WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток інформаційних технологій в економіці України - Реферат

Розвиток інформаційних технологій в економіці України - Реферат

Реферат на тему:

Розвиток інформаційних технологій в економіці України

Інформатизація й інформаційні технології останнім часом посіли у житті людей дуже важливе місце і стають фундаментом нових якісних змін у світі. Відкриваючи нові можливості, інформатизація потребує до себе уважного і дбайливого ставлення. Слід зазначити, що досі в Україні не зроблено конкретних кроків щодо підтримки цієї важливої галузі техніки, що позначилося на темпах її розвитку. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації.

Надзвичайно актуальним є дослідження інформаційних технологій в національній і регіональній економіці України, оскільки вони є одним з вирішальних факторів соціально-економічного розвитку. Ось чому вивчення та систематизація інформаційних технологій, особливості їх використання в економічній сфері повинно бути в центрі уваги сучасних дослідників.

Україна, починаючи з 2000 р., активно включилася в становлення інформаційного суспільства. Однак на цьому шляху виникає чимало труднощів, пов'язаних насамперед з недостатньою технічною базою, складним фінансовим забезпеченням цього процесу, неналежним законодавчим супроводом, а також відсутністю ґрунтовних наукових досліджень процесу формування інформаційного суспільства та його складових з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, зокрема розгляду державницько-управлінського підходу до вирішення даної проблеми [1-4]. Необхідність цього зумовлена тим, що зміни, які відбуваються в суспільстві внаслідок розвитку інформаційних технологій, суттєво впливають на зміст, функції та цілі управління державою. Це вимагає розвитку всієї системи державного управління, її перегляду з орієнтацією на здобутки найкращого зарубіжного досвіду використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, переходу до нових механізмів впливу на економічні, політичні та соціальні процеси[4-6].

Сучасна інформаційна система в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

- прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

- ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

- ефективнішу взаємодію із суміжниками по технологічних маршрутах за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;

- виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;

- використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

Наведені вище особливості, які ще не впроваджено в дію носять негативний характер і тому на сьогодні при розробці інформаційних систем насамперед потрібно мінімізувати негативний вплив цих факторів, що і дозволяють зробити сучасні інформаційні технології.

В наш час відсутність можливості взаємодії окремих засобів автоматизації чи навіть окрема технологія може стати стримуючим фактором, що робить використання інформаційних систем нераціональним. Більше того, для найконсервативнішої частини керівників використання інформаційних технологій стає приводом для відмови від відповідних капіталовкладень.

Розглядаючи реальний стан з впровадження інформаційних систем і технологій в Україні, слід зазначити, що досі запланованого фінансування робіт не було здійснено, внаслідок чого процеси використання інформаційних технологій істотно відстають. При цьому спостерігається така парадоксальна картина. Ще п'ять-сім років тому домінуючою була думка, що наше відставання від передових країн світу величезне. Вважалося, що наздогнати їх Україні зовсім неможливо. Але вже сьогодні можна стверджувати майже протилежне.

Повертаючись до питання про стан телекомунікаційного простору України, необхідно відзначити досить складні стартові умови побудови територіально розподілених мереж. Найперша і найбільша фундаментальна перешкода - це якість стандартних каналів зв'язку, що вже існують (каналів тональної частоти). Їхня низька якість зумовила той факт, що ряд компаній, світових лідерів канального устаткування, змушені були адаптувати свої продукти для українського ринку. Це дало змогу частково вирішити дану проблему. Це стало також поштовхом до впровадження альтернативних технологій, наприклад, бездротового зв'язку. Напрями еволюції технологій побудови корпоративних мереж в Україні можна вважати визначеними. Накопичений досвід помилок і вдалих рішень в інших країнах українські фахівці грамотно аналізують, виробляють власні концепції, що не поступаються світовим аналогам. На даний момент можна стверджувати, що Україна має власний потенціал знань для побудови територіально розподілених мереж, спроможних задовольнити потреби будь-якого корпоративного замовника. Як базові технології використовуються Frame Relay, X.25, ISDN, ATM.

