WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток промислових підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки - Реферат

Розвиток промислових підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки - Реферат

Реферат на тему:

Розвиток промислових підприємств у контексті інноваційного розвитку економіки

Стале соціально-економічне зростання в Україні може бути досягнуте тільки на інноваційній основі при активному використанні сучасних науково-інноваційних розробок. Лише в цьому випадку реалізуються плани високої якості зростання, ресурсозбереження, ефективності виробництва, випуску конкурентоспроможної на внутрішньому і світовому ринках продукції.

На сучасному етапі розвитку країни активізація науково-інноваційної діяльності є одним з визначальних факторів структурної перебудови та прискорення економічного зростання. Замість цього в Україні під час ринкової трансформації суспільної системи спостерігається швидке падіння впровадження інновацій. Тому структурна перебудова економіки в Україні поки що не відбувається на інноваційній основі.

Усі ці умови і обумовили вибір теми дослідження та її актуальність для національної економіки України.

Перехід до інноваційної моделі розвитку економіки — найхарактерніша прикмета сучасного етапу в розвинутих країнах. Розвиток інноваційного типу зростання супроводжується різким збільшенням масштабів активності підприємницької діяльності, пов'язаної із організаційно-господарським новаторством і розширенням адміністративно-економічної свободи господарюючих суб'єктів.

Інновації, особливо у промисловості, — суттєвий елемент підвищення ефективності економіки. Промислова інновація починається з ідеї і проходить фази дослідження, розробки та створення нових зразків продукції, технологій чи послуг та їх комерціалізацію.

На світовому ринку наукомісткої продукції чітко простежується тенденція посилення конкуренції. У зв'язку з цим дедалі більша частка витрат підприємств переноситься із сфери промислового виробництва у сферу досліджень і розробок нових технологій та виробів.

У системі зовнішньополітичних пріоритетів України особливе місце посідає співробітництво з ЄС. Європейський вибір нашої держави відкриває нові перспективи співробітництва з розвиненими країнами континенту, надає можливості економічного розвитку, зміцнення позицій України у світовій системі міжнародних відносин. Перспектива інтеграції в Європейський Союз стимулюватиме компанії, що базуються як в ЄС, так і за його межами, до серйозного розгляду можливостей інвестування в Україні. Прямі іноземні інвестиції можуть стати одним із чинників, що допоможуть відновити економіку України і модернізувати застарілі засоби виробництва й технологій на підприємствах.

В галузі іноземного інвестування країни ЄС значною мірою займають значну позицію. Лише три країни на початок 2008 р. мали вкладення капітал в українську економіку в сумі понад 14000 млн. дол. США: Кіпр 5941,8млн. дол. або 20,1 % всіх іноземних інвестицій України, Німеччина - 5917,9 млн. дол. (20,1%), Нідерланди - 2511,2 млн. дол. (8,5%). При цьому, наприклад, інвестиції провідного партнера Кіпру порівняно з початком 2007 р. навіть зменшилися до 3011,7 млн. дол. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України на 01.01.2006 становив 16375,2 млн. дол. США, (на 01.01.2005 р. – 8353,9 млн. дол.) Головними країнами-інвесторами, на які припадає 73,6% загального обсягу іноземних інвестицій є Німеччина – 5505,5 млн. дол. (43,6 % загального обсягу інвестицій), Кіпр – 1562,0 млн. дол. (7,1%), Австрія – 1423,6 млн. дол. (8,7%), Нідерланди – 721,8 млн. дол. (4,4%).

Таким чином, з кожним роком дещо збільшуються інвестиції у виробничий сектор і значення таких капіталовкладень стає дуже важливим для української економіки.

Розвиток і посилення ефективності господарювання промислових підприємств України значною (якщо не вирішальною) мірою залежать від загальнодержавного інвестиційного потенціалу, який формується за рахунок різних фінансових джерел, у тому числі іноземних інвестицій. За кризового стану більшості вітчизняних підприємств та організацій, за браком власних інвестиційних ресурсів та інтенсивною інтернаціоналізацією (інтеграцією) виробничо-господарських систем об'єктивно необхідним стає все ширше залучення іноземних інвестицій. Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах залежно від типу інвестора, його мети та ступеня ризику, на який він готовий. Основними типами прямих іноземних інвестицій зазвичай бувають: створення спільних підприємств (організацій); започаткування діяльності дочірніх підприємств (філій); укладання ліцензійних угод з вітчизняними фірмами; придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних фірм-емітентів.

Спільні підприємства створюються та управляються спільно іноземними інвесторами й місцевими партнерами. У ролі останніх виступають найчастіше приватні фірми, але такими можуть інколи бути й державні підприємства.

За останні кілька років помітно змінилася галузева структура іноземних інвестицій в Україну. Якщо в 1995 році вони становили 483,5 млн. дол. США, у 1999 р. — 2810,7, 2003 р. – 5471,8, то у 2008 р. – 29489,4. Прямі інвестиції України склали 219,5 млн. дол. США у 2006 році, а в 2007 р. – 243,3.

