WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної економіки - Реферат

Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної економіки - Реферат

Реферат на тему:

Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної економіки

Перехід до ринкових відносин, проголошений як кінцева мета реформ, проведених в Україні, проходить на базі економіки особливого роду, окремі елементи і підсистеми якої утворюють, хоча і недостатньо ефективну, систему, що розвивається. Вплив несистемних, а часто і просто суперечливих заходів останнього десятиліття породило специфічну економічну систему, що не має аналогів у світовій історії.

Жодна виробнича система не функціонує у вакуумі. Якщо економіка країни знаходиться у стані системної кризи, то ця обставина не може не відбитися на стані організації, хоча характер цього відображення може бути різним (у тому числі і позитивним). Усе залежить від виду діяльності, галузевої приналежності, форми власності, розміру організації, її економічного і ресурсного потенціалу, внутрішнього психологічного клімату і т. д. І все ж таки у даний час більшість організацій про стійкість розвитку можуть поки лише мріяти і для них є дуже актуальним питання економічної безпеки.

Економічна безпека підприємства тісно пов'язана з граничними можливостями фірми, що визначається як стратегічний потенціал фірми [1, c.25]. Стратегічний потенціал - поняття відносне: для одних цілей, при одних певних умовах, що складаються на ринках, він може бути досить високим, при наших - низьким. Так само, як і для різних тимчасових періодів, він може відповідати вимогам потенціальних споживачів продукції фірми. Важливим є внутрішня і зовнішня гнучкість організації, тобто її постійна адаптація до швидко мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Виграє (а в інших умовах виживає) те підприємство, яке швидше інших пристосується до реалій часу й адаптується до нових умов.

Але поняття зовнішньої і внутрішньої гнучкості не є абсолютним. Існують межі адаптивності системи. Якщо зміни параметрів системи перевищують можливості її адаптивного розвитку, відбувається втрата стійкості. Якщо після втрати стійкості встановлюється коливальний періодичний режим, - це м'яка втрата стійкості. Якщо ж система переходить на інший режим руху стрибком - це тверда втрата стійкості [2, c.18].

Виділяють кілька рівнів кризових явищ: критичні ситуації, власне кризи і катастрофи. Перші характеризуються здатністю до адаптації, другі - м'якою втратою стійкості, треті - твердою втратою стійкості (тобто необхідністю зміни парадигми бізнесу, щоб уникнути втрати економічної безпеки).

Таким чином, економічна безпека може розглядатись як стан, при якому стратегічний потенціал фірми знаходиться поблизу границь адаптивності, а погроза втрати економічної безпеки наростає в міру наближення ступеня адаптивності стратегічного потенціалу до граничної зони. Інакше кажучи, якщо стратегічний потенціал фірми в існуючому вигляді вичерпав можливості пристосування до зростаючої нестабільності зовнішнього середовища у рамках самої місії, то можна говорити про погрозу економічної безпеки фірми. Ця погроза може виявитися у вигляді втрати рівня конкурентного статусу фірми або істотного погіршення фінансового стану фірми, або втрати позитивного іміджу фірми.

Катастрофічний стан настає тоді, коли ризик втрати активів фірми й особистого майна її власників наблизився впритул до свого граничного значення. Тобто економічна безпека фірми існує лише в період найменшої імовірності повної втрати всього капіталу, що належить власникам фірми. В міру зростання цієї імовірності погроза втрати економічної безпеки підсилюється. Стратегічні управлінські рішення в період наростання погрози втрати економічної безпеки повинні бути гранично вивірені. При їхній реалізації необхідно постійно порівнювати очікуваний ефект з можливими негативними наслідками. При виробленні таких рішень можна користуватись декількома критеріями для оцінки ступеня невизначеності. Це можуть бути:

-- критерій Лапласа. Він визначається обчислюванням для кожної дії середньої величини з можливих виграшів і виробом дії, якому відповідає найвище середня величина;

-- критерій Вальда. Його зміст полягає у тому, щоб зробити максимальним мінімальний виграш, тобто вибрати таку дію, якій відповідає найменша втрата [3, c.222].

Іншим фактором, що впливає на економічну безпеку фірми, є залежність фірми від інтенсивності кооперативних зв'язків фірми з постачальниками різного роду ресурсів. Важливим є стабільність постачання ресурсів, їх якість, повнота і своєчасність.

Не менш важливим фактором забезпечення економічної безпеки є охорони комерційної таємниці фірми, з одного боку, і нагромадження інформації пор можливе втручання інших економічних агентів у діяльність фірми.

Найважливіший фактор - ступінь можливого ризику прийняття рішень. Економічна безпека практично визначається здатністю менеджера вищої ланки управління вміло ризикувати, постійно порівнювати можливі виграші і втрати. Важливо попадати в зону допустимого ризику, тобто в зону, де величина можливих витрат не перевищує величину розрахункового прибутку. Для цього необхідно враховувати чисельні фактори не тільки якісно, але і кількісно. Допоможе набір індикаторів економічної безпеки фірми:

-- темпи зміни обсягу традиційних продажів товарів та послуг;

-- темпи зміни обсягу продажів принципово нових товарів та послуг;

--темпи втрати конкурентних переваг фірми через агресивну товарну стратегію конкурентів;

--темпи зміни величини чистого прибутку;

-- темпи зміни величини позикових засобів;

-- темпи зміни постачань необхідних ресурсів усіх видів;

-- співвідношення величини позикових засобів і активів фірми;

-- можливий ступінь ризику, пов'язаний з обслуговуванням прийнятого набору стратегічних зон господарювання.

Наведений набір індикаторів може бути змінений в залежності від специфіки виробничого профілю фірми і її становища на ринку.

Література:

  1. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. проф. Градова . - 2-е изд. - СПб: Специальная литература, 1999.

  2. Переходы и катастрофы: опыт социально-экономического развития / Под ред. И.Н. Осипова. - М.: Издательство Московского университета, 1994.

  3. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. - Київ: ЦУЛ, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве