхових внесків щодо ВВП) та "фінансовим поглибленням" ("великі гроші" щодо ВВП). Цей взаємозв'язок можна назвати "інтенсивністю страхування". На рис. 8а показано взаємозв'язки між різними країнами Латинської Америки, а рис. 8б - між країнами ЦСЄ. Однак, як показують рис. 8а і 8б, ці взаємозвязки сильніші для країн ЦСЄ (R-квадрат становить 0,13) порівняно з країнами Латинської Америки (R-квадрат дорівнює 0,44). Поясненням цього є різні причини. Проте найочевиднішою є та, що для країн ЦСЄ показник М2 має гіршу якість.
Рис. 8а. Інтенсифікація страхування в Латинській Америці
Рис. 8б. Фінансовий розвиток і страхування ("інтенсифікація страхування")
Р - Польща, С - Чехія, U - Україна, Н - Угорщина, R - Росія, В - Білорусь, Rо - Румунія
IV. Роль контролю / регулювання і лібералізації
Щодо ринків капіталу і небанківських фінансових інституцій, то більшість країн Центральної і Східної Європи дотримувались ліберальних підходів. У цьому нерегульованому середовищі ринки капіталу розвинулися з надзвичайною швидкістю. Можливо, такий підхід виправданий необхідністю збільшення фінансових ресурсівпідприємств, не залучаючи банківську систему, а також полегшення процесу приватизації. Проте, незважаючи на те, що ринки капіталу зіграли позитивну роль інструменту залагодження державного боргу, вони ще не стали основним джерелом фінансів підприємств переважно через недостатньо сприятливе середовище для участі в ринку (Зеціні, 1997, С. 26). Особливе посилання робиться на невідповідну інформацію користувачів цих ресурсів, на ринкову інфраструктуру, яка все ще розвивається, на обмежене коло інвесторів, державні збереження, що витісняють інші фінансові інстру-менти, і на нестабільне макроекономічне середовище.
Однак банки, страховики та інші небанківські фінансові посередники, як і фінансові ринки, повинні дотримуватись законів та принципів регулювання усіх країн. Оскільки страхування для того й існує, щоб представляти громадські інтереси (Аутревіль, 1996, С. 580), воно, як і банки та інші фінансові служби, має значною мірою підпорядковуватися громадському контролю. Такою є природа контингентної служби та "інверсійного виробничого циклу", чим пояснюється той факт, що страховий контроль визнаний і прийнятий майже в усіх країнах. Як регулювання застосовується на практиці, як воно посилюється - не менш важливо, ніж вимоги на папері. Тому не дивно, що Зеціні (1997, С. 26) доходить висновку, що "прогалину, яка виникла між фінансовою лібера-лізацією і високоефективним застосуванням розумного регулювання, необхідно заповнити здатністю контролю всіх фінансових інституцій. За його відсутності найімовірніше, що саме фінансова система стане найвразливішим місцем для фінансової кризи і це може підірвати перспективи економічного зростання". Працюючи над цим завданням, уряд повинен приздити у відповідність переваги конкуренції і вимоги до безпеки та конфіденційності, що забезпечить ефективність роботи всієї системи.
У більшості країн ЦСЄ існують високоефективні й оперативні закони, що підтримують галузь страхування і створені на зразок законів Європейського Союзу. Відповідний контролюючий орган повинен бути адекватно автономним, незалежним та компетентним. Безпечність та міцність інституцій мають бути першочерговою метою регуляторних органів. Подальшою метою контролюючих органів повинен стати захист застрахованих осіб від шахрайства та банкрутства, поліпшення якості й доступності страхових послуг та зменшення ролі страхового сектору як інституційного інвестора економіки (див.: Аутревіль, 1996, С. 582). Таким чином, розумне регулювання не обмежується фінансовими формулюваннями. Неправильна політика, невідповідні показники та неадекватні дії і діяльність агентів та брокерів - усе це може призвести до банкрутства" (С. 583).
Приклад ЄС показує, що такий нагляд можливий також у тому випадку, коли страхова компанія не є визнаною на певній території. Що необхідно зробити - це отримати гарантії від регуляторних органів країни, де страхова компанія визнана. Взаємне визнання ліцензійних органів та органів нагляду поступово приведе до усунення існуючих бар'єрів для вступу на ринок.
Досвід Чилі після лібералізації (1980 р.) служить переконливим аргументом щодо доцільності регулювання страхування. Він є також добрим прикладом впливу зміни системи соціального захисту, яку потрібно здійснити у країнах ЦЄС. У своїй статті (Айзен, 1996) ми розкриваємо необхідність та шляхи зміни системи соціального захисту. З погляду Світового банку (див.: Світовий банк, 1994) приватна частка від пенсійного доходу має бути збільшена. Це відкриє нові можливості перед таким видом страхування, як страхування життя. Політика особового страхування життя (як і пенсійного за місцем праці) є добрим доповненням до схеми соціального страхування, що ґрунтується на системі виплати пенсій із поточних фондів. Крім регулювання демографічної ситуації, вона сприяє нагромадженню приватних заощаджень та послаблює недостатність капіталу в усіх країнах ЦСЄ. Однак, як уже було зазначено, існує необхідність запровадження розумного регулювання навіть перед тим, як дати змогу ринкам розвиватися. У поєднанні зі стабільним макроекономічним оточенням фінансова лібералізація найімовірніше приведе до підвищення рівня фінансової стабільності.
V. Висновки
Процес переходу соціалістичних країн ЦСЄ від планової економіки до ринкової здається вже добре налагодженим та безповоротним. Постійний прогрес макроекономічної стабілізації та економічне зростання у цих країнах значно змінює оточення, в якому діяли б страхування та фінансові посередники. Крім цього, подальша приватизація навіть великих підприємств відкриває нові можливості для такого виду страхування, як страхування майнової відповідальності. На щастя, зростатимуть також ринки капіталу, і функціонуватимуть вони без проблем, що є надзвичайно важливим для страхування життя. Для того, щоб забезпечити виплату довготривалих скарг, особи, які займаються страхуванням життя, великою мірою залежать від проіндексованих відповідно до інфляції інвестицій. Ситуація у секторі страхування життя є сприятливішою, оскільки майбутнє соціального страхування постійно змінюється.
Структурні зміни також відбуватимуться і в страховій галузі. За умови запровадження нових законів щодо страхування там, де це потрібно, і створення високоефективних органів з нагляду та регулювання, концентрація цих ринків, перш за все, за рахунок існуючих державних монополістів зменшуватиметься. Бенефіціаріями стануть новостворені страхові компанії. Частка іноземних компаній також може зрости. Однак
Loading...

 
 

Цікаве