WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

Нова економіка і моделі її формування в Україні - Дипломна робота

постачання" для імпорту деяких факторів (наприклад, спеціалізованої робочої сили) або, щонайбільше, можливого розташування високостандартизованої економічної діяльності з управлінням з-за кордону.
Сценарій "трьохшвидкісної" економіки Середземномор'я передбачає, що зростання під впливом найрозвиненіших економік, замість поширення по регіону, буде відбуватись лише в деяких країнах, збільшуючи економічний і соціальний розрив між двома першими та третьою групами.
Зрозуміло, що проблеми транспортної системи, а саме портів та інших інфраструктур у Середземноморському регіоні, не є уособленими. В контексті, включаючи політику інфраструктур із залучення інвестицій і розміщення виробничої діяльності, вони є ключовими щодо досягнення мети розвитку менш розвинутих країн Середземномор'я.
3. Порти Італії: досвід для України
Італія вздовж свого побережжя, довжиною 4,500 км, має сотні портів . У Середземномор'ї італійські порти - це динамічна система портів, у більшості з яких використовують контейнери. Отже, в Італії:
" найбільша кількість портів, розміщених у центрі Середземномор'я;
" у 1994 р. реформа італійського законодавства щодо портів трансформувала управління портовими терміналами приватних компаній (які раніше до 1994 р. були повністю під державним контролем) і ввела ринкові засади в наданні портових послуг;
" значне зростання продуктивності, переважно завдяки реформі, привело до збільшення перевезень до 500 млн. тонн і 6.000.000 teus у 1999 р. (що зросли на 60-65% порівняно з 1995 р.);
" зростаюче лідерство Італії серед країн Середземномор'я пояснюється продуктивністю її контейнерних перевезень, що становила майже 40% від загальної продуктивності портів Середземномор'я в 1996 р. У 1997 р. італійські порти вперше досягли переваги серед портів Середземномор'я з транзитних перевезень (Gioia, Taura) та кінцевого місця призначення (Генуя);
" скоротився розрив між більшими італійськими портами і найменшими портами північної частини (Генуя перевершує Le Havre з 1997 р.).
" зростаючий вплив основних міжнародних компаній - в управлінні портовими терміналами (порти Eurogate, PSA, ECT, P&O) та контейнерними перевезеннями (P&O, Neddloyd, Evergreen) для прямого контролю основних (Genoa-Voltri, Gioia Tauro, Trieste) чи нових (Taranto) італійських контейнерних терміналів.
Імпорт та експорт вантажних підрозділів італійських портів (1990-1997 рр.) показує, що перевезення зросли більш як на 13% за вісім років. Зокрема по генеральних вантажах (включаючи перевезення за допомогою контейнерів) зареєстровано збільшення імпорту на 62% (за рік у середньому на 6,2%) та експорту на 26% (в рік на 2,9%). Тому частка генеральних вантажів зростає з 13% до 20% на імпортних потоках та з 32% до 43% - на експортних.
Порівнюючи дану ситуацію з ситуацією в українських портах, важливо зазначити, що позитивна тенденція в межах загальних перевезень може бути посилена (табл. 5) з 1996 р. та на подальші роки. Основна відмінність полягає в низькій частці генеральних вантажів та майже відсутності контейнерного транспорту (постійне падіння на менш як 3%).
Таблиця 4. Імпорт та експорт, що проходить через італійські порти (,000 тонн)
Import
Вантаж, що перевозиться 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Наливний вантаж 177,424 186,586 175,321 171,989 172,841 168,360 182,251 181,401
