WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Регіональна економічна політика України в умовах державної незалежності - Реферат

Регіональна економічна політика України в умовах державної незалежності - Реферат

Вказані аспекти визначені в результаті досліджень, що були проведені минулого року творчою групою наукових працівників інституту економіки АН України, Ради по вивченню продуктивних сил України, Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки, Київського державного університету, яка була створена за ініціативою Міністерства економіки.

Відповідно до цих аспектів визначаються завдання регіональної політики, головними з яких є:

— забезпечення комплексного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів шляхом раціонального використання природних, географічних демографічних особливостей районів, їх економічного та науково-технічного потенціалу;

— здійснення прогресивної структурної перебудови економіки регіонів з впровадженням ефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, розвитком наукомістких виробництв;

- стимулювання роздержавлення і приватизації, створення фермерських господарств (з урахуванням особливостей структури економіки та місцевих традицій) для досягнення раціонального поєднання різних форм власності і господарювання;

— суттєве оздоровляння екологічної обстановки і створення сприятливих умов для життєдіяльності населення;

— раціональне використання рекреаційних ресурсів регіонів шляхом створення розгалуженої мережі транспортних комунікацій, об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури;

— формування раціональної системи розселення в результаті збереження заселеності сільської місцевості на можливо більшій території, посилення активності функціонування сільських населених пунктів, малих міст та міських поселень, стримування зростання великих міст, а також створення умов для їх якісного перетворення;

- економічне та соціальне забезпечення повернення в місця традиційного проживання депортованих народів, що мешкали переважно у південних областях та в Криму;

— збереження етнографічної самобутності регіонів, охорона пам'яток історії та культури.

Регіональна політика повинна мати відповідні пріоритети, тобто надавати переваги на даному етапі розвитку певних галузей, видів діяльності, форм господарювання конкретних регіонів з тим, щоб найефективніше використати їх природний та економічний потенціал, забезпечити розв'язання намічених соціально-економічних завдань і задоволення потреб населення відповідних регіонів і України в цілому. Пріоритети розвитку регіонів можуть визначатися як на державному, так і на місцевих рівнях управління залежно від важливості поставлених цілей завдань та фінансово-економічних можливостей.

Пріоритетними (першочерговими) для загальнодержавного вирішення, на наш погляд, мають бути такі проблеми:

1. Докорінна реконструкція та структурна перебудова народногосподарських комплексів традиційно промислових регіонів, які перенасичені галузями важкої індустрії, підприємствами воєнно-промислового комплексу і мають складну екологічну обстановку. Це — Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Харківська області.

2. Прискорений розвиток соціальної та виробничої інфраструктури в регіонах з низьким рівнем забезпеченості, особливо в сільській місцевості. Це стосується більшості областей України, передусім західних, а також шахтарських міст і селищ Донбасу.

3. Встановлення екологічної рівноваги з регіонах з кризовою ситуацією, насамперед у промислових районах Донбасу, Придніпров'я, Прикарпатського регіону, Північного Криму та в районах, що зазнали забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

4. Ефективне використання трудових ресурсів, забезпечення відповідних економічних умов для перерозподілу їх між галузями і сферами народного господарства регіонів з урахуванням необхідності створення нових робочих місць, особливо в малому бізнесі.

5. Більш раціональне використання рекреаційних ресурсів регіонів, значне розширення територій, придатних для оздоровлення і відпочинку населення, розвитку міжнародного туризму. Для цього слід нарощувати матеріально-технічну базу рекреаційної інфраструктури в Криму, районах Чорноморського та Азовського узбережжя, в Карпатах, а також у Волинській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Черкаській та деяких інших областях.

6. Стимулювання розвитку морегосподарського комплексу як інтегруючої системи морських галузей діяльності у південній частині України, що значною мірою сприятиме також зміцненню міжнародних зв'язків нашої країни.