Розглядаючи проблеми створення в Україні інформаційного ринку, можна стверджувати, що держава не змогла взяти під контроль організацію інформаційної інфраструктури в окремих регіонах, галузях, виробництвах, а тому цей процес сьогодні розвивається досить стихійно. Проте модель інформаційної діяльності не може істотно відрізнятися від тих моделей, що вже сформувалися в розвинутих країнах в умовах ринкової економіки, оскільки на даному етапі має вирішуватися головне завдання - інтеграція вітчизняної інформаційної інфраструктури у світовий інформаційний ринок.

Сучасні розвинені держави приділяють величезну увагу як розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ), так і плануванню цього розвитку, розробці відповідних стратегій та розвитку за допомогою ІКТ. Відповідно, інтеграція України до будь-якого наддержавного об'єднання вимагатиме від нашої держави наявності власного стратегічного бачення розвитку інформаційного суспільства та передумов для його реалізації.

Особливу цікавість для України повинен представляти досвід іноземних держав, які зуміли за останні десятиліття здійснити "стрибок у розвитку". Індія, Ірландія, Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Китай, Сінгапур, Фінляндія, Ізраїль подолали межу "цифрового розриву" завдяки добре розробленим та реалістичним стратегіям розвитку інформаційного суспільства у цих державах.

У сфері удосконалення інформаційної інфраструктури необхідно прискорити процеси створення в Україні так званої єдиної нервової системи обміну інформацією та знаннями між усіма суб'єктами ринкових відносин. Для цього потрібно терміново розробити та затвердити на державному рівні відповідні програми, що забезпечить оперативний та постійний обмін інформацією між усіма суб'єктами національного інформаційного ринку, створення віртуальної економіки та сприятиме інтеграції України у Європейський та світовий інформаційні ринки.

Розбудова інформаційного суспільства в Україні має базуватись на узгодженості дій усіх гілок влади, а також усіх її рівнів - від центрального до органів місцевого самоврядування з метою поєднання зусиль на стратегічних напрямках. Вирішення проблеми відсталості інформаційних технологій в Україні вимагає збалансованого загальнодержавного системного підходу, який необхідно зосередити на наступних основних напрямках: політика, доступ, контент, послуги, знання і навички, бажання. А саме:

1. формування національної стратегії, міжнародної і внутрішньої політики, сприятливої законодавчої, суспільної, економічної атмосфери у сфері інформатизації, у сфері використання інформаційних комп'ютерних технологій;

2. забезпечення потенційної можливості повсюдного технологічного доступу населення до інформаційних комп'ютерних технологій за рахунок об'єднання зусиль державного і приватного секторів економіки щодо розвитку інформаційної інфраструктури;

3. сприяння збільшенню розмаїтості і кількості послуг населенню і бізнесу, наданих за допомогою інформаційних комп'ютерних технологій;

4. концентрація зусиль держави і суспільства для створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів (контента) на основі всілякого урахування національних, світоглядних, політичних, економічних, мовних, культурних, релігійних та інших аспектів розвитку України;

5. забезпечення можливості придбання знань, умінь і навичок використання інформаційних комп'ютерних технологій у процесі одержання базової, спеціальної і вищої освіти, а також створення умов для одержання початкових знань і навичок у цій сфері для всіх шарів населення;

6. створення системи мотивацій впровадження і бажання використання інформаційних комп'ютерних технологій для формування широкого попиту на використання таких технологій у всіх сферах життя суспільства.

Досвід багатьох країн свідчить, що в процесі формування національної інформатизації, виявляючи політичну волю, проблему забезпечення широкого використання інформаційних комп'ютерних технологій у всіх сферах життя суспільства необхідно поставити в один ряд з іншими найважливішими для нашої країни проблемами - подолання бідності, поліпшення освіти, підвищення якості медичного обслуговування і т.п. Необхідно відзначити, що така політична воля в Україні була виявлена, стратегія в основному сформована. Свідченням цього є кілька законодавчих актів нашого парламенту про Національну програму інформатизації, укази Президента України, у тому числі про розвиток українського сегмента Інтернет, постанови уряду, присвячені виконанню окремих положень цих законів і указів. Проте, можна констатувати, що саме сьогодні країні гостро необхідна цілісна і послідовна, результативна політика у сфері інформатизації.

Loading...

 
 

Цікаве