WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

Французький дослідник Д. Лассаре вважає, що смисл виплат батьками кишенькових грошей змінюється відповідно до віку дитини і повинен бути засобом контролю її зростаючих вимог. Характер отримання грошей впливає також на оволодіння дитиною етичним змістом праці. Як відзначає російська дослідниця А. Бояринцева [11, с. 12 – 18], на несприятливому етичному фоні, що виникає в результаті винагороди, формується гіпертрофоване прагнення успіху як єдиного результату праці. Авторка огляду західних досліджень економічних уявлень дітей О. Щедріна [48] пропонує батькам рекомендації, згідно з якими раціонально давати можливість самим дітям витрачати кишенькові гроші, накопичувати і заробляти їх, планувати витрати. З цією точкою зору погоджується багато сучасних дослідників, які вважають, що певна сума дозволить дитині гармонізувати вплив батьків, ровесників, школи. Економічна соціалізація, отримана в сім'ї, суттєво позначається на економічній поведінці дітей. Вони частіше витрачають гроші за тією ж моделлю, що й батьки.

Характер залучення дитини до економічної підсистеми сім'ї визначає місце мотиву грошей в ціннісній ієрархії особистості, етичний смисл мотивації досягнення, рівень сформованості економічних понять, формування економічної самосвідомості.

Ставлення до грошей в сучасному українському суспільстві формується під впливом чотирьох різноспрямованих тенденцій: 1) традиційна економічна свідомість, пов'язана зі зрівнялівкою, сприйняттям грошей як абстрактної цінності, про котру навіть говорити незручно; 2) радянський менталітет, що розглядає гроші як засіб експлуатації і нерівності, якого потрібно позбутися – багатство людини визначається багатством суспільства; 3) вплив західного економізму, який ставить грошові відносини в центр відносин соціальних, соціальних зв'язків і пріоритетів; 4) кризовий характер економіки.

Взаємодія цих тенденцій визначає особливий тип монетарної культури нашого суспільства.

Проблема психології грошей пов'язана з такою цікавою особливістю психіки, як здатність співставляти величину заробітку з витратами. Отримуючи однакові прибутки, одні люди „вкладаються" в ці суми, а іншим завжди її не вистачає. Цю особливість підтверджено спостереженнями в 1970-х роках.

Одним з найважливіших стимулів заробітку є економічний, коли людині, сім'ї, господарству не вистачає грошей для виживання за стандартами певної суспільної страти. Побутові та соціальні потреби різних прошарків населення залежать не тільки від соціального середовища, але й від психіки людини. Витрати прямо не пов'язані з прибутками, а залежать від стандартів, притаманних певному культурному середовищу. Отже, дослідження стимулів заробітку і витрат потребує не тільки економічних, але й соціально-психологічних підходів.

Проблема прибутків і витрат охоплює такі питання, як заощадження, види заощаджень, схильність до нагромадження, витрати, кредити, борги. В кожній культурі і на кожному відтинку суспільної історії ці проблеми мають свої особливості і вирішуються по-різному. Актуальними вони є і для нашого суспільства, яке трансформується.

Проте досліджень з психології заощаджень і витрат у вітчизняній науці поки що немає. Тим часом у західній економічній психології дослідження розподілу прибутків споживачів, взаємозв'язку прибутків і витрат є важливим напрямком. Існують теорії, в яких механізмом розподілу свого прибутку протягом життя вважається заощадження. Цей механізм досліджується, зокрема, з точки зору психологічних змінних; підкреслюється вплив на цей процес особистісних рис – таких, як ощадливість, самоконтроль. Однією з найважливіших проблем економічної психології є дослідження заощаджень і боргу.

Дослідження проблеми заборгованості – відносно нова галузь. Вона набула популярності в результаті зростання особистих боргів в Англії в 1980-ті роки. Розвідки цього періоду відображають введення гнучких форм розрахунків, що відбувалося паралельно з розвитком гнучкої накопичувальної економіки. Масовий продаж в кредит розвивався, аби забезпечити економіку потокової продукції. У зв'язку з цим з'явилась потреба дослідити форми і методи отримання кредитів, їх динаміки. Потрібно було вивчити причини заборгованості, щоб відділити факт існування бідності від факту зміни психологічних уявлень про норми економічного життя. Для визначення рівня добробуту пряме використання економічних критеріїв не могло бути адекватним.

