WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний зміст інтелектуального капіталу - Реферат

Економічний зміст інтелектуального капіталу - Реферат

Реферат на тему:

Економічний зміст інтелектуального капіталу

На початку ХХІ століття людство здійснює перехід до нової стадії розвитку продуктивних сил, до нової соціально-економічної форми організації виробництва, іменованою інформаційним або постіндустріальним суспільством. У центрі цих змін перебуває "людина - капітал", тобто генеруючий нові знання, які приймають форму інтелектуальної власності, що стає головним видом всієї сукупності відносин власності, нової економіки інноваційного типу. На сучасному етапі розвитку інформаційної революції відбуваються процеси конвергенції інформаційно-комунікативних технологій і стрімке поширення нових знань, які в свою чергу забезпечують спонтанний зріст технологічних і організаційних інновацій. Але в основі вищевказаних процесів лежить інтелектуальний капітал, в наслідок чого й визначилася мета даної роботи.

Проведемо невеликий огляд існуючих точок зору. На думку Е. Брукинга - "Інтелектуальний капітал" - це термін для позначення нематеріальних активів, без яких компанія не може існувати, посилюючи конкурентні переваги. Складовими частинами інтелектуального капіталу є: людські активи, інтелектуальна власність, інфраструктурні й ринкові активи. Під людськими активами мається на увазі сукупність колективних знань співробітників підприємства, їхніх творчих здібностей, уміння вирішувати проблеми, лідерських якостей, підприємницьких і управлінських навичок" [1]. Наведена оцінка дана з позиції практика, що активно використовує у творчій діяльності нематеріальні активи, оцінка й управління якими реально здійсненні.

В. Л. Іноземців визначає інтелектуальний капітал у такий спосіб: "Інформація й знання, ці специфічні по своїй природі й формам участі у виробничому процесі фактори, у рамках фірм приймають вигляд інтелектуального капіталу.

Інтелектуальний капітал являє собою щось начебто "колективного мозку", що акумулює наукові й повсякденні знання працівників, інтелектуальну власність і накопичений досвід, спілкування й організаційну структуру, інформаційні мережі й імідж фірми" [2].

Складові частини інтелектуального капіталу, відповідно до точки зору В. Л. Іноземцева: по-перше - людський капітал, втілений у працівниках компанії у вигляді їхнього досвіду, знань, навичок, здібностей до нововведень, а також до загальної культури, філософії фірми, її внутрішнім цінностям; по-друге - структурний капітал, що включає патенти, ліцензії, торговельні марки, організаційну структуру, бази даних, електронні мережі.

Під інтелектуальним капіталом Б. Б. Леонтьев розуміє вартість сукупності наявних у нього інтелектуальних активів, включаючи інтелектуальну власність, його природні й придбані інтелектуальні здібності й навички, а також накопичені їм бази знань і корисні відносини з іншими суб'єктами [3]. Цінність суб'єкта інтелектуального капіталу завжди повинна розглядатися в співвідношенні з реально очікуваними результатами його інтелектуальної діяльності й на цій підставі повинна виражатися відповідною вартістю. Інтелектуальний капітал є провідним капіталом і складає основу будь-якого підприємства на сучасному етапі розвитку ринкової економіки.

Глибоким є дослідження сутності інтелектуального капіталу О. Бутнік-Сіверського, в роботі якого [4] " інтелектуальний капітал - це один із різновидів капіталу, який має відповідні ознаки капіталу і відтворює, одночасно, властиву лише йому (інтелектуальному капіталу) специфіку і особливості. Як економічна категорія інтелектуальний капітал розглядається з позиції авансованої інтелектуальної власності, що під час свого руху приносить більшу вартість за рахунок додаткової вартості".

Сутність інтелектуального капіталу як економічної категорії можна визначити як систему відносин різних економічних суб'єктів з приводу раціонального, стійкого його відтворення на основі прогресивного розвитку науки з метою виробництва конкретних товарів, послуг, доходу, підвищення життєвого рівня, рішення проблеми нерівномірності світового й регіонального розвитку на основі персоніфікованих економічних інтересів суб'єктів.

Отже, інтелектуальному капіталу властиво більш високий рівень розвитку в порівнянні із уже відомими функціональними формами капіталу, критерієм чого є більш стійкий рівень економічного росту суспільства, ефективності його структур. Інтелектуальний капітал, розвиваючись на основі попередніх форм капіталу, вбирає в себе їхні основні властивості й одночасно має власний зміст. Інтелектуальним капіталом у сучасних умовах можуть володіти люди будь-яких професій, здатні до творчого мислення, тому що їхнім капіталом стає здатність до неординарних вчинків і дій. Але присвятити себе наукової або якої-небудь іншої інтелектуальної діяльності вони вирішують тільки тоді, коли вони можуть очікувати від цього вигоди, як грошової, так і морально-психологічної, переважаючої вигоди простих носіїв робочої сили.

Література:

  1. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии / Пер. с англ, под ред. Л. Н. Ковачин. - Питер, 2001.

  2. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества - М.: "Academia" - "Наука", 1998.

  3. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе. - М.: Издательский центр "Акционер", 2002.

  4. Бутнік-Сіверський О.Б. Інтелектуальний капітал: теоретичний аспект // Інтелектуальний капітал – 2002, № 1. - С. 16-27.

Loading...

 
 

Цікаве