WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональний аспект фінансового і соціально-економічного розвитку прикордонних територій (на прикладі Чернігівської області) - Реферат

Регіональний аспект фінансового і соціально-економічного розвитку прикордонних територій (на прикладі Чернігівської області) - Реферат

Система інтересів, яка являє собою продукт, складовий елемент, відображення системи економічних відносин суспільства, так само об'єктивна, як і окремі економічні закони та економічні інтереси. Більш того, кожний окремий інтерес реалізується тільки в загальній системі. Тому пізнання системи економічних інтересів – передумова більш глибокого і всебічного пізнання окремих інтересів і механізму їх реалізації на національному і регіональному рівнях. Складовою частиною системи економічних інтересів держави є регіональні економічні інтереси, тобто інтереси, що визначаються певною мірою усуспільнення, якщо виходити з методологічного посилання про взаємозв'язок особливого, одиничного і загального.

Цільова спрямованість регіональних економічних інтересів пов'язана з функціонуванням регіону, його постійним відтворенням і розвитком. Тому в умовах ринкових відносин основний соціально-економічний інтерес регіону полягає в досягненні стійких темпів економічного зростання для забезпечення гідного рівня життя населення. Реалізація цього інтересу пов'язана з необхідністю структурної перебудови економіки, налагодження господарських зв'язків на міжрегіональному рівні, комплексного підходу до вирішення соціально-економічних проблем.

Таблиця 1

Розміщення запасів сировини Чернігівського регіону

Соціально-економічні інтереси регіону включають у себе також необхідність забезпечення населення регіону робочими місцями, створення умов для покращання демографічної ситуації, розширення масштабів адресного соціального захисту населення, сприятливого інвестиційного клімату.

Виходячи з цього, сутність та економічний зміст системи соціально-економічних відносин держави реалізується через систему регіональних економічних інтересів, яка підносить останні на якісно новий рівень, визначає необхідність взаємодії, погодженості, координованості зусиль усіх учасників, наявність у них спільних цілей і однонаправлених шляхів реалізації.

Результативність ринкових трансформацій в Україні залежатиме не тільки від ефективності макроекономічного регулювання, а й від того, наскільки в процес розбудови держави будуть задіяні регіони. Їх соціально-економічна активність розвивається у декількох напрямах, серед яких – функціонування регіонів як складових елементів єдиного народногосподарського комплексу країни та співробітництво регіонів між собою. Аналіз господарської кон'єктури регіону може вказати додаткові шляхи з'ясування питань, які не можуть бути вирішені з певних причин на державному рівні. Особливо це стосується прикордонних і депресивних регіонів. До них належить і Чернігівський, який завжди відрізнявся високим обсягом взаємостосунків, що пов'язано з особливостями розташування, структурою економіки. Спираючись на теоретичні розробки українських вчених щодо формування життєзабезпечення населення, проаналізуємо соціально–економічну діяльність Чернігівщини і спробуємо виділити основні передумови та пріоритети її розвитку.

Чернігівський регіон являє собою глибинний північний район України, що є одним з найбільших за територією (32 000 км2). У процесі утворення державної незалежності він перетворився на прикордонний. На протязі 194 км регіон межує з Російською Федерацією, 227 км становить кордон з Білоруссю. Для України Чернігівщина є воротами до країн СНД і Північної Європи. Регіон відносно невеликий за чисельністю населення, яке становить 1,3 млн. чол., з них 57 % – міське і 43 % – сільське. Клімат території помірно-континентальний, ландшафт носить лісостеповий та лісовий характер. Регіон має значний мінерально-сировинний потенціал, підтвердженням цього є дані табл. 1 [3].

На території регіону є запаси будівельних матеріалів. Промислове значення мають пісковики, крейда, цегельно-черепична сировина, піски будівельні, мінеральні фарби. Всього налічується 350 родовищ будівельної сировини.

Найбільш залучені до промислового видобування родовища торфу. Загальна площа торфовищ регіону перевищує 200 000 га, понад половина з яких припадає на промислові поклади. Торф використовують для виробництва торфобрикетів, як органічне добриво, у будівництві тощо. Більш цінні сорти торфу з низькою зольністю використовують для коксування. Кокс, одержаний з торфу, з успіхом замінує вугілля. Такі ресурсні запаси мають великий енергетичний потенціал, але економічна криза стає дедалі все серйознішою перешкодою для подальшого ефективного використання названих ресурсів.

