WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стратегічні аспекти інвестування розвитку АПК - Реферат

Стратегічні аспекти інвестування розвитку АПК - Реферат

Реферат на тему:

Стратегічні аспекти інвестування розвитку АПК

На сучасному етапі соціальне благополуччя населення і стабільність у суспільстві прямо залежить від стану справ в економіці, яка в процесі переходу до цивілізованих ринкових відносин супроводжується появою якісно нових потреб в прискореному вирішенні проблеми фінансування підприємств з різною організаційно-правовою формою власності та новими реформаційними перетвореннями.

Оскільки сільськогосподарські підприємства функціонують у сфері бізнесу, їм, як і будь-яким іншим організаціям, потрібні кошти для придбання основних засобів (або сплачувати орендну плату), відшкодовувати поточні витрати, бути платоспроможним щодо боргових зобов'язань, мати резервні кошти для господарського маневру, розширюючи і удосконалюючи свій бізнес, де велика роль повинна відводитися інвестиційній стратегії розвитку сільського господарства України, яка повинна випливати із загальної стратегії його розвитку.

Нинішня інвестиційна ситуація в Україні розвивається в умовах скорочення об'ємів накопичення, суттєвого спаду його частки в ВВП, скорочення бюджетних капіталовкладень слабкої інвестиційної мотивації підприємницької діяльності. Тому для залучення в галузь АҐІК відповідного обсягу інвестицій необхідне сприятливе інвестиційне середовище -як внутрішнє, так і зовнішнє.

Інвестиції в основний капітал сільського господарства в порівнянних цінах за 1991-2000 рр. скоротилися з 11,8 млрд. до 496 млн.грн., або приблизно в 24 рази, а їх частка в загальному обсягу інвестицій у національну економіку за цей час знизилася з 21,3% у 1990 р. до 3,7% у 2000 р., тобто в 6 разів.[1].

Сільськогосподарське виробництво до цього часу залишається галуззю з найвищим ступенем інвестиційного ризику в державі. Інвестиційна стратегія України є визначальною в загальній стратегії розвитку даного сектора економіки, а фінансовий стан галузі завдяки своїй надмірній збитковості і заборгованості не дозволяє розраховувати на суттєві інвестиції з боку виробника. Світовий досвід свідчить про те, що для стабільного економічного росту інвестиції повинні бути на рівні І9-25% ВВП.

Ідеальним джерелом поповнення капіталу для сільськогосподарських підприємств є залучення інвестицій та прийняття рішення про вкладення власних (внутрішніх), позичкових і залучених фінансових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Важливий момент в прийнятті рішення щодо інвестицій - необхідність проведення змістовних SWOT та SPACЕ аналізів не тільки виробничо-збутової діяльності та витрат, але й розроблення сценарного прогнозу з виявленням існуючих можливостей та загроз для розвитку підприємств. Розроблений аналіз та прогноз нададуть можливість підприємству виключити можливість прийняття поспішних імпульсивних рішень.

В даному випадку держава повинна регулююче впливати на інвестиційну діяльність підприємства шляхом проведення кредитної політики з розумною податковою, на основі диференціації суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг.

В умовах формування ринкових відносин науково обґрунтовані інвестиційні регіональні програми розвитку АПК є важливою підоймою управління інвестиційним процесом у галузях і підприємствах агропромислового комплексу на основі проектів та організаційних заходів для досягнення соціально-економічних цілей за рахунок місцевих і залучених джерел фінансування.

В даній ситуації основополагаючим фактором є стимулювання довгострокового банківського кредитування з впровадженням механізму захисту прав кредиторів.

Залучені фінансові ресурси доцільно направляти у стратегічно важливі сфери, зокрема аграрно-промислово-фінансові групи та інтегровані формування, регіональні інтегровані проекти і програми, при цьому слід врахувати спроможність підприємств засвоїти інвестиції в тих чи інших об'ємах.

Значні проблеми стратегічного характеру мають місце в аграрному виробництві стосовно джерел іноземних інвестиційних надходжень.

Щоб зменшити кризові тенденції та забезпечити розвиток агарних формувань, необхідно створювати сприятливі умови для інвестиційної діяльності у модернізацію підприємств.

Стимули вкладання капіталу в сільськогосподарські підприємства не такі потужні, то впровадження акціонерного механізму дозволить переорієнтуватися на розвиток укрупненого високотехнологічного товарного виробництва зерна, цукрових буряків, соняшнику, підвищити продуктивність тваринництва.

Подальше зростання асигнувань в сферу агропромислових досліджень сприятиме підвищенню значення інформаційних технологій, координації міжгалузевих зв'язків, інтеграції наукової і виробничої діяльності з загальнонаціональними і глобальними тенденціями в науково-технічному і економічному розвитку держави.

На нашу думку, всі інвестиції повинні сприяти розповсюдженню досягнень в області техніки і технологій; створювати додаткові робочі місця; забезпечувати виробництво конкурентоспроможної продукції і появу нових інфраструктурних об'єктів, налагоджувати більш ефективну реалізацію на зовнішніх ринках. Вся направленість інвестиційної політики в сільському господарстві повинна полягати в тому, щоб комерційний інтерес інвесторів призвести у відповідність з народногосподарськими інтересами, що, у свою чергу, дасть змогу стабілізувати фінансовий ринок країни, покращити його дисципліну та ділову культуру.

Література:

1. Трегобчук В. Інноваційно-інвестиційний розвиток національного АПК: проблеми, напрями і механізми.// Економіка України.- 2006.- №2 - с.6.

Loading...

 
 

Цікаве