WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні засади прогнозування загальногосподарської кон’юнктури за допомогою композиційних випереджуючих індикаторів - Реферат

Теоретичні засади прогнозування загальногосподарської кон’юнктури за допомогою композиційних випереджуючих індикаторів - Реферат

Реферат на тему:

Теоретичні засади прогнозування загальногосподарської кон'юнктури за допомогою композиційних випереджуючих індикаторів

Ефективне функціонування та розвиток економіки вцілому та будь-якого ринку зокрема нерозривно пов'язане з передбаченням стану загальногосподарської кон'юнктури. Дослідження та прогнозування загальногосподарської кон'юнктури здатне попереджувати багато негативних тенденцій і утворює обов'язковий механізм регулювання ринкової економіки, оскільки без глибокого знання стану і перспектив розвитку зовнішнього середовища практично неможливо займатися господарською і комерційною діяльністю, цілеспрямовано управляти самим підприємством, змінювати у власних інтересах фактори зовнішнього середовища, проводити виважену державну політику.

Мета роботи полягає у вивченні теоретичних засад прогнозування стану загальногосподарської кон'юнктури за допомогою композиційних випереджуючих індикаторів Короткострокові прогнози розвитку загальногосподарської кон'юнктури можуть основуватися на екстраполяції, економічних моделях, прийомах "технічного аналізу", опитуваннях споживачів і підприємців, неформалізованих оцінках експертів та аналітиків. Для передбачення як позитивних, так і негативних зрушень в економічній кон'юнктурі західні фахівці традиційно (з 50-х років ХХ ст.) застосовують модельно-методичний підхід, який реалізується за допомогою системи випереджаючих індикаторів (випереджаючих, збіжних і лагових сигнальних індикаторів) [4, 5]. Ще А. Манукян і Ф. Піскоппель у своїх працях вказують на такі показники, як рівень надходження і портфель замовлень, особливо на обладнання, договори дозволу на будівництво, рух запасів, в першу чергу сировини і готової продукції, курси цінних паперів, перш за все, акцій, кількість банкрутств і сума зобов'язань збанкрутілих фірм, ціни на сировину тощо, які здатні віщувати про зміну загальногосподарської кон'юнктури [2].

Розроблення індексів випереджаючих показників започаткували у наукових працях Мур і Шишкін (1967р.). Найновіші зарубіжні дослідження у сфері випереджаючих показників можна знайти у працях Лагірі та Мура (1991р.), Зарновіца (1992р.), Стока і Ватсона (1993р.) [3].

Ідея покладена в основі такого підходу, проста і очевидна: щоб передбачити, коли настане перехід економіки від фази розширення до стиснення чи навпаки, потрібно побудувати "систему раннього виявлення". Іншими словами, потрібно підібрати такі показники, у яких поворотні точки наступають раніше, ніж в економіки в цілому. Тоді досягнення піку чи впадини випереджуючим індикатором дозволило б говорити про імовірнісне наближення піку чи впадини в макроекономічній динаміці. Вперше ця ідея була реалізована в 1930-ті роки в США. З кінця 1960-х років в США здійснюються регулярні щомісячні публікації відповідних показників. В 1980-ті роки Статистичний департамент ОЕСР приступив до розрахунку випереджаючих індикаторів для країн-членів ОЕСР. В 1990-ті роки під патронажем ОЕСР були побудовані випереджаючі індекси для Турції, Кореї, Польщі, Венгрії [1].

Подібні індикатори в багатьох країнах розраховуються декілька десятиріч, але в Україні вони до цих пір не отримали широкого використання. Це пояснюється тим, що для України як і для Росії та інших країн СНД розрахунки подібних показників мали цілий ряд труднощів. Основною причиною був спад виробництва, який ніяк не досягав своєї найнижчої точки. Він був пов'язаний з трансформацією економічної системи, з переходом від планової економіки до ринкової. Виділити на такому фоні будь-які поворотні точки в динаміці економічної кон'юнктури було справою штучною. Тим паче, що часовий відрізок – всього декілька років, а не десятиріч – був занадто малим для того, щоб можна було реально "відрізнити" довготривалу тенденцію від циклічних і короткотермінових коливань.

Тепер ситуація змінилась. Трансформація – в основному – завершена, і структурна ломка давно не виступає ведучим фактором економічної динаміки. Пострадянський період триває вже більше 17 років, і довготривалі тенденції вже вималювались. На кінець, найнижча точка кризи пройдена, тому можна говорити про чергування фаз стиснення і розширення. Відповідно стає актуальною побудова системи випереджаючих показників.

Таким чином, для прогнозування загальногосподарської кон'юнктури національного ринку можна широко використовувати композиційні випереджуючі індикатори. Водночас проблема розробки цілісної системи діагностики стану економіки України за допомогою композиційних випереджаючих індикаторів, доведеної до рівня, необхідного для практичної реалізації, ще не знайшла остаточного вирішення і потребує подальшого ретельного дослідження.

Література:

  1. Бурлай Т.В. Особливості методичних підходів до прогнозування змін макроекономічної кон'юнктури // Економіка і прогнозування: науково-аналітичний журнал. – 2002. - №3. – С. 126-148.

  2. Конъюнктура товарных рынков / Под. ред. Манукяна А.А. – М. – 1947.

  3. Ягріч Т., Страшке С. Прогнозування економічної діяльності в умовах перехідної економіки на основі провідних індикаторів // Журнал європейської економіки. – 2003. – Том 2. (№ 1) – С. 118-133.

  4. Makridakis S., Wheelwrighht S.C. Forecasting Methods for Management. – New-York: "Macmillan", 1996.

  5. Zarnovitz V. Business cycles: Theory, history, indicators and forecasting. Chicago, London, Chicago, University Press, 1992.

Loading...

 
 

Цікаве