Насипний вантаж 78,889 87,596 78,222 72,988 71,897 79,209 79,331 76,625
Звичайний вантаж 39,313 39,562 38,391 36,883 42,702 46,868 54,600 63,719
Загальний вантаж 295,626 313,744 291,934 281,860 287,440 294,437 316,182 321,745
Export
Вантаж, що перевозиться 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Наливний вантаж 51,525 52,503 49,769 48,247 48,952 44,159 49,184 50,270
Насипний вантаж 22,499 27,229 26,556 24,487 23,339 24,124 27,373 28,247
Звичайний вантаж 35,188 36,900 34,248 38,473 39,393 40,267 50,779 58,983
Загальний вантаж 109,212 116,632 110,573 111,207 111,684 108,550 127,336 137,500
Всього ('000 тонн) 404,838 430,376 402,507 393,067 399,124 402,987 443,518 459,245
Джерело: Довідник українських портів (2001 р.).
Таблиця 5. Продуктивність українських портів за макрокатегоріями (,000 тонн)
Вантаж, що перевозиться (тонни*1000) 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Наливний вантаж 13682 13359 13464,9 15795,8 17513,8 25821,4
Насипний вантаж 18368,4 20004,5 18555,1 21144,4 25236,6 27797,9
Звичайний вантаж 20992,4 19157,5 18985 20536,1 23067,1 27230,9
Контейнери для перевезення вантажу 1073,7 1242,7 1348,3 1356,8 1272,7 1261,8
Загальний вантаж 53042,8 52521 51005 57476,3 65817,5 80850,2
Джерело: Довідник українських портів (2001 р.).
Як доказ процесу "контейнеризації" генеральних вантажів в Італії, цікавим є те, що частка контейнерних перевезень у загальних показниках постійно збільшується (рис. 4). У 1997 р. контейнерні перевезення становили 14% світового вантажообороту (близько 50% від загальної кількості вантажів). Незважаючи на неповні статистичні дані Міністерства транспорту, їх частка постійно зростає.
Дані про загальне транспортування вантажів за 1998 р. в основних італійських портах відображені в таблиці 6.
Серед усіх розглянутих портів лише Gioia Tauro спеціалізується у контейнерних перевезеннях, тоді як інші - у пасажирських і терміналах.
Але незважаючи на основні тенденції, характерні великим портам, розглянемо інші порти: наприклад, відкриття нового контейнерного терміналу в Калгарі (P&O) і в Таренто (Evergreen).
Крім Gioia Tauro (потенціал якого оцінюється як 40.000 teus у рік), усі інші порти є переважно портами регіонального користування.
Рис. 4. Загальна продуктивність та частка контейнерних перевезень
в італійських портах (1995-1999 рр.).
Джерело: Cont Nazionale dei Transporti, Спеціальний огляд.
Таблиця 6. Продуктивність транспортування вантажів в основних італійських портах
(1998 р. - у тоннах)
Порти Наливний вантаж?
X 1000 Насипний вантаж
x1000 Звичайний вантаж
x1000 Всього, тонн
x1000 VAR
1997-98
(%) TEU's
N. PASS.
N.
Трієст 36.942 4.474 5.801 47.217 + 1.2 174.080 179.079
Генуя 18.012 9.108 18.640 45.761 + 4.8 1.265.593 2.210.769
Туран 6.425 30.408 - 36.834 + 0.3 1.297 -
Венеція 13.672 7.455 5.349 26.476 + 11.9 206.369 759.204
Легорн 10.010 784 11.445 22.240 + 5.5 535.490 1.481.061
Ровенна 8.840 7.273 5.821 21.934 + 11.7 172.524 3.523
Джойя Тауро - - 16.200 16.200 + 30.6 2.125.000 -
Неаполь 6.334 3.910 13.962 13.926 + 2.5 319.686 6.934.835
Ла Спезія 3.465 2.068 8.351 13.884 + 7.9 731.882 40.000
Савона 7.609 3.266 1.868 12.273 + 8.8 14.495 459.908
Чівітавекіа 5.200 1.487 3.992 10.679 - 6.0 8.831 2.030.529
Анкона 5.067 2.088 2.680 9.834 + 49.4 75.066 991.416
Джерело: Облік національного транспорту.
1включаючи нафту.
Безпосередні причини зростання можуть бути згруповані за трьома взаємопов'язаними
Loading...

 
 

Цікаве