На нашу думку, першорядними заходами щодо реалізації завдань регіональної політики держави на найближчу перспективу повинні бути: розробка цільових міжрегіональних програм соціально-економічного розвитку Донбасу, Прикарпатського регіону, Півдня України, визначення статусу столиці України, обласних центрів, гірських районів, забезпечення регіональних виконавчих органів та місцевих Рад методичними положеннями щодо складання планів соціально-економічного розвитку територій, регіональних програм, техніко-економічних обгрунтувань створення вільних економічних зон.

Важливою складовою частиною регіональної політики має бути механізм регулювання територіального розвитку. Практика реалізації регіональної політики в розвинутих країнах Заходу виробила багато методів, які можуть бути прийнятими і для нашої країни. Це — широкий спектр економічних методів: пряме державне інвестування, створення спеціальних фондів для фінансування державних регіональних програм, залучення зарубіжного (в тому числі приватного) капіталу, субсидії і дотації на розвиток соціальної сфери, надання пільгових кредитів та позик, змішане інвестування, створення вільних економічних зон, технополісів тощо. Найбільш ефективним засобом реалізації міжрегіональних програм може бути створення загальнодержавного фонду регіонального розвитку, за рахунок коштів якого фінансуватимуться особливо важливі структурні проекти, програми для регіонів з критичними соціально-економічними та екологічними проблемами.

На сучасному перехідному етапі вирішення міжрегіональних проблем повинно базуватися, на наш погляд, переважно на державних централізованих інвестиціях, державних контрактах та замовленнях, а також відповідних пільгах. Розв'язання внутрішніх проблем регіонів необхідно здійснювати за рахунок місцевих бюджетів, позабюджетних та інших коштів, використовуваних на фінансування регіональних цільових програм і проектів, пов'язаних з розвитком соціальної сфери, підприємництва, соціальним захистом населення, раціональним використанням трудових і природних ресурсів, охороною навколишнього середовища. Можуть також створюватися міжрегіональні фонди і асоціації для фінансування програм розвитку малого бізнесу, модернізації і технічного переоснащення підприємств місцевого господарства, а також екологічних проектів тощо.

Перспективним механізмом регіонального розвитку (і практичним щодо швидкого впровадження) має бути створення вільних економічних зон у регіонах, насамперед з сприятливими природними, транспортно-географічними та економічними умовами. Дослідження, проведені Науково-дослідним економічним інститутом Мінекономіки України, показують, що найбільші реальні можливості для зонування мають Одеська і Львівська області, які поєднують такі фактори, як сприятливе географічне положення і розвинуте господарство; території з унікальними умовами для туризму та відпочинку — Крим, Закарпаття; міста Київ і Харків — з кваліфікованими трудовими ресурсами та високим рівнем науково-технічного потенціалу. Є й інші перспективні території для створення економічних зон різного призначення. Нині НДЕІ Мінекономіки розробляє методичні положення щодо техніко-економічного обгрунтування вільних зон в Україні.

Переміщення центру ваги в управлінні багатьма соціально-економічними процесами безпосередньо на місця, де відбуваються локальні відтворювальні процеси,— об'єктивна вимога нашого часу. В свою чергу, воно потребує більш чіткого розмежування повноважень між центральними і регіональними органами управління економікою, а також в структурах "область — район — місто" та "Рада — держадміністрація". З цією метою важливо прийняти деякі законодавчі акти, або декрети чи постанови Кабінету Міністрів України, зокрема про статус області, великих міст і обласних центрів, про регіональні програми, регіональну інвестиційну політику тощо. Це сприятиме створенню правової бази для регулювання регіонального розвитку в соціально-економічній сфері, створенню ефективного механізму взаємодії держави і регіональних органів управління. Необхідне проведення гнучкої державної політики, яка б підтримувала розумний компроміс, з одного боку, в напрямі регіоналізації економічних реформ, а з другого,— інтеграції всього народного господарства України як самостійної держави.

Література.

  1. Журнал "Економіка України" № 8 1993 р.

  2. Алімов А., Заставний Ф.Д. "Регіональні проблеми економічного розвитку" К. – наукова думка – 1982 р.

Loading...

 
 

Цікаве