WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

За даними Лейзер, Севан і Ролан-Леві (Leiser, Sevon and Roland-Lery, 1990), в розвиткові економічних уявлень дітей відбувається перехід від пояснювальних моделей (на основі соціальних відносин, що безпосередньо сприймаються) до моделей „прихованих" економічних відносин, що дає можливість підійти до розуміння економіки як системи. Такі риси дитячого розвитку економічної свідомості виявились у всіх країнах, незважаючи на різницю культур.

Як зазначає англійський психолог А. Фьонем, „вивчення розуміння дітьми економічних понять і законів могло б дати реалістичнішу інформацію про процеси їхнього мислення, ніж дослідження розуміння ними фізичних законів, які мають до більшості дітей віддалене відношення" [48].

Хоча дослідження сприйняття дітьми економічних відносин розпочалися у 1950-ті роки, але тільки у 1980-ті вони отримали серйозний розвиток. Спершу майже всі праці виконувалися в рамках раннього Піаже. В них було зроблено спробу описати різні стадії розвитку, які проходить дитина в процесі набуття економічних знань (А. Страусс, К. Данзигер, Р. Саттон). В цих дослідженнях безпосередньо співставлялись стадії інтелектуального розвитку та рівні розуміння економічних відносин незалежно від впливу факторів на цей розвиток. Інші дослідження присвячувалися розвиткові мислення дитини в аспекті засвоєння ними таких спеціальних економічних понять, як вигода, власність, майнова нерівність та гроші (Г. Ягода).

За даними зарубіжних дослідників з вікової економічної психології, почуття власності і психологія грошей починають формуватися вже в ранньому дитинстві. Символом власності спочатку стають різні предмети, іграшки, значимі дорослі. Більше того, з точки зору психоаналітичного напрямку, формування „матеріального Я" виявляється уже в тім, що „дитина затримує дефекацію, сприймаючи фекалії як своє перше багатство. Потім така поведінка переноситься на камінчики, гудзики і, нарешті, на гроші" [37]. Слід сказати, що гроші не обов'язково є символом підсвідомого нагромадження в цьому віці. Це можуть бути продукти власної творчості та інші елементи оточення, які мають значення для дитини.

Початок сучасним дослідженням покладено роботами А. Страусса (A. Strauss), в яких показано стадійність у засвоєнні концепцій грошей в дитинстві. Вчений виявив 9 стадій, вивчаючи ставлення дітей до грошей (вік 4,5 – 11,5 року). Це дослідження мало пошуково-констатуючий характер – без аналізу факторів, які впливають на просування від однієї стадії до іншої. Пізніше К. Данзінгер виділив 4 стадії розвитку уявлень дитини в галузі економіки. Правда, він охопив лише незначний віковий діапазон: від 5 до 8 років. Як і А. Страусс, К. Данзінгер вважав, що розвиток економічних уявлень у дітей є наслідком не просто біологічного дорослішання, але й залежить від досвіду поведінки з грошима. Р. Саттон виділив шість стадій, а Г. Ферт – п'ять.

1982 року Б. Стейси (B. Stacy) зробив огляд основних положень в цьому напрямку за попередній період, визначив основні галузі дослідження (гроші, власність, соціальні відмінності, соціально-економічні поняття), виділивши вікові стадії економічної соціалізації дітей і підкресливши умовність розподілу в залежності від дії різних факторів. Хронологічний вік досліджуваних – від 4 до 15 років. Більшість праць, у яких вивчалося різне розуміння економічних понять, охоплювали віковий діапазон від 4 – 5 до 12 – 13 років.