Обсяг інвестицій з України в економіку країн ЄС на 01.01.2006 склав 58,6 млн. дол., що становить 26,9% загального обсягу інвестицій з України. Найбільші обсяги інвестицій здійснені в Польщу – 20,3 млн. дол. (34,6% загального обсягу інвестицій в країни ЄС), Сполучене Королівство – 13,9 млн. дол. (23,7%), Іспанію – 13,8 млн. дол. (23,6%) та Австрію – 4,6 млн. дол. США (7,8%).

Відповідно до досвіду залучення інвестицій, для значного покращення положення, внутрішніх засобів в країні недостатньо і тому вона основні надії покладає на закордонних капіталовкладників. Проте іноземний інвестор погоджується вкладати кошти тільки на визначених умовах, які вітчизняні емітенти не в змозі повністю забезпечити.

Іноземні інвестиції використовуються для фінансової підтримки вітчизняних підприємств та інших суб'єктів господарювання, запровадження нових технологій, нарощування експортного потенціалу, структурної перебудови економіки.

Технологічна відсталість певних видів економічної діяльності України зумовлює низьку продуктивність праці, високу ресурсо- та енергоємність продукції. Отже, поряд зі створенням власних, необхідне залучення сучасних високих технологій, розроблених в інших країнах, їх швидке освоєння. У зв'язку з цим дуже важливо створити сприятливі умови для розгортання інноваційних процесів. У розвинутих країнах саме галузі, що використовують високі технології, створюють велику частину доданої вартості. Виробництво й експорт наукомісткої продукції дають змогу розвивати економіку швидкими темпами. Про це свідчить досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу, Сінгапуру, Іспанії та інших.

Вирішити проблему активізації інноваційної діяльності у промисловості перш за все можна формуванням у сфері промислового капіталу великих науково-інноваційних структур із "м'якими" адміністративно-децентралізованими системами управління інноваційною діяльністю.

Успіх впровадження інновацій на підприємстві залежить від новітніх наукових досягнень, перш за все, в Україні від розвитку її наукового потенціалу і визначення національних стратегічних пріоритетів в інноваційній діяльності, використовуючи досвід промислово розвинутих країн світу.

При цьому варто враховувати те, що вибір багатьох підприємств для виконання різних інноваційних проектів, накладає свої особливості на прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень для вибору структури, яка зможе створити високоефективний інноваційний механізм розробки і впровадження складних інноваційних проектів, враховуючи:

- прогнозну стратегію виконання інноваційного бізнес-плану;

- проектування нових виробів (послуг);

- реалізацію оновлення інноваційного операційного процесу;

- виробництво невеликих партій продукції;

- використання інформаційно-телекомунікаційної  системи для управління стимулюванням збуту продукції.

Прийняття управлінських рішень, необхідних для впровадження нововведень (інновацій) на підприємстві для ефективного його функціонування вимагає розширення його стратегічних інвестиційних проектів і раціонального використання інвестицій в тому чи іншому інноваційному проекті з необхідним економічним обґрунтуванням кожного управлінського рішення з врахуванням подолання інноваційним підприємством економічних ризиків.

Механізм формування та реалізації прийняття управлінських рішень для проведення науково-дослідних розробок і впровадження комплексного інноваційного техніко-економічного проекту підприємства пов'язані з пошуками виконавців розробки і впровадження комплексного інноваційного техніко-економічного проекту оновлення підприємства.

Варто застосувати вже випробуваний у багатьох країнах метод злиття "нових" і "старих" технологій. Він створить сприятливі можливості для об'єднання якості і гнучкості, закладених у потенціалі нових технологій, із вже досягнутими перевагами традиційних, що дає змогу знаходити інноваційні рішення, які найкраще відповідають потребам і умовам України. Фактично такі технологічні рішення вже існують, ними раніше скористалася низка країн, які обрали шлях якісного розвитку. Насамперед це стосується високо розвинутих країн Заходу.

Зазначена інноваційна політика дає можливість "перескочити" через численні етапи у процесі розвитку, проходження яких в іншому випадку вимагало б багато часу для підготовки виробництва і нагромадження капіталу. Нині вже виявлено нові технології, що можуть бути адаптовані і використані з метою росту ефективності функціонування традиційних галузей, забезпечення стабільного розвитку базових галузей, структурної перебудови і децентралізації економіки.

Аналіз функціонування окремих видів економічної діяльності України свідчить, що до найбільш пріоритетних, з позиції інвестування та інновацій належать: ракетно-космічному виробництву; літакобудуванню; суднобудуванню; біотехнології; виробництву окремих видів озброєння і військової техніки.

Фактично підприємства та організації цих видів економічної діяльності завдяки своїй наукомісткості та високій технологічності вже є інноваційними лідерами України. А інновації стають щоразу перспективнішими, оскільки так забезпечується технологічне оновлення виробництва, підтримується і розвивається конкурентоспроможність.

Література:

  1. Галиця І., Кіндзерський Ю. Модернізація управління інноваційними процесами на промислових підприємствах // Финансы: стратегия и тактика №11,2006.

  2. Данилишин Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України // Публікації №9,2000.

  3. Козлов Сергій. Інвестиційна парадигма української економіки //Юридична газета №20,2004.

  4. www.ukrstat.gov.ua.

Loading...

 
 

Цікаве