WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології (Реферат) - Реферат

Реферат на тему:

Сучасні напрямки досліджень в економічній психології

доктор філософських наук, професор,

завідуюча лабораторією соціальної психології

Інституту психології ім. Г. Костюка

АПН України

Психологія грошей

Проблема грошей традиційно розглядається в руслі економічної галузі знань. З точки зору економістів, гроші – це товар, спеціальна споживча вартість якого робить його загальним еквівалентом товарів, перетворюючи на капітал.

Окрім чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обігу, платежу, нагромадження), гроші є фактором формування психіки людини у виживанні, існуванні, самозадоволенні, посіданні певної страти в суспільстві тощо. Психологія грошей – розділ економічної психології, що вивчає зміну психіки людей та їх поведінку внаслідок впливу грошей.

Без дослідження ролі грошей в психологічному розвитку особистості неможливо розкрити механізм реалізації особистісних інтересів, які прямо впливають на установки та мотивацію економічної діяльності людей. Як підкреслює російський економіст В. Автономов, гроші, поряд з іншими речами, можна вважати метою економічної поведінки. Через них людина задовольняє свої потреби, зокрема таку сутнісну, як потреба в свободі.

Дослідження психології грошей тільки-но розпочинаються, хоча ще в класичних психологічних школах можна знайти паростки таких наукових пошуків. Проте єдиної теорії чи якоїсь всеохоплюючої праці з психології грошей ще немає. Трапляються тільки окремі розвідки, в яких робляться спроби відстежити сприйняття грошей людьми, вплив грошей на переконання і установки людей, ставлення до грошей чоловіків і жінок, аналіз грошей як фактора любові і свободи [5].

В останнє десятиліття, з розвитком в нашій країні ринкових відносин, інтерес українських вчених до цієї проблеми зріс. З'явилися праці, в яких гроші досліджуються в зв'язку з соціалізацією особистості (Г. Авер'янова [2; 3], О. Козлова [30]). Є спроби системного аналізу закономірностей функціонування грошей в соціальній взаємодії з позицій соціологічного аналізу (С. Абрамова [1]).

Виходять друком і перші зарубіжні економіко-психологічні дослідження, в яких представлено „грошові" типології людей. Психологічний економічний тип особистості здебільш визначається ставленням людини до грошей. Так, економічний тип „скнара" має такі характеристики: його приваблює накопичення само по собі; він відчуває страх втрати грошей, недовіру до оточуючих; за допомогою грошей „скнара" відчуває себе захищеним. Економічний тип „марнотрат" характеризується так: безконтрольно витрачає гроші, особливо в періоди депресії; гроші для нього мають терапевтичний смисл, вони символ захисту, безпеки; „марнотрат" має низьку самооцінку і впевнений, що гроші її підвищують. О. Дейнека, розглядаючи проблему грошових типів особистості, використовує розробки, зокрема, таких авторів, як Н. Форман, Х. Голдберг і Р. Левіс. Спираючись на запропоновану ними типологію та доповнюючи її власними висновками, вона склала таблицю грошових типів людей.

Останнім часом з'явилися праці російських дослідників, у яких визначаються соціокультурні особливості ставлення до грошей, що проявляються в структурі витрат, у ставленні до гостей, до багатих і бідних співгромадян, до проблеми зрівняльного розподілу [51, с. 196 – 199]. О. Дейнека, розглядаючи структуру економічної свідомості, вважає важливим її компонентом ставлення до грошей [19; 18]. Без розуміння цього феномена важко зрозуміти механізм економічної поведінки людини.

Аналізуючи індивідуальні та групові відмінності поведінки людей, які виявляються в зв'язку зі ставленням до грошей, психологи отримали цікаві результати. Зокрема, тестуванням учнів, ще не включених у всі стадії виробництва, було виявлено домінування певних особистісних якостей в окремих економічних зв'язках. За допомогою модифікованої методики Р. Кеттела вдалося з'ясувати, що діти з високою самооцінкою надають менше значення факторові грошей, а з низькою – ховаються за гроші, прагнуть за їх допомогою зміцнити свій статус хоча б у власних очах [18].

Завдяки тестуванню школярів отримано дані, які показують зв'язок між витратами грошей і властивостями особистості. Високий самоконтроль виражається в сильнішому фінансовому самоконтролі, а соціальна сміливість – у схильності до ризику. Тривожність знаходить вияв у занепокоєності з приводу витрат, економії і великому фантазуванні на тему грошей. В монетарній поведінці діти демонструють перевагу особистісних детермінант. Правда, потрібно зважити, що діти тільки-но вступають в певні економічні зв'язки. Та аналогічні явища спостерігаються і в групах дорослих.