Державне значення мають запаси нафти. Чернігівщина в цілому не дуже багата корисними копалинами, проте має значні поклади цієї сировини. Уже розвідано і експлуатується близько 10 родовищ. Максимальний видобуток нафти в обсязі більш як вісім мільйонів тонн був досягнутий у 1972 році. На той час це складало 75 % всього видобутку сировини в Україні.

Всього на території регіону відкрито 55 нафтогазоконденсатних родовищ, серед яких є унікальні по запасах і якості вуглеводневої сировини Яблунівське, Андріяшівське та інші. У результаті проведення пошукових робіт очікуються відкриття у випадкових відкладах на глибині 3 000–5 000 метрів, де отримані промислові проби нафти і газоконденсату. Прогнозна оцінка цих відкладень становить більше 100 мільйонів т умовного палива.

Але внаслідок структурної перебудови та відсутності фінансування кількість нафти та газу, які видобувають із свердловин, останнім часом щорічно скорочується. Тому підготовлені і почали реалізовуватися кілька проектів з залучення коштів вітчизняних та іноземних інвесторів. На Лубенківському родовищі вже розпочато видобуток нафти і газоконденсату завдяки інвестиціям ЗАТ "Баско". Сумарний добовий видобуток становить 500 000 м2 газу і 30 т конденсату. Фірма "Укрнафтінвест" отримала ліцензію і має намір вкласти кошти в пошук нафти та газу в девонських відкладах. Українська корпорація "Зарубіжнафтогаз" взяла ліцензію на перспективну Туніську зону. Значний інтерес до пошуків нафти, підкріплений намірами інвестиційної діяльності, виявляють відомі компанії "Еврогаз" та "Брітіш Петролеум".

На території регіону за останні роки геологорозвідниками знайдено ряд корисних копалин: кам'яну та калійну солі, мінеральні води, кам'яне вугілля, бішофіт, запаси якого необмежені. Ведеться пробний видобуток бішофіту, який має знайти широке застосовування в медицині та народногосподарському комплексі як регіону, так і країни в цілому. Знайдено також рідкісні елементи – цирконій, стронцій, рубідій, цезій та інші, що в майбутньому можуть бути використані в господарському комплексі країни. Підсумовуючи вище сказане слід зазначити, що Чернігівщина має певні запаси корисних копалин, що дає підстави для її ефективної соціально-економічної діяльності.

Економічний потенціал Чернігівського регіону має значні виробничі потужності. Промисловість регіону забезпечує близько 55 % державного випуску вовняних тканин, 30 % хімволокон і ниток, 62 % шпалер. Область єдина в Україні випускає пожежні машини, білкову оболонку, кордну тканину, окремі види обладнання для галузей АПК. У цілому народногосподарський комплекс регіону можна назвати агропромисловим, бо це територія інтенсивного землеробства із значною питомою вагою технічних культур та достатньо розвиненої тваринницької галузі. Його спеціалізація – продукція тваринництва, виробництво картоплі, льону та зернових.

На сьогодні ситуація в промисловому комплексі є досить нестабільною. Протягом десятиліття зменшились капітальні вкладення, що призвело до зменшення обсягів виробленої продукції майже в 3 рази. Зменшились також обсяги виробництва найважливіших видів продукції та електроенергії. Падіння обсягів виробництва електроенергії пропорційне рівню падіння виробництва, так як нові енергозберігаючі технології не використовуються. Падіння виробництва супроводжується зростанням кількості безробітних, що сприяє зниженню рівня життя населення та породжує його міграцію.

Темпи падіння виробництва продукції були більші, ніж зменшення кількості робітників, а це говорить, що відбувалось зростання собівартості продукції, зменшення конкурентоспроможності підприємств з одного боку, а з іншого – про приховане безробіття. Така ситуація пояснювала низький рівень заробітної плати в регіоні та несвоєчасну її виплату, до якої додавалася, як загальнодержавний фактор, постійна повзуча інфляція гривні.

Таким чином, Чернігівський регіон має в основному сприятливі передумови для життєзабезпечення населення. До того ж, після проголошення державної незалежності він перетворився на прикордонний регіон. Прикордонне розташування приховує в собі потенційні резерви покращання соціально-економічного становища регіону, які потребують дослідження і реалізації (рис. 3).

Loading...

 
 

Цікаве