WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Теоретичні основи інноваційної діяльності - Реферат

Теоретичні основи інноваційної діяльності - Реферат

Реферат на тему:

Теоретичні основи інноваційної діяльності

Інноваційна діяльність у вітчизняній практиці є порівняно новим явищем. Те широке поняття діяльності, що використовувалося раніше, називалося науково-технічним прогресом, застосуванням досягнень науки і техніки у виробництві. Нині термін „інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці України як самостійно, так і для позначення низки пов'язаних з ним понять: „інноваційна діяльність", „інноваційний процес", „інноваційне рішення" тощо. Тому він вимагає, на наш погляд, певного уточнення.

У науковій літературі нараховується багато видів і визначень поняття „інновація". В наукових дослідженнях термін "інновація" вживається із значними розбіжностями в його трактуванні. Тому в першу чергу необхідно уточнити його сучасний зміст. У роботі Б. Твісса інновація - "кінцевий результат впровадження нововведення з метою зміни об'єкту управління і отримання економічного соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту" [2].

За іншим підходом до трактування цього поняття, якого дотримується велика кількість авторів, під інновацією розуміється процес, в ході якого наукова ідея або технологія виготовлення доводяться до стадії практичного використання і починають давати економічних ефект; комплексний процес створення нового практичного засобу (нововведення) для нової суспільної потреби або просто процес реалізації того або іншого науково-технічного нововведення, процес формування якісного нового стану системи.

За визначенням Й.Шумпетера, інновація - нова науково-організаційна комбінація виробничих чинників, мотивована підприємницьким духом: „у внутрішній логіці нововведень - новий момент динамізації економічного розвитку" [3].

Не дивлячись на наявність розходжень в трактуванні поняття „інновація" головним є те, що наповнення його змісту здійснюється через процес, тобто певну діяльність, яка забезпечує існування інновації. У теорії і практиці така діяльність називається інноваційною діяльністю. За існуючими визначеннями, остання являє собою взаємозалежну та узгоджену послідовність дій, що допускає використання проміжних і кінцевих результатів науково-дослідних і пошуково-конструкторських робіт (НДПКР) для втілення їх у новому чи удосконаленому товарі за допомогою технологічного процесу виготовлення продукції. У цьому контексті інноваційна діяльність з'являється як матеріалізація науково-технічного прогресу. Вона спрямована на практичне використання науково-технічного результату й інтелектуального потенціалу з метою отримання нового чи поліпшення існуючого продукту, способу його виробництва та задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність є складовою частиною інноваційного розвитку економіки і є важливим аспектом відтворення виробничих відносин.

Поняття „інновація" часто вживається поряд з поняттями „новизна", „нововведення", однак вони не тотожні. Новизна означає винахід, раціоналізацію, удосконалення продукту, технології, процесу, що не обов'язково може бути впроваджене у виробництво. Нововведення означає впроваджену у виробництво новизну. При цьому комерційний ефект не завжди може бути досягнутий, тоді як інновація й інноваційна діяльність завжди зумовлюють одержання комерційного ефекту. Логічно зміст інноваційної діяльності можна виразити у вигляді такого ланцюжка: . Через такий логічний ланцюжок інновація" поширюється на новий продукт чи послугу, спосіб виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій, науково-дослідницькій та іншій сферах.

Вихідною сферою, де народжуються найбільш революційні інновації і доводяться до стадії практичного впровадження у виробництво, є наука. Від моменту зародження ідеї до її практичного застосування наукова розробка проходить низку стадій. Процес створення та освоєння нової технології (ПСОНТ) починається з фундаментальних досліджень (ФД), спрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення найбільш істотних закономірностей, корисних для задоволення суспільнох потреб.

Мета ФД - виявляти нові зв'язки між явищами, пізнати нові закономірності розвитку природи та суспільства безвідносно до їх конкретного використання. ФД поділяються на теоретичні і пошукові. До теоретичних належать дослідження, завданням яких є наукові відкриття, обґрунтування нових понять та уявлень, створення нових теорій. До пошукового належать дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів створення виробів і технологій, нових, не відомих раніше, властивостей матеріалів і їх поєднань, нових методів аналізу і синтезу.

Пріоритетне значення має розвиток фундаментальної науки, оскільки вона є генератором ідей, відкриває шляхи в нові сфери виробництва та споживання. Відомо, що позитивний вихід ФД у світовій науці становить лише 5%. Зрозуміло, що в умовах ринкової економіки займатися цими дослідженнями галузева і, тим більше, наука окремих підприємств не може собі дозволити. ФД фінансуються, як правило, з державного бюджету на конкурентній основі, але це не виключає залучення на їх виконання й позабюджетних (приватних) коштів.

Наступною стадією ПСОНТ є прикладні дослідження. Вони спрямовані на дослідження шляхів практичного застосування відкритих раніше явищ і процесів. НДР прикладного характеру ставлять за мету вирішення технічної проблеми, уточнення незрозумілих теоретичних питань, одержання конкретних наукових результатів, що надалі будуть використані в проектно-конструкторськихроботах (ПКР), тобто на третій стадії розвитку наукової розробки.

ПКР - завершальна стадія наукових досліджень, це своєрідний перехід від лабораторних умов до експериментального виробництва. Мета ПКР - створення (модернізація) зразків і технологій, що можуть бути передані після відповідних випробовувань у серійне виробництво чи безпосередньо споживачу. На цій стадії виробляється остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація, виготовляються і випробуються зразки нової техніки. Завершальною стадією процесу дослідження наукової розробки є освоєння виробництвом нової технології чи виробу. Стадією освоєння виробництвом нової технології, нового виробу закінчуються роботи, що пов'язані із сферою науки, і починається процес виробництва. У виробництві знання матеріалізуються, а дослідження знаходять своє логічне завершення. Ринкова економіка вимагає пришвидшення виконання стадій ПКР і стадій освоєння промислового виробництва.

Література:

  1. Ванштейн г. От новых технологий к "новой экономике" //Мировая экономика и международные отношения.-2002. -№10.-С.22-29.

  2. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями.-М.: Экономика,1989. -271с.

  3. Шумпетер Й. "Инновационность и предпринимательство: практика и принципы". -М.: "Инфра", 1992.

Loading...

 
 

Цікаве