WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стан розвитку спільного інвестування в Україні - Реферат

Стан розвитку спільного інвестування в Україні - Реферат

Реферат на тему

Стан розвитку спільного інвестування в Україні

В Україні з'являється реальний інтерес суспільства до діяльності інститутів парабанківської системи. Можна відзначити високу зацікавленість самого бізнесу до використання цих інститутів в якості інструмента досягнення своїх цілей, будь-то схемні проекти чи бажання просто заробити на відкритому ринку.

Завдяки цьому високі темпи створення інститутів спільного інвестування (надалі ІСІ), недержавних пенсійних фондів, та інших інститутів парабанківської системи майже не знижуються, незважаючи на відносну пасивність населення, проблеми наповнення інститутів надійними активами, незадовільний стан з регуляцією фондового ринку, низьку фінансову культуру населення тощо.

Нині кількість інвестиційних та пенсійних фондів, компаній з управління активами, страхових компаній, кредитних спілок можна порівнювати з їхньою чисельністю в більш розвинутих країнах, де значно швидше почалась розвиватись парабанківська система. За прогнозами така динаміка зростання нових інститутів збережеться ще кілька років. Проте, якщо взяти якісний бік діяльності парабанківської системи то можна побачити ряд суттєвих проблем.

Одним із головних елементів парабанківської системи в розвинутих країнах безумовно виступають інститути спільного інвестування, які складають серйозну конкуренцію банкам за вільні кошти громадян. Зокрема, у США вкладниками інвестиційних фондів є кожне друге домогосподарство, а в Західній Європі - кожне третє. В Україні кількість учасників ІСІ, згідно соціологічного дослідження, складає близько 0,37% населення [1,11].

Інвестиційний фонд є акумулятором грошових коштів фізичних і юридичних осіб, які надалі спрямовуються в об'єкти інвестицій, згідно з інвестиційною декларацією. Їх розподіляють на корпоративні та пайові.

Пайові інвестиційні фонди не мають статусу юридичної особи, що дає можливість успішно вирішити багато питань з оподаткування фінансових результатів. Весь прибуток, одержаний в процесі діяльності фонду, може бути спрямований на подальше інвестування. Оподаткування для вкладників фонду виникає тільки при купівлі-продажу цінних паперів самого фонду або при закритті фонду і виплаті вкладникам вартості їх паїв. Звісно, це дозволяє використовувати інвестиційні фонди при реалізації внутрішніх венчурних проектів. В такому разі фонд є технічним і використовується тільки як інструмент. Паї або акції такого фонду вільно не котируються на ринку і практично не доступні для пересічного інвестора.

Станом на 30 червня 2007 року в Україні функціонувало 272 ліцензовані компанії з управління активами та 651 інвестиційних фондів, 486 з яких венчурні (80,03%), що підтверджує думку про те, що інвестиційні фонди переважно використовуються для реалізації венчурних проектів корпорацій, а не для залучення і управління коштами приватних вкладників. Відкритих інвестиційних фондів нині налічується 13, а з них активно діє лише половина, ще одним типом інвестиційних фондів доступним для приватних вкладників є інтервальні їх кількість сягає 30.

Активи ІСІ нині складають 23 976,92 млн. грн., привертає увагу висока динаміка зростання обсягів інтервальних та відкритих фондів (приріст 215,8% та 187,7%, за перше півріччя 2007 року), що свідчить про активне входження на ринок публічних ІСІ. З іншого боку, активи накопичені в ІСІ, хоча й зростають високими темпами, але на це не варто дивитись з великим оптимізмом, з огляду на практично нульову базу, з якої пішло це зростання, а також порівнюючи частку активів ІСІ з обсягом всього фінансового ринку. Активи ІСІ нині складають близько 2,5% цього ринку.

Позитивним моментом нинішнього етапу спільного інвестування в порівнянні з іншими інститутами фінансового ринку в частині залучення капіталу є більш високий рівень прибутковості. За 2006 рік вона коливалась на рівні 60%, тоді як дохідність банківських депозитів в кілька разів нижча.

В середньому номінальна (без урахування податків та інфляції) доходність відкритих фондів у минулому році була на рівні 27-29% річних. Дохідність відкритих фондів після її корегування на податок з фізичних осіб та рівень інфляції хоча й більша ніж дохідність від банківських депозитів, але вже не є такою переконливою. Стримує процес розвитку ІСІ в Україні несправедлива система оподаткування, коли з доходів, отриманих населенням в фондах, податок нараховується, а з депозитних операцій - ні [2, 15].

На тлі загальної тенденції збільшення масштабів ринку ІСІ відбулись і позитивні зміни в управлінні інвестиційним портфелем, структура якого дещо поліпшилась. Цінні папери з часом збільшують свою частку в структурі активів невенчурних ІСІ та станом на 30 червня 2007 року вони складали 67,3% (перевага надається акціям 40,41% в загальній структурі активів).

Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що в цілому вітчизняний ринок інститутів спільного інвестування має високі темпи розвитку. Однак, на жаль, українські ІСІ не спромоглись "вийти в маси" та сформувати зацікавленість громадян до своєї діяльності. Проте змінити ситуацію самостійно вітчизняні ІСІ неспроможні, оскільки існує ряд незалежних факторів, вирішення яких можливо лише спільними діями всіх учасників національної економіки та українського суспільства.

Література:

  1. Шпанко А. Інститути спільного інвестування: досвід Росії та України // Фінансовий ринок України. - 2006. - №9(35). - С.11-15.

  2. Відкриті інвестиційні фонди: підсумки року та перспективи діяльності // Фінансовий ринок України. - 2007. - №2(40). - С.14-18.

Loading...

 
 

Цікаве