WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічні та соціокультурні фактори формування гендерних диспропорцій в економіці України - Реферат

Економічні та соціокультурні фактори формування гендерних диспропорцій в економіці України - Реферат

Реферат на тему:

Економічні та соціокультурні фактори формування гендерних диспропорцій в економіці України

В сучасній економічній теорії трудової активності, одним із напрямів дослідження особливостей зайнятості різних соціально-демографічних груп населення являється визначення відмінностей в положенні окремих соціально-демографічних груп на ринку праці, що фіксується, в першу чергу, за двома параметрами: зайнятість та безробіття. [1]

В свою чергу, однією з задач такого дослідження, як правило, являється виявлення гендерних відмінностей. При чому це можливо лише за умови детального аналізу зміни рівня економічної активності населення України та виявлення факторів які впливають на цю зміну.

З початку 90–х років серед жителів України спостерігається абсолютне і відносне зменшення кількості населення. Упродовж 1995-2005 pp. чисельність населення України у віці 15-70 років, за даними поточної статистики станом на початок 2005 року, зменшилася на 1,1 млн. осіб, у тому числі жінок – на 0,7 млн., що становить 63,6%. Проте, не зважаючи на це, на сьогоднішній день, жінки продовжують становити більшість населення. У 2005 р. їх налічувалося 18,8 млн. ос., або 52,3 %. У віковій структурі 1995 р. жіноче населення у віці 15-70 років дорівнювало 19,5 млн. осіб (52,7%) [2]. Саме тому на усіх етапах розвитку суспільної свідомості "жіноче питання" знаходиться у центрі уваги, що обумовлено досить об'єктивними причинами, оскільки жінки складають більше половини населення та багатомільйонну армію працюючих.

Для України, як і для більшості пострадянських країн притаманний досить високий рівень економічної активності населення. Це пов'язано з тим, що до 1989 року в країні проводилась "політика повної зайнятості", під час якої частка жінок була традиційно високою і становила переважну більшість у структурі робочої сили. В період трансформаційної економіки внаслідок економічного спаду, конкуренції, закриття підприємств, ситуація на ринку праці почала радикально змінюватись, відбулося загальне скорочення робочих місць [4].

Слід відмітити, що аналіз факторів, які впливають на зниження економічної активності дозволяє говорити про загальні для обох статей фактори, наприклад, скорочення можливостей працевлаштування і специфічні, такі як: наявність дітей в сім'ї, характеристики здоров'я, рівень освіти, тощо.

Таким чином, при рівних умовах, на темпи зниження економічної активності жінок значний вплив має наявність дітей. Цей висновок легко пояснюється, бо саме жінки несуть основний тягар, пов'язаний з виховання дітей.

Для чоловіків більш ніж для жінок, на зміну економічної активності впливають характеристики здоров'я – при поганих його оцінках рівень економічної активності чоловіків знижується значно сильніше. Крім того, істотна гендерна різниця в рівнях смертності, яка формує жіночу перевагу у складі населення, починаючи з 30-річного віку (в групі 45-49 років на 100 чоловіків припадає 113 жінок, у групі 50-54 роки – 124, а в групі 55-59 років - 128) не сприяє зростанню економічної активності чоловіків [2].

Для жінок в більшій мірі ніж для чоловіків позитивний вплив на рівень економічної активності здійснює рівень освіти. При оцінці освітнього рівня жінок з позицій їх адаптованості до ринку праці важливо враховувати два аспекти: порівняння з освітнім рівнем чоловіків та відмінності в освітньому потенціалі жінок, зайнятих у різних галузях економіки і видах діяльності.

Освітній рівень економічно активного жіночого населення досить високий, але рівні економічної активності жінок, що мають повну вищу освіту, постійно знижується. Так, у 1995 р. цей показник складав 78,9%, у 2000 p.- 78,4%, у 2001 p.- 78,1%, у 2002 р. - 77,3%, у 2003р. –78,0% та 77,2 у 2004 році. У чоловіків цей показник мав незначні зміни. Так, у 1995 р. - 84,2%, у 2001 р. - 84,0%, а у 2003 р. 83,6% та 84,3% за даними 2004 р. Порівнюючи освітній рівень зайнятого населення, слід відзначити, що частка зайнятих жінок із повною та базовою вищою освітою значно перевищує аналогічний показник для чоловіків (у 2000 р. на 12,7%, у 2002 р. на 13,7%, а у 2004 р. на 14%). Отже, вищим є освітній потенціал у зайнятих жінок.

На високий рівень економічної активності жінок впливає істотне зростання значимості їх внеску до сімейного бюджету. Тобто, прийняття жінками рішення про перехід в економічно активне населення залежить від загального рівня благополуччя сім'ї. Цей висновок відповідає результатам, які були отримані ще у 1860-х роках при дослідженні пропозиції праці для заміжніх жінок за даними США. Дані дослідження встановили, що рівень економічної активності жінок в більшій мірі залежать від коливань в доходах чоловіка, ніж від загального рівня доходів. [3]. Для чоловіків, навпаки, на ріст економічної активності буде впливати загальний рівень доходів в державі, про що свідчить більш значне зниження їх економічної активності в період трансформаційної економіки.

Отже, результати дослідження дозволяють підтвердити наявність економічних та соціокультурних факторів які здійснюють суттєвий вплив на зміну рівня економічної активності різних соціально-демографічних груп та сприяють формуванню ґендерних диспропорцій в економічній сфері. Слід відмітити, що регулювання даних факторів на державному рівні дасть можливість ефективніше використовувати трудовий потенціал України.

Література:

  1. Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики/Под. Ред. Е.Б. Мезенцевой. – М.: ИСЭПН. РАН-МЦГИ – "Русская панорама", 2002. – 352с. С. 212

  2. Григорович. Н. В. Економічна активність населення України у 1995р., у 1997р., у 1999р., у 2000р., у 2001р., у 2002р., у 2003р., у 2004р., у 2005р., у 2006р.: Стат. збірник /Державний комітет статистики України

  3. Mincer J. Labor – Force Participation of Married Women: a Study of Labor Supply // Mincer J. Studies Labor Supply. Collected Essays of Jacob Mincer, V. 2, 1999 р., ст. 105-139

  4. Гендерна статистика для моніторингу досягнення рівності жінок і чоловіків: Україна / Кабінет Міністрів України ; Держ. комітет статистики України ; Проект "Сприяння гендерної рівності" ПРООН. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ, 2000. — 54 с.

Loading...

 
 

Цікаве