Крім праць, в яких вивчалася стадіальність економічної соціалізації, існує чимало досліджень, присвячених вивченню факторів, які впливають на цей процес. Особливо цікавими є праці, в яких розглядаються такі фактори, як належність до певного класу, регіональні та національні особливості, вік, стать. Як відзначає О. Щедріна, в дослідженнях Г. Маршалла і Л. Магрудера було встановлено залежність розуміння дітьми функцій грошей від безпосереднього досвіду розуміння грошей в сім'ях з різним соціально-економічним статусом. Автори роблять висновок, що діти з робітничих сімей засвоюють прямий асоціативний зв'язок між грошима і задоволенням, тоді як діти із середнього класу здебільш нагромаджують гроші на майбутні витрати. Інші автори (А. Фьонем, П. Томас) показали, що, як правило, батьки з середнього класу починають видавати гроші дітям меншого віку, ніж батьки-робітники. Автори припускають, що ранній досвід користування власними грішми повинен обумовлювати більш ранню соціалізацію, раціональніше застосування коштів. Проте дослідженнями цих авторів суттєвої різниці в економічних уявленнях дітей не було виявлено. Отже, робився висновок, що класова різниця відчувається, але вона ніби розмивається і навчанням, і різнорідністю складу шкільних класів у загальноосвітніх школах.

Ще одна змінна, яка впливає на формування економічних уявлень дитини, яка вивчалась у західних дослідженнях, – це її стать. Було з'ясовано (А. Фьонем, П. Томас), що донькам будь-якого віку батьки видають грошей на кишенькові витрати менше, ніж синам. Виявлення сутності економічних уявлень у дітей дозволило встановити статеві відмінності і в рівні сформованості окремих економічних понять. Було з'ясовано, що хлопчики дещо краще розуміють призначення страйків і те, звідки беруться гроші для зарплати. У хлопчиків сильніше виявляється й тенденція вважати, що здібна людина повинна отримувати за свою роботу більше. В уявленнях про працю і способи отримання грошей у хлопчиків теж було виявлено більшу обізнаність і варіативність, ніж у дівчат (Олпорт).

Для виявлення впливу національно-територіальних особливостей формування у дітей економічних уявлень проводились крос-культурні дослідження. Результати численних досліджень (М. Сігал, Д. Швальб, А. Фьонем, Г. Ягода та ін.) показали суттєву різницю в уявленнях дітей, що живуть в країнах з різним рівнем економіки. Так, діти з південноазійського регіону (Японія, Китай, Гонконг) і південноафриканських країн вважають, що потрібно більше платити тим, у кого велика сім'я (за рівних можливостей), і схильні дотримуватися традиційних цінностей. Тим часом діти з цих регіонів раніше, ніж діти-європейці, засвоюють поняття вигоди. Це пояснюється тим, що вони значно раніше за європейських ровесників включаються у сферу бізнесу.

Серед досліджень економічної соціалізації в РФ можна відзначити роботи О. Козлової [30], яка, вивчаючи економічну соціалізацію дітей (3 – 11 років), описала стадії економічної соціалізації та чинники, що на неї впливають. Опис стадій будувався на співвідношенні когнітивного, поведінкового і емоційного компонентів економічних уявлень, які аналізувалися. Було встановлено, що економічна соціалізація відбувається вже на початку дошкільного віку. Саме в цей період починають закладатися специфічні особливості когнітивних структур, навички споживацької і трудової поведінки, емоційне ставлення до економічної реальності. Показано, що особистий досвід поведінки дитини з грішми, включення дитини в елементарні економічні відносини здійснюють основний вплив на розвиток економічних відносин і економічної поведінки дитини.

Дослідниця встановила кореляційний зв'язок рівня інтелектуального розвитку і рівня сформованості економічних уявлень. Показано, що наприкінці молодшого віку роль таких чинників, як освіта батьків і соціально-економічний статус сім'ї, у рівні сформованості економічних уявлень змінюється. Починають виділятися гендерні фактори, суттєво впливають такі соціальні інститути, як школа, ЗМІ. Отже, дитинство – це початковий етап формування економічної свідомості.

Г. Авер'янова проводила дослідження, в якому виявлялося ставлення старшокласників до сучасних економічних умов і ступені сформованості економічних і когнітивних аспектів цих відносин [2; 3]. На основі виокремлення когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів економічної соціалізації і розгляду особливостей їх конфігурації на вікових стадіях було зроблено висновок про домінування когнітивного компонента в структурі економічної соціалізації підлітків. Це сприяє їх переорієнтації зі споживацького сприйняття економічної реальності на виробничо-діяльнісне її розуміння. Значну роль у цих змінах відіграє практичний досвід дітей. Значення його в економічній соціалізації підкреслюють й інші дослідники.

Loading...

 
 

Цікаве