WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Стан та пропозиції щодо реформування податкової системи України - Реферат

Стан та пропозиції щодо реформування податкової системи України - Реферат


Реферат на тему:
Стан та пропозиції щодо реформування податкової системи України
Чинна податкова система в цілому сформувалася ще на старті трансформаційного процесу. Вона багато в чому копіювала системи оподаткування країн з розвиненою економікою, належно не враховувала особливості перехідного етапу національної економіки, необхідність здійснення системних заходів щодо створення умов для сталого економічного зростання.
Постійні зміни та доповнення податкового законодавства України призводять до недоодержання прогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату - прибутку, рентабельності, окупності капіталовкладень та ін. [2].
Зміни у податково-бюджетній сфері відіграють ключову роль у макроекономічній політиці, тому що безпосередньо впливають на перерозподіл доходу в усіх сферах економіки, сукупного використання ресурсів та сукупного попиту, і саме тому потребують чіткої розробки і послідовної реалізації.
Бюджет держави завжди є компромісом між основними соціально-економічними групами в країні. Це компроміс між загальнодержавними і приватними інтересами громадян з приводу оподаткування доходів і власності, між центром і регіонами - з приводу розподілу податків і субсидій, між інтересами окремих галузей і фірм - стосовно державних замовлень [6].
На цей час податковим законодавством України передбачено 27 головних державних податків і зборів та 14 - місцевих. Проте лише 4 з них - податки бюджетотворення, які у 2005 році становили приблизно 85 % від усіх надходжень до консолідованого бюджету, зокрема:
податок на додану вартість, ставка якого - 20%. У 2005 році зазначений податок становив 33803,8 млн. грн., це становить 34 % від усіх податкових надходжень до консолідованого бюджету;
податок на прибуток підприємств. З 1 січня 2004 року ставка оподаткування була знижена з 30% до 25%, було підвищено норми амортизації основних фондів, звітування для підприємств стало дещо простішим. У 2005 році надходження від цього податку становили 23464 млн. грн., що становить 24% від загальних виплат податків у консолідований бюджет;
податок з доходів фізичних осіб. Замість колишньої прогресивної шкали оподаткування за п'ятьма ставкам й 10%, 15%, 21%, 30% та 40% була запроваджена єдина ставка оподаткування - 13% на період 2004-2006 років. У 2005 році податок з доході в фізичних осіб становиві7325,2 млн. грн., що склало близько 18% від загального надходження податків у консолідований бюджет;
акцизний збір. Більшість акцизних зборів належать радше до фізичної кількості, ніж до ціни (розрахованої у гривнях або в євро), проте існують також змішані ставки, що беруть до уваги як кількість, так і ціну. У 2005 році 8 % від загальних виплат податків у консолідований бюджет - це акцизний збір [9].
Зміна податкових ставок та ведення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності підприємств жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить, зрештою, до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів. Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що:
нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються;
не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;
нерівномірне податкове навантаження, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Таким чином порушуються деякі з основних принципів функціонування систем оподаткування, які підтверджені світовим досвідом, а саме: загальність, рівність та визначеність;
існує велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, на нашу думку, доцільніше було б скасувати такі податки;
методи обчислення податків встановлено у законодавчих актах та обумовлено в інструкціях Державної податкової адміністрації України, але часто надто складні алгоритми обчислення податків перетворюються на широке поле для помилок і зловживань як з боку платників, так і з боку податківців;
в нашу економічну систему "кавалерійськими" методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн. Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об'єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці [3].
ще однією гострою проблемою є широкомасштабне ухилення від оподаткування. Цьому є декілька пояснень, по-перше, нелегкий податковий тягар погіршує економічний стан підприємців; по-друге, законодавство настільки громіздке та контраверсійне, що не порушити його майже неможливо. Його нерідко не знають комплексно не лише підприємцями, а й самі чиновники, котрі здійснюють перевірки. Підприємці не тільки не здатні розібратись у плетиві законодавчих хитромудрощів, але дуже часто не мають усієї повноти інформації про те, якими законодавчими документами регулюється те чи інше питання, не мають у своїй бібліотеці зазначених документів, особливо в умовах, коли їхня сутність часто змінюється. Результатом чого є значна податкова заборгованість до державного бюджету, розмір якої, за даними оперативного обліку Державної податкової адміністрації України, станом на 1 січня 2005 року становив майже 8,2 млрд. грн., це майже 18% від усіх податкових надходжень [4].
Усі ці проблеми переконують, що система оподаткування гостро потребує комплексної реформи і передовсім удосконалення законодавства.
Для розв'язання вищезгаданих проблем доцільно вжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:
Зменшити податкове
Loading...

 
 

Цікаве