WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Інноваційні підходи до збалансування економічних інтересів - Реферат

Інноваційні підходи до збалансування економічних інтересів - Реферат

Реферат на тему:

Інноваційні підходи до збалансування економічних інтересів

Специфіка взаємовідносин економічних суб'єктів, що притаманна ринковій економіці, обумовлює потребу орієнтації на збалансованість між тісно взаємопов'язаними макро- та мікроекономічними показниками. В умовах глобалізації та досить швидких змін умов ведення економічної діяльності з'являється досить широке коло зацікавлених сторін, зростає потреба в переосмисленні ролі управління та посиленні відповідальності на всіх рівнях. Це обумовлює потребу запровадження управління, побудованого таким чином, щоб з одного боку, не втрачалася соціальна відповідальність, а з другого - не руйнувалися методи і механізми ведення бізнесу, забезпечення його прозорості і користі власникам капіталу.

На сучасному етапі розвитку наукових підходів до цього питання більш поширеними є перенесення уваги на кінцеві фінансові показники економічної діяльності. Але цей критерій, хоч і є важливою умовою оцінювання стану та ефективності економічної діяльності, не дає підстав до висновку, що досягнуті успіхи прибуткових підприємств є результатом внутрішніх економічних успіхів [1], а самі підприємства мають позитивний імідж і займають високі конкурентні позиції на ринку.

Досвід країн з високорозвиненими економіками, практика формування ринкових відносин постприватизаційних кран свідчать, що суб'єкти ринкових відносин перебувають постійно у стані змагання на конкурентному ринку товарів чи послуг. При цьому, важливе місце належить забезпеченню економічної конкуренції з боку держави, що полягає в спрямуванні державної регуляторної політики на збалансування економічних інтересів учасників ринкових відносин.

А стратегічна місія суб'єктів підприємництва полягає у постійному визначенні та розробці проектів економічного розвитку, спрямованих на подолання негативних можливих і ризикових диспропорцій, що потребує орієнтації управління на використання новітніх технологій, а завдання держави - забезпечення добросовісної конкуренції та балансу інтересів економічних суб'єктів шляхом реалізації відповідної регуляторної політики.

Нерозривний зв'язок між стратегією і структурою потенціалу організації є одним із базових елементів наукового напряму, що дістав назву Збалансованої системи показників (Balanced Scorecards - BSC). Ця система розроблена професором Гарвардського університету Робертом С.Капланом та президентом компанії Balanced Scorecard Collaborative Дейвідом П.Нортоном [2]. В методиці Збалансованої систем показників знайшли своє відображення ідеї стратегічного управління, раніше викладені в роботах Портера, Прахалада, Трейсі, Вирсема. Розвитку основних положень BSC присвячені роботи Нили Анди, Адамса Кріса, Кенерли Майка.

В контексті принципів BSC стратегія - це ефективний засіб, який перетворює корпорації в єдиний цілеспрямований механізм. Принципи BSC концептуально розглянуті в роботах таких відомих науковців як І.Бондар, В.Савчук, О.Рудченко, які покладають в основу своїх концепцій поняття "вигода для зацікавлених сторін" замість поняття "вигода акціонера" [3]. Проте дане питання слід розглядати більш глобально, зокрема як системну модель управління, спрямовану на стратегію корисності для всіх зацікавлених сторін.

Сутність BSC полягає в тому, що всі основі процеси управління - планування, розподіл і використання ресурсів, формування бюджету, періодична звітність та діяльність менеджерів - орієнтовані на загальну стратегію компанії. Процеси організаційно направлені згори донизу - це концепція (місія) компанії, стратегія і розподіл ресурсів, а реалізація поставлених задач здійснюється за рахунок інновацій, зворотного зв'язку та інформаційних потоків, що рухаються знизу доверху, від безпосередніх виконавців до провідних менеджерів. В результаті практичної реалізації такого підходу були отримані видатні результати - ціле перевищило суму частин, тобто компанією досягнуто ефект синергізму зусиллями окремих підрозділів.

Ця система формулюється двома основними положеннями:

по-перше, одних фінансових показників не достатньо для того, щоб у повній мірі та всебічно (збалансовано) відобразити стан підприємства, тому їх потрібно доповнити іншими показниками;

по-друге, дана система показників може бути використана не лише як комплексний індикатор стану підприємства, а як система управління, яка здатна забезпечити зв'язок між стратегічною політикою власників або топ-менеджерів та операційною діяльність менеджменту підприємства.

Головна структурна ідея BSC полягає в тому, щоб збалансувати систему показників у вигляді чотирьох груп.

Перша група включає традиційні фінансові показники. Як би не доводилась важливість ринкової орієнтації підприємства та вдосконалення внутрішніх процесів, власника в першу чергу цікавлять показники фінансової віддачі на вкладений капітал. Тому збалансована система повинна починатися (в класифікації) та закінчуватися (в кінцевій оцінці) фінансовими показниками.

Друга група описує зовнішнє оточення підприємства, його відносини з клієнтами. Головна увага тут приділяється: а) здатності підприємства до задоволення потреб клієнтів; б) здатності підприємства утримати клієнта та придбати нового; в) дохідності клієнта; г) обсягу ринку; д) ринковій частці в цільовому сегменті.

Третя група характеризує внутрішні процеси підприємства, зокрема: а) інноваційний процес; б) розробку продукту; в) підготовку виробництва; г) постачання основних ресурсів; д) виробництво; е) збут; ж) обслуговування після продажу.

Четверта група дозволяє визначити здатність підприємства до навчання і зростання, яка фокусується у наступні фактори:

а) люди з їх здібностями, навиками та мотивацією;

б) інформаційні системи, які дозволяють постачати критичну інформацію в режимі реального часу;

в) організаційні процедури, які забезпечують взаємодію між учасниками процесу та визначають систему прийняття рішень [4].

Суттєвим елементом Збалансованої системи показників є встановлення взаємозв'язку між показниками окремих груп. Ланцюг причин та ефектів повинен проникати в усі чотири напрями BSC та поєднувати всі цілі й показники.

Доцільність запровадження в управління інноваційної за своєю логікою і технологією моделі управління пояснюється її філософією, яка дозволяє збалансувати інтереси клієнтів, акціонерів та інших контрагентів корпорації, забезпечуючи зворотній зв'язок. Тому поява і подальший розвиток концепції BSC є логічним явищем у пошуку рішень загальних проблем стратегічного управління.

Зрозуміло, що в умовах української економіки механічне перенесення BSC не може дати очікуваного економічного ефекту. Для цього необхідно доповнити й удосконалити цей метод у напрямку пристосування до національних особливостей, економічних умов та конкретних суб'єктів господарювання.

Література:

1.І.Бондар. Інноваційні технології управління корпораціями. Корпоративний капіталізм: передумови становлення. Колективна монографія. - К.: Видавничий дім "Корпорація", 2007. - С.174.

2. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Организация, ориентированная на стратегію. - М.: ЗАО "Олімп-Бизнес, 2004. - 416 с.

3. Нили Анди, Адамс Крис, Кенерли Майк. Призма эффективности. Карта сбалансированных показателей для измерения успеха в бизнесе и управления им. - Д.: Балан Клуб, 2003. - С.54.

4. Савчук В.П. Финансовый менеджмент. Практическая энциклопедия. - К.: "Максимум", 2005. - С.39-40.

Loading...

 
 

Цікаве