Такий феномен, як споживання, вимагає детальнішого дослідження практичних обставин боргу і підходів соціальної психології до цієї проблеми. Систематичні дослідження цього феномена з'явилися лише в 1990-х роках. Зокрема, 1992 року з'явилась праця Лунт і Лівінгстоун (Lunt and Livingstoune) „Масове споживання і соціальна ідентичність", у якій доводиться необхідність застосування нових методів (антропології, крос-культурного аналізу, соціології) дослідження суб'єкта в його ставленні до споживання.

У дослідженнях прогнозування поведінки споживача, яка може реалізовуватись у нагромадженні збережень або використанні кредитів, Лунт і Лівінгстоун виявили такий фактор, як поєднання соціальної позиції людини та її особистісних рис. Для збирання детальної інформації про ведення господарства, індивідуальні заощадження і витрати, а також для отримання особистісного профілю соціальних і психологічних характеристик вони, застосовуючи методи інтерв'ю і опитувальники, виявили кластер змінних, які відрізняють ощадливих людей від неощадливих. Із сукупності отриманих предикаторів було отримано профіль ощадливої людини, яка, на відміну від неощадливої, схильна брати особисту відповідальність, використовувати соціальну підтримку (обговорювати з друзями і родичами проблему грошей), а також використовувати фіксований, а не гнучкий стиль управління фінансами.

З психологією грошей пов'язана проблема багатства і бідності. В економічній реальності людина перебуває у двох сферах – духовній і речовій. Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу. Наявність різних речей у людей встановлює між ними певну ієрархію, яку вони сприймають природно і прагнуть посісти в ній певне місце.

Соціальна стратифікація за ступенем багатства і кількістю власності супроводжується соціальною нерівністю – фундаментальною ознакою сучасної цивілізації. Відносини в суспільстві через соціальну нерівність завжди перебували у стані хиткої рівноваги. Вона порушувалась у випадку погіршення життя бідних, посилення тиску на них (межею бідності зараз вважається можливість витратити не менше $4 на день). Римські цезарі підгодовували плебс. Егалітаристи ХІХ століття намагались обгрунтувати теорію прагнення до рівності, яка супроводжувалась б „підтягуванням" життя бідних, але без знищення багатих. Лише у ХХ столітті в масовому масштабі почала здійснюватися соціальна політика. Як відомо, в процесі розвитку суспільства багаті багатіють, а бідні бідніють, рівновага між ними практично не досягається ніколи. Тому соціальні програми мають бути максимально гнучкими й адаптованими до національних особливостей країни.

В. Ойкен висунув концепцію соціально обгрунтованої економічної політики. Для більшості людей важливо досягти справедливого розподілу, який здійснюється відповідно до граничної продуктивності факторів виробництва. Суть його в тім, що кожна людина і соціальна група мають кінцеву межу потреб. Їх досить задовольнити для відчуття рівності.

Слід відзначити, що застосовувати соціальні програми схильні здебільш багаті країни і багаті люди. В бідних країнах ставлення до бідних зневажливе. Отже, проблема багатства і бідності є також проблемою ставлення, тобто психологічною. Діапазон ставлення до бідних починається від повної зневаги, ненадання жодної допомоги для поліпшення їхнього становища до прийнятних стандартів життя (соціальні програми, фонди, благодійність). Ставлення до багатих також різне у різних верств населення і в різних соціально-економічних та історичних умовах. Уявлення про багатство пов'язане з уявленням про соціальну нерівність. Можна сказати, що соціальні класи і відносини власності відтворюють себе (культурне відтворення) через повторення різних практик споживання і стилів життя, через інтерналізацію асоційованих систем цінностей і способів категоризації соціального світу.

Loading...

 
 

Цікаве