Дослідження засвідчили, що люди довше зберігають здоров'я, залишаються психологічно урівноваженими і фізично міцними, якщо не відмовляють собі у задоволенні витрачати гроші. У осіб, які відмовляють собі у всьому, нижчі показники в особистісних фінансових досягненнях, розвивається песимістичність. Коли людина потрапляє в умови безгрошів'я, нестачі їх навіть на харчі, то її психіка починає деградувати.

Незадоволення матеріальним становищем має певні психічні наслідки. Нереалізовані потреби, борги, невеликі заощадження, невтішне порівняння себе з іншими, втрата фінансового контролю над життям можуть викликати тривожність, депресію, обурення, безпомічність і навіть серйозні захворювання. З'явилася фрустрація, пов'язана з деформацією сімейних фінансових відносин; наприклад, коли працює лише одна мати, а батько безробітний.

Особиста власність, можливості матеріального забезпечення впливають на сприйняття людини людиною. Гроші стають вагомим фактором порівняння однієї особи з іншою чи іншими. Відчуття себе багатим чи бідним впливає на формування спрямованості і професійного вибору особистості. За даними зарубіжних дослідників, брак грошей у молоді з бідних сімей спонукає її обирати професію, що обіцяє великий заробіток, організовувати власний бізнес. Коли такі молоді люди досягають певного статусу в суспільстві, то у них формується суворий, не схильний до емпатії характер.

Володіння грішми обумовлює різну поведінку людей у їх самоствердженні. Іноді гроші виявляються єдиним засобом зміцнити своє становище, суспільний статус чи сприйняття самого себе, змінити образ „Я". Вкладання грошей у нерухомість, купівля речей підтримує почуття самореалізації. Іноді для самозадоволення індивіда важливий сам факт володіння грішми. Як стверджував У. Джемс, особистість у широкому розумінні – це „Я" плюс капітал і готівка, зміна яких впливає на трансформацію „Я".

Психологія грошей є однією з центральних проблем економічної соціалізації, де гроші розглядаються як головний фактор, завдяки якому забезпечується входження індивіда в світ економіки.

Етапи формування ставлення особистості до грошей в процесі економічної соціалізації вперше визначив соціальний психолог Б. Стасі. Він показує, як у різних країнах у дітей формуються уявлення про гроші залежно від особливостей входження їх у світ дорослих. В процесі соціалізації поступово змінюється уявлення індивіда про функціональне призначення грошей, що не може не позначатися на формуванні його особистості. В дитинстві гроші використовуються людиною для численних споживчих потреб в економічному просторі купівлі – продажу. Використання дітьми грошей суттєво впливає на процес їх економічної соціалізації. Гроші, що є в користуванні підростаючої молоді, отримали назву „кишенькових". Дослідження їх як фактора економічної соціалізації підлітків уперше в українській економічній психології здійснено Г. Авер'яновою [3, с. 87 – 96]. Проблема „кишенькових грошей" пов'язана з моральним вихованням особистості.

Соціокультурні настановлення щодо функції грошей, використання їх як засобу виховання змінювались у суспільній свідомості протягом століття. Так, соціолог В. Зелінгер, проглядаючи педагогічні журнали і видання для батьків початку ХХ століття, відзначає, що в цей період батьків запевняли в необхідності платити дітям щодня або щотижня за підтримання порядку в їхніх кімнатах або за інші домашні справи, цим демонструючи їм зв'язок між роботою та грішми. В 1930-ті роки вважалося, що головна функція грошей полягає в тім, що вони сприяють формуванню відчуття цін, і характер їх надання змінився на протилежний – педагоги рекомендували забезпечувати молодших членів сім'ї кишеньковими грішми поза всяким зв'язком з роботою. В публікаціях 1950 – 1970-х років йшлося лише про своєчасне надбання однієї з основних навичок, необхідної для успішного функціонування людини в суспільстві. Говорилося про економічні знання та вміння, що дозволяють миттєво зорієнтуватися в швидких суспільних змінах, уміння подати себе серед рівних і обійти конкурентів завдяки вдалому вписуванню в економічну структуру.

Loading...

 
 

